08 липня 2024 рокуСправа №160/11242/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
30.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110050/2024/000039/1 від 11.03.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення усі документи оформленні відповідно до вимог МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять належні та повні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Незважаючи на надані позивачем відомості, відповідачем було прийняте протиправне рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись ч. 6 ст. 54, статтями 57-64 МК України Дніпровською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UA110050/2024/000039/1 від 11.03.2024 за резервним методом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 відкрито провадження у справі № 160/11242/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 клопотання Дніпровської митниці про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву в адміністративній справі №160/11242/24 задоволено.
Продовжено Дніпровській митниці процесуальний строк для подачі відзиву в адміністративній справі №160/11242/24 на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
05.06.2024 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Також, враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Графа 33 Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 Рішення також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-63, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
14.06.2024 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив. В якій було підтримано аналогічну правову позицію, що і в позовній заяві.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.12.2022 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією CHONGQING HUA TIAN HAO LI MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № HL/3 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною контракту.
Компанією CHONGQING HUA TIAN HAO LI MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD відповідно до умов Контракту, Специфікації №2023-11 від 18.09.2023; №2023- 11А-z від 01.10.2023, рахунку-фактури від 26.10.2023 №HL2023-11A здійснено поставку товариству товарів, а саме: трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, грунтофрези, запасні частини.
Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно з міжнародними торговельними правилами «ІНКОТЕРМС 2010», що підтверджується Специфікацією №2023-11 від 18.09.2023; №2023- 11А-z від 01.10.2023.
З метою митного оформлення товару, ТОВ "МОТОТЕХІМПОРТ" було подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №23UA110050000981U9 від 28.02.2024.
Митна вартість товару підприємством визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
Разом із ЕМД №23UA110050000981U9 від 28.02.2024 позивачем надані митному органу наступні документи: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № HL/3 від 29.12.2022р.; додатки (специфікації) до нього: № 2023-11 від 18.09.23р.; №2023-11А-z від 01.10.2023, банківські платіжні інструкції №572 від 02.01.2024р., № 579 від 05.01.2024р.; рахунок-фактуру № HL2023-11А від 26.10.23р.; пакувальний лист до нього від 26.10.23р., сертифікат країни походження товару № 24C840000314/00001R від 10.01.24р.; технічні характеристики товару; список номерів шасі; договір ТЕО № KL584/22 від 07.12.22р.; заявку на перевезення №70 від 02.11.23р.; коносамент № HS1231101195 від 09.11.23р.; залізничні товаро-транспортні накладні: №№ 31504492, 31504500, 31504501, 31504505, 31504515, 31504527, 31504528,31504534 від 14.02.2023р., рахунок на оплату №45/24 від 05.02.24р.; акт виконаних послуг з перевезення №45/24 від 05.02.24р.; довідку про транспортні витрати від 14.02.24р.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:
1. Відповідно до п. в) ч. 8 ст. 257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МКУ для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). Відповідно до електронного інвойсу графи 31 ЕМД декларантом заявлено торгівельну марку товарів - «KENTAVR» та «HAO LI». У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів. Згідно графи 44 ЕМД декларантом позивача заявлено характер зовнішньоекономічної операції за кодом 4104. Відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011, код документу 4104 означає зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Звертаємо увагу, що достовірність декларування виробника товарів прямо впливає на числове значення митної вартості товару, оскільки, згідно частини 2 статті 59 МКУ, у тому числі, виробник товарів є однією з ознак ідентичності товарів. Дані про виробника товарів, у тому числі, враховуються митним органом при здійсненні контролю співставлення, відповідно до статті 337 МКУ. Згідно пункту 2 частини 2 статті 52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Таким чином, недостовірне декларування виробника товарів, відсутність у повному обсязі документально підтверджених відомостей щодо виробника товарів, ненадання сертифікату якості заводу-виробника, що передбачено зовнішньоекономічним контрактом, ставить під сумнів достовірність декларування виробника товарів, та, відповідно, достовірність декларування митної вартості товарів, що прямо залежить від виробника. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Тобто, якщо виробник товару не є його продавцем та договірні відносини з ним не встановлені, це може свідчити про посередницький характер угоди. Необхідно зазначити, пряма поставка товару від його виробника або поставка від посередника, впливає на митну вартість цього товару, оскільки зовнішньоекономічна операція із залученням посередника тягне додаткові витрати (як мінімум, посередницька винагорода). Таким чином, заявлені декларантом відомості щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди не підтверджено документально, що впливає на вартість оцінюваного товару.
