про повернення апеляційної скарги
Справа № 127/22376/24
02 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постановм про накладення адміністративного стягнення,
відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 05 серпня 2024 року залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки апеляційної скарги.
15 серпня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 до ухвали від 05.08.2024 року.
В поданій заяві позивач стверджує, що оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, військовослужбовцем, то він звільнений від сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 15 серпня 2024 року. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 05 серпня 2024 року ще на 7 днів.
26 серпня 2024 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 16 серпня 2024 року.
У поданій заяві апелянтом заявлено ті ж самі підстави для звільнення від сплати судового збору, що й при поданні апеляційної скарги, а саме, що позивач є учасником бойових дій, військовослужбовцем, тому відповідності до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" він звільнений від сплати судового збору.
Розглянувши подану заяву колегія суддів приходить ло висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Закон України «Про судовий збір» №3674-VI є спеціальним законом, який визначає порядок сплати та звільнення від сплати судового збору.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Зокрема, у пункті 18 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.
Так, хоча указана норма (пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір») не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Конструкція пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Із змісту оскаржуваного судового рішення та за матеріалами даної апеляційної скарги не вбачається, що вимоги ОСОБА_1 пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій чи військовозобов'язаного, призваного на військову службу.
Враховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, а саме оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, за адміністративне правопорушення, судовий збір за звернення з цією апеляційною скаргою належить сплаті на загальний підставах.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2023 року у справі №120/3185/22-а та в ухвалах від 18 червня 2021 року у справі №524/7716/20, від 22 жовтня 2020 року у справі №759/4095/20.
Зокрема, у Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2023 року у справі №120/3185/22-а зазначив таке:
43. Крім того, посилаючись у касаційній скарзі як підставу звільнення від сплати судового збору на пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, скаржником не додано документу, на підтвердження його статусу, як учасника бойових дій, зокрема посвідчення.
44. Так, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ, на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації. Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".
45. До касаційної скарги скаржником додано довідку від 11.11.2022 № 1089, видану командиром військової частини НОМЕР_1 відповідно до якої ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
46. Пунктом пункту 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
47. Проте, спір у цій справі не пов'язаний із виконанням позивачем військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
48. Ураховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, судовий збір за звернення з цією касаційною скаргою належить сплаті на загальний підставах.
Апеляційний суд зауважує, що відповідності до положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином враховуючи, що копію ухвали суду про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги апелянтом отримано 20.08.2024 року, тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 27.08.2024 року.
Станом на 02.10.2024 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 05.08.2024 року апелянтом не виконані, тому колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. відмовити у задоволенні вдруге поданого клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постановм про накладення адміністративного стягнення повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.