Справа № 600/5306/23-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
01 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області в якому просив:
- визнати протиправними дії Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області щодо відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва площею 2.29 га кадастровий номер 7320584000:04:006:0774 (за межами населеного пункту) с. Лукавці Вижницького району Чернівецької області, з урахуванням 1.1907 га, які йому було надано раніше згідно рішення Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №18-08-22/21/02 від 30 серпня 2022 року;
- скасувати рішення Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №388-02-14 від 20.04.2023 року «Про розгляд земельних питань» в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва площею 2.29 га кадастровий номер 7320584000:04:006:0774 (за межами населеного пункту) с. Лукавці Вижницького району Чернівецької області, з урахуванням 1.1907 га які йому було надано раніше згідно рішення Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №18-08-22/21/02 від 30 серпня 2022 року;
- зобов'язати Берегометську селищну раду Вижницького району Чернівецької області на найближчому пленарному засіданні з дня набрання вказаним рішенням суду законної затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.29 га кадастровий номер 7320584000:04:006:0774 ( за межами населеного пункту) с. Лукавці Вижницького району Чернівецької області, з урахуванням 1.1907 га які йому було надано раніше згідно рішення Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №18-08-22/21/02 від 30 серпня 2022 року.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЧВ №0055658 ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба» розміром 2,29 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Право на вказану земельну частку (пай) передано ОСОБА_1 06.12.2017 р. (а.с. 10).
Згідно довідки Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 20.08.2021 р. позивач являється спадкоємцем ОСОБА_2 . (а.с. 11).
Приватним нотаріусом Штефюк О.О. видано довідку від 20.07.2017 р., в якій зазначено про оплату позивачем коштів за видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба» с. Луківці Вижницького району Чернівецької області, розміром 2,29 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) після смерті ОСОБА_2 (а.с. 12).
Матеріали справи містять свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.07.2017 р. де за позивачем визначено право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба» с. Луківці Вижницького району Чернівецької області, розміром 2,29 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій ОСОБА_2 на підставі сертифіката Серія ЧВ №0055658. (а.с. 13).
Рішенням Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №18-08-22/21/02 від 30.08.2022 року затверджено позивачу технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,1907 га кадастровий номер 7320584000:04:006:0774 (за межами населеного пункту) с. Лукавці Вижницького району Чернівецької області на умовах надання безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 та надано вказану земельну ділянку у власність. (а.с. 14).
Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7320584000:04:006:0774 площею 1,1907 га зареєстровано за позивачем 18.10.2022 року. (а.с. 15).
Не погоджуючись з визначеним Берегометською селищною радою розміром земельної ділянки 1,1907 га, яка затверджена рішенням №18-08-22/21/02 від 30.08.2022 року, позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.02.2023 р. про затвердження технічної документації на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею 2.29 га кадастровий номер 7320584000:04:006:0774 (за межами населеного пункту) с. Лукавці Вижницького району Чернівецької області, з урахуванням 1.1907 га, які йому було надано раніше згідно рішення Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №18-08-22/21/02 від 30.08.2022 року. (а.с. 16).
Згідно листа Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 20.04.2023 р. позивача повідомлено, що площа 2,29 га, зазначена в сертифікаті на право на земельну частку (пай) не є фізичною величиною, а тому підстав для затвердження технічної документації на спірну земельну ділянку з розрахунку 2,29 га немає. (а.с. 17-18).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
У спірних правовідносинах суд застосовує положення Земельного кодексу України у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ст.4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Статтею 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з положеннями ст. 25 Закону України “Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV (далі - Закон № 858-IV) документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Статтею 30 Закону № 858-IV передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Згідно з п.6 ч. 2 ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 186 Земельного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Згідно з ч. 7 ст. 186 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.07.2017 р. за позивачем визначено право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба» с. Луківці Вижницького району Чернівецької області, розміром 2,29 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій ОСОБА_2 на підставі сертифіката Серія ЧВ №0055658.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV (далі - Закон №899-IV) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Згідно зі ст. 2 Закону №899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Відповідно до ст. 3 Закону №899-IV підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Згідно з ч. 8 ст. 25 Земельного кодексу України визначено, що вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) працівників відповідних підприємств, установ і організацій та пенсіонерів з їх числа є рівними.