2. Відповідно до п. 4.2 Контракту у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Серед наданих до митного контролю документів відомості про включені у вартість товару складових, таких як вартість тари, упаковки та маркування товару не наведено. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості включення вказаних витрат до ціни товару.
3. Заявленими умовами поставки FOB CHONGQING (Китай) передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Відповідно до п. 3.1.1 контракту контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, суму експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення в порт призначення. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення.
4. Відповідно до ч. 4 ст. 54 МКУ, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до інвойсу від 26.10.2023 № HL2023-11A загальна фактурна вартість товару на комерційних умовах постачання FOB CHONGQING складає 21 010,00 дол.США. Положеннями п. 4.1 та п. 5.2 Контракту передбачено, що ціна та умови оплати кожної партії товару вказується в специфікаціях (додатках) до Контракту. Відповідно до специфікацій від 18.09.2023 № 2023-11 до Контракту, оплата здійснюється 100% передоплатою, від 01.10.2023 № 2023-11A-z протягом 180 діб з дня фактичної поставки товар. Якщо рахунок-фактура сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Для підтвердження оплати за товар по інвойсу від 26.10.2023 № HL2023-11A на загальну суму 266 661,75 дол.США декларантом надані платіжні доручення: - від 02.01.2024 № 572 на суму 300 000,00 дол.США, у графі №70 «Призначення платежу» зазначено, що передоплата здійснена за договором від 29.12.2022 № HL/3 та специфікаціями від 18.09.2023 № 2023-11; - від 05.01.2024 № 579 на суму 111 486,65 дол.США, у графі №70 «Призначення платежу» зазначено, що передоплата здійснена за договором від 29.12.2022 № HL/3 та специфікаціями від 18.09.2023 № 2023-11 (106 606,50 дол.США), від 03.10.2023 № 2023-12 (4 880,15 дол.США). Враховуючи умови поставки FOB CHONGQING Продавець виконав умови постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 09.11.2023 № HS123110195, товар за інвойсом від 26.10.2023 № HL2023-11A на загальну суму 266 661,75 дол.США, було завантажено на судно - 09.11.2023, але оплата за відправлений товар здійснена Покупцем тільки 02.01.2024 та 05.01.2024 за платіжними дорученнями від 02.01.2024 № 572 та від 05.01.2024 № 579 по специфікації від 18.09.2023 № 2023-11 на загальну суму 406 606,50 дол.США. За умовами п. 4.1 Контракту, в разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки, зміна ціни оформляються додатковою угодою після чого продавець повинен надати Покупцю коригуючи специфікацію та інвойс. Відповідно до специфікації від 01.10.2023 № 2023-11A-z оплата за товар на комерційних умовах поставки FOB CHONGQING, China, здійснюється протягом 180 діб з дня фактичної поставки товар. Оскільки товар за специфікацією від 01.10.2023 № 2023-11A-z відповідно до наданого коносаменту від 09.11.2023 № HS123110195 був поставлений на судно 09.11.2023 оплата за товар повинна була бути здійснена протягом 180 днів, тобто до 07.05.2024. Документального підтвердження здійснення оплати за специфікацією від 22.02.2023 № 2023-3/4-z декларантом не надано. Якщо рахунок-фактура сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару/ Відповідно до п. 7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Декларантом надано до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосується товару від 02.01.2024 № 572 та від 05.01.2024 № 579, в графі №70 котрих наявне посилання на контракт від 29.12.2022 № HL/3 та специфікації від 18.09.2023 № 2023-11, від 03.10.2023 № 2023-12, від 01.10.2023 № 2023-11A-z, при цьому відсутнє посилання на інвойс від 26.10.2023 № HL2023-11A, що не дає можливості повністю ідентифікувати оцінювану партію товару. Платіжні документи від 02.01.2024№ 572 та від 05.01.2024 № 579 не завірені банківською установою та оформлений без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216. А саме: вищезазначена Платіжна інструкція не містить підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Враховуючи вищезазначене, сума оплати за товар по банківським платіжним документам від 02.01.2024№ 572 та від 05.01.2024 №579 не кореспондується зі сумою вказаною у інвойсі 26.10.2023 № HL2023-11A.
