Справа № 240/6648/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
02 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Плюс» на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Плюс» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіс Плюс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року позовну заяву залишила без руху та встановлено позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали суду від 12.04.2024 позивач та представник позивача отримали в електронному кабінеті 15 квітня 2024 року, що підтверджується Довідками про доставку електронного листа.
Отже, останнім днем на усунення позивачем недоліків позову було 25.04.2024.
Враховуючи, що станом на 27.05.2024 року вимоги ухвали суду від 12.04.2024 позивачем не виконані, Житомирський окружний адміністративний суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позову заявнику з підстав невиконання останнім вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунення виявлених недоліків.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
За приписами ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положеннями ч. 1 ст. 168 КАС України визначено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Такі вимоги визначені статтею 160 КАС України.
Так, згідно приписів цієї норми, у позовній заяві позивач, окрім іншого, зазначає повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Статтею 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб'єктивною.
Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.
Згідно п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Виходячи з викладеного, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі частини 4 статті 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Як встановлено судом, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 12.04.2024 року суд першої інстанції відзначив про те, в порушення вимог ч. 4 статті 161 КАС України до позову не додано копій документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме:
- договорів з постачальниками, про які вказано у четвертому абзаці позовної заяви;
- податкових накладних, рішення відмову у реєстрації яких позивач оскаржує у даному позові;
- квитанцій від 26.06.2023 щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних №1037 від 27.12.2022, №1038 від 27.12.2022, №1039 від 27.12.2022;
- пояснень від 18.12.2023 щодо підтвердження реальності господарських операцій, відображених у податкових накладних №1037 від 27.12.2022, №1038 від 27.12.2022, №1039 від 27.12.2022;
- рішень ДПС України, прийнятих за результатом розгляду скарг.
На виконання вказаних вимог та в установлений судом першої інстанції строк позивачем не було подано копій вказаних документів.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що на виконання вимог ухвали суду 12.04.2024 року о 14.49 год. Товариством було усунено недоліки позовної заяви, надіслано за допомогою кур'єрської доставки ТОВ "НОВА ПОШТА" на адресу Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву з додатками в паперовому вигляді, а також докази надсилання виправленої редакції позовної заяви з додатками відповідачам з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що засвідчується накладною ТОВ "Нова пошта", квитанціями № 932156 та № 932155 від 22.04.2024 року про доставку документів Державній податковій службі України та ГУ ДПС в Житомирській області, а також заявою про усунення недоліків від 22.04.2024 року.
Надаючи оцінку вказаному, судова колегія відзначає, що квитанціями № 932156 та № 932155 від 22.04.2024 року дійсно підтверджується факт надіслання примірників позовної заяви Державній податковій службі України та ГУ ДПС в Житомирській області з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
При цьому, відповідно до накладної ТОВ "Нова пошта" пакет документів на адресу Житомирського окружного адміністративного суду був надісланий 12.06.2024 року, тобто поза строками, встановленими ухвалою суду від 12.04.2024 року.
Будь-яких інших доказів використання позивачем інших шляхів надіслання на адресу суду позовної заяви з додатками матеріали апеляційної скарги не містять.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Водночас, судова колегія враховує позицію Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 20.01.2021 № 9901/258/ (11-331заі20), що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали
Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З урахуванням викладеного, вказані в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні скаржником норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Плюс» залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.