Пунктом 2.11 Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 №47/172/48, визначено, що розрахунок площі земельної частки (паю) у фізичних гектарах здійснюється з точністю до 0,01 га і виконується в такій послідовності; При зменшенні площі сільськогосподарських угідь, що підлягають поділу на земельні частки (паї) в натурі, проводиться уточнення розрахунку площі земельної частки (паю) відповідно до Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Держкомзему від 20.02.1996 №11. Площа земельної частки (паю) у фізичних гектарах визначається методом проектного розрахунку шкал грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів згідно з Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (розділи 1 і 2,4 та додаток №2), затвердженим спільним наказом Держкомзему, Держкоммістобудування, Мінсільгосппроду, Української академії аграрних наук від 27.11.1995 №76/230/325/150.
Таким чином, суд наголошує увагу позивача, що умовний кадастровий гектар не є виміром площі, оскільки це умовна розрахункова одиниця, що відображає вартісну характеристику земельної ділянки. Розмір земельних часток (паїв), як і вартість земельної частки (паю), є рівною для всіх членів КСП, але при виділенні земельної частки в натурі (на місцевості) розмір земельної ділянки у фізичних гектарах залежить від якості ґрунтового покриву, капітальних вкладень у покращення плодючості ґрунту, місця розташування земельної ділянки та інших показників, на підставі яких можна оцінити вартість земельної ділянки.
Отже, площа земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах не дорівнює площі земельної ділянки у фізичних гектарах, право на яку посвідчено сертифікатом на земельну частку (пай). Законодавець свідомо розділяє поняття площі в «умовних кадастрових гектарах» та «фізичних гектарах» і передбачає необхідність проведення подальших розрахунків методом проектного розрахунку шкал грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів, які залежать від вартості земель.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.07.2017 р. та сертифіката Серія ЧВ №0055658 рішенням Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №18-08-22/21/02 від 30.08.2022 року затверджено позивачу технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,1907 га кадастровий номер 7320584000:04:006:0774 (за межами населеного пункту) с. Лукавці Вижницького району Чернівецької області на умовах надання безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 та надано вказану земельну ділянку у власність.
У даних правовідносинах є спірним питання, на думку позивача, щодо невірного визначення відповідачем розміру земельної ділянки частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба» с. Луківці Вижницького району Чернівецької області, проект землеустрою якої підлягав затвердженню з розрахунку загальної величини, зазначеної у сертифікаті на право на земельну частку (пай) Серія ЧВ №0055658, а саме вказаний розмір становить 2,29 га, а не 1,1907 га.
Однак, суд вважає вказані доводи помилковими, оскільки як зазначено судом площа земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах не дорівнює площі земельної ділянки у фізичних гектарах, право на яку посвідчено сертифікатом на земельну частку (пай).
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Суд вертає увагу, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7320584000:04:006:0774 площею 1,1907 га (за межами населеного пункту) с. Лукавці Вижницького району Чернівецької області, наданого позивачу на підставі рішення №18-08-22/21/02 від 30.08.2022 року, зареєстровано за позивачем 18.10.2022 року. Тобто, зареєструвавши право власності на земельну частку (пай), яку позивач набув на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.07.2017 р. та сертифіката Серія ЧВ №0055658, з присвоєнням їй кадастрового номеру 7320584000:04:006:0774 розмір 1,1907 га, позивач погодився з визначеним розміром вказаної земельної ділянки та реалізував право на відведення у власність земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Суд наголошує, що чинним законодавством не передбачено порядку повторного затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на одну і ту ж саму сформовану земельну ділянку із подальшою зміною її площі. Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для задоволення заяви позивача від 09.02.2023 р. про затвердження технічної документації на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею 2.29 га кадастровий номер 7320584000:04:006:0774 (за межами населеного пункту) с. Лукавці Вижницького району Чернівецької області, з урахуванням 1.1907 га, які йому було надано раніше згідно рішення Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №18-08-22/21/02 від 30.08.2022 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність дій щодо винесення оскаржуваного наказу.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.