5. Відповідно до відомостей документів, наданих декларантом до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB CHONGQING (Китай), згідно Інкотермс 2010. Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортноекспедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до ч. 4 ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до пункту 20 декларації митної вартості до ЕМД декларантом заявлені транспортні витрати, як складової митної вартості товару, на перевезення товару до пункту пропуску на кордоні України на загальну суму 811 507,68 грн. Відповідно до частини 5 статті 54 МКУ, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, у тому числі, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової митної вартості товару декларантом надано договір на транспортно-експедиторське перевезення вантажу від 07.12.2022 № KL-584/22 (далі - Договір ТЕО), рахунок від 05.02.2024 № 45/24, акт виконаних робіт від 05.02.2024 № 45/24, довідка про транспортні витрати від 14.02.2024 № CLL17469, заявка на перевезення від 02.11.2023 № 70. За рахунком від 05.02.2024 № 45/24 та актом виконаних робіт №45/24 від 05.02.2024 транспортні витрати складають: - відшкодування витрат на морський фрахт п. Чунцинь (Китай) - п. Гданськ (Польща) - 510 949,28 грн; - відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиційне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом за межами митної території України (порт GDANSK (Польща) - п/п Мостиська, Україна) - 300 558,40 грн. Поставка товару здійснюється із застосуванням комбінованих видів транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту. При доставці товару значно збільшується кількість отриманих послуг з доставки товару та відповідно збільшуються суми транспортних витрат, які повинні бути включеними до митної вартості товару при її розрахунку. Зокрема, але не виключно, мова йде про наступні послуги: «розвантаження» з корабля, зберігання придбаного товару за кордоном; навантаження в залізничні вагони «вузької» чи широкої колії, надання вагонів «широкої колії» під навантаження на території інших країн, користування вантажними вагонами «широкої колії» на території інших країн, перестановку колісних пар; постачання послуг з міжнародних перевезень за єдиним міжнародним перевізним документом, в якому пункт призначення/розвантаження зазначено на території України тощо. Крім вищевказаного, при перевезенні товарів комбінованими видами транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту можливо зберігання товарів за кордоном, подвійне завантаження/розвантаження (з корабля та/або місця зберігання на залізничні платформи «вузької колії» та подальше перевантаження на залізничні платформи «широкої колії», тощо). Згідно п. 11 заявки на транспортно-експедиторське обслуговування по Договору ТЕО від 02.11.2023 № 70 (далі - Заявка) вартість послуги по доставки товару в 8 контейнерах за маршрутом порт CHONGQING (Китай) - Дніпро (Україна) складає 39 696,88 дол.США. В Заявці не зазначено географічні складові маршруту міжнародного перевезення товару, типи комбінованих видів транспорту, що будуть застосовуватися, окрім судна типу «контейнеровоз», орієнтований термін перевезення, а також в п. 12 «Додаткові витрати» зазначено - «немає». В Довідці про транспортні витрати від 14.02.2024 № CLL17469, яка не передбачена жодними умовами Договору ТЕО, загальна вартість міжнародного перевезення за маршрутом порт CHONGQING (Китай) - Дніпро (Україна) складає 39 696,89 дол. США, тобто на 0,01 дол.США перевищує вартості послуги зазначеної в Заявці. Але аналіз зазначених в графі 44 ЕМД транспортних (перевізних) документів, що стосуються поставки оцінюваної партії товару, свідчить про наступне: - відповідно до телекс-релізу, повідомлення про можливість видачі вантажу отримувачу без пред'явлення оригіналу коносамента, зазначеного в графі 44 ЕМД, від 09.11.2023 № HS123110195 товар у контейнерах MRKU2949807, TCKU7179645, MSKU9356235, MRKU3734830, SUDU8725414, TRHU5301942, MRSU6527588, HASU5202680 (далі - Контейнери) на морському судні CHANGHANGJYUN0331 V.2318 з порту CHONGQING (Китай) прибув в порт GDANSK (Польща). Але згідно Інтернет ресурсу відстеження контейнерів ww.maersk.com/tracking Контейнери з товаром за коносаментом № 232956305 вибули 09.11.2023 з порту CHONGQING (Китай) на судні CHANGHANGJYUN0331 V.2318 та в подальшому були перевантажені: на судно MERATUS TOMINI / 348W в порту SHANGHAI (Китай); на судно MARSEILLE MAERSK / 346Wв порту TANJUNG PELEPAS (Малайзія); на судно CELSIUS LONDON / 403E в порту BREMERHAVEN (Англія), на якому прибули та вивантажені 01.02.2024 в порту GDANSK (Польща). За маршрутом від порту CHONGQING (Китай) до порту GDANSK (Польща) здійснювалось 3 рази додаткове завантаження та розвантаження Контейнерів з одного судна на інший, простій судна протягом контрсталійного часу (демередж), зберігання їх в портових терміналах проміжних портів. Сканована завірена належним чином копія коносаменту № 232956305 митному органу не надавалась, та не зазначена в графі 44 ЕМД. Наявність перевантаження Контейнерів свідчить про наявність транспортних (перевізних) документів, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався, та наявність додаткових витрат пов'язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший; - товари, які переміщувались у Контейнерах прибули в порт призначення GDANSK 01.02.2024, розвантажені 01.02.2024. З урахуванням дати 14.02.2024 вищезазначених залізничних накладних товар в Контейнерах з 01.02.2024 по 14.02.2024 зберігався в порту або був підданий іншим операціям, що може свідчити про наявність додаткових витрат; - відповідно до графи №2 залізничних накладних №№ 31504492, 31504500, 31504501, 31504505, 31504515, 31504527, 31504528, 31504534 від 14.02.2024 товар було відправлено з Польщі до України зі залізничної станції GLIWICE, хоча у рахунку № 45/24, акті виконаних робіт № 45/24 від 05.02.2024 та Довідці про транспортні витрати від 14.02.2024 пунктом відправки з Польщі є порт GDANSK. Декларантом не надано митному органу інформацію за якими транспортними (перевізними) документами, з використанням якого виду транспорту контейнери з товаром були переміщені з порту GDANSK та перевантажені на залізничні платформи для відправки зі станції GLIWICE; - відповідно до графи №2 залізничних накладних №№ 31504492, 31504500, 31504501, 31504505, 31504515, 31504527, 31504528, 31504534 на кордоні України на залізничних вагонах здійснювалось перестановку колісних пар «вузької колії» на колісні пари «широкої колії». Відомості про додаткові витати не зазначені ні у заявці від 02.11.2023 №70, ні у рахунку від 05.02.2024 № 45/24, ні в акті виконаних робіт №45/24 від 05.02.2024. Виникає сумнів, що всі ці додаткові витрати на транспортування товару за маршрутом порт CHONGQING (Китай) - Дніпро (Україна) були враховані в вартості послуги зазначеної в п. 11 Заявці від 02.11.2024 №70. Відповідно до ч. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат на транспортування. Згідно п. 3.1 Договору ТЕО оплата послуг з перевезення здійснюється протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунків. Оскільки рахунок № 45/24 було виставлено 05.02.2024, то оплата повинна була бути здійснена до 06.03.2024. Документального підтвердження здійснення оплати за рахунком № 45/24 від 05.02.2024 декларантом не надано. Враховуючи умови поставки FOB CHONGQING, Продавець виконав умови постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей телекс-релізу від 09.11.2023 № HS123110195, товар було завантажено на судно - 09.11.2023, та зазначено умови оплати за морський фрахт, як «freightcollect» (платіж/фрахт (оплачується вантажоотримувачем в порту призначення). Випуск Контейнерів з товаром 05.02.2024 із порту Гданськ (Польща) свідчить про здійснення оплати за морське перевезення вантажу. Декларантом не надано банківські платіжні документи, що підтверджують відшкодування витрат за морський фрахт. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п. 2 ст. 53 МКУ). Аналіз транспортних (перевізних) документів, зазначених в графі 44 ЕМД, в частині повноти включення транспортних витрат при міжнародному перевезені товарів за єдиним міжнародним документом, свідчить про наявність ризиків розрахунку величини фактично понесених витрат. Підґрунтям для наявності сумнівів щодо повноти включення сум транспортних витрат за операціями з постачання послуг з міжнародних перевезень за єдиним міжнародним перевізним документом, понесених перевізниками за межами митної території України, є відсутність в наданих документах інформації з вартості послуг за всіма складовими маршруту міжнародного перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, відомостей щодо співвідношення протяжності маршруту від місця завантаження товару до пункту пропуску на кордоні України та від пропуску на кордоні України до місця призначення. Виявлено ризик не включення витрат за окремі транспортно-експедиційні послуги, що може свідчити про декларування транспортних витрат не в повному обсязі.
Таким чином, Дніпровською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
У зв'язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов'язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - копію митної декларації країни відправлення.
Листом від 04.03.2024 № 29 додатково надіслано наступні додаткові документи: прайс-лист від 08.09.2023, комерційну пропозицію від 08.09.2023, банківські платіжні документи від 02.01.2024 № 572 та від 05.01.2024 № 579, банківські виписки від 01.02.2024 та 17.02.2024. Надано пояснення щодо виявлених невідповідностей, зазначених в повідомлені митного органу №2 від 04.03.2024, та зазначено про неможливість надати інші додаткові документи.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товару №UA110050/2024/000039/1 від 11.03.2024.
Вважаючи рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийняте митницею фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.
Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
При цьому суд також звертає увагу на таке.
Як вже встановлювалося судом, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі зовнішньо - економічного контракту № HL/3 від 29.12.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» та CHONGQING HUA TIAN HAO LI MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD (Китай).
Щодо тверджень відповідача відносно того, що заявлені декларантом відомості щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди не підтверджено документально, що впливає на вартість оцінюваного товару, суд зазначає про таке.
Так, посилання відповідача на ненадання до митного органу відомостей щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України такі відомості не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.
Посилаючись на відсутність відомостей щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих позивачем у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.
Отже, ненадання позивачем відомостей щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких відомостей не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання відомостей щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди.
Щодо зауважень митниці до наданих позивачем прайс- листа та комерційної пропозиції, то суд зауважує, що прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них.
Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Наявність чи відсутність у прайс-листі або комерційній пропозиції певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
На це неодноразово звертав свою увагу Верховний Суд у своїх постановах (Постанови від 27.06.2019 № 0840/3083/18, від 13.09.2019 № 820/859/17, від 06.02.2020 № 520/10709/18).
Крім того, відомості, зазначені у прайс-листі знайшли своє підтвердження у первинних документах - специфікаціях та інвойсі. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару. Більш того дані документи формувались та надавались товариству компанією-Продавцем, тобто товариство не має жодного впливу на можливість внесення будь-яких відомостей до них.
Щодо тверджень відповідача відносно копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає про таке.
Суд звертає увагу, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.
Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 року по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Щодо зауважень відповідача відносно умов оплати товару, суд зазначає про таке.
Суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 53 МК України (які зазначалися вище) надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов'язковим.
Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.
Крім того, враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, оскільки лише саме зазначення, що загальна сума банківських платіжних документів не кореспондується ні з інвойсом, ні рахунком-проформою не може свідчити про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Також, суд зазначає, що зауваження щодо відсутності в банківських платіжних інструкціях посилання на інвойс також слід вважати безпідставними оскільки відповідно до умов оплати, передбачених контрактом, підставою для оплати вартості товару сторони передбачили саме Специфіфкацію а не інвойс. В банківських інструкціях міститься посилання на контракт та Специфікацію , за якою здійснюється оплата вартості товару. Саме за цими даними надані документи кореспондуються з задекларованою партією товару. Надані банківські платіжні інструкції підтверджують факт повної оплати вартості товару за Специфікацією №2023-11.
Щодо доводів митниці про неможливість підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд зазначає про таке.
Відповідно до умов Контракту, поставка товару здійснювалась на умовах FOB (Інкотермс 2010).
Суд вказує, що у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.
Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження транспортування задекларованих відповідно до митних декларацій товарів позивачем надано: договір ТЕО № KL584/22 від 07.12.22р.; заявку на перевезення №70 від 02.11.23р.; коносамент № HS1231101195 від 09.11.23р.; залізничні товаро-транспортні накладні: №№ 31504492, 31504500, 31504501, 31504505, 31504515, 31504527, 31504528,31504534 від 14.02.2023р., рахунок на оплату №45/24 від 05.02.24р.; акт виконаних послуг з перевезення №45/24 від 05.02.24р.; довідку про транспортні витрати від 14.02.24р.; банківські платіжні документи від 02.01.2024 № 572 та від 05.01.2024 № 579, банківські виписки від 01.02.2024 та 17.02.2024.
Митним органом також не заперечується надання відповідних документів.
Враховуючи доводи та твердження сторін, саме щодо достатності документів для підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд звертає увагу на таке.
У пункті 14 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, вказано, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Тому надані позивачем документи до митного оформлення про транспортні витрати та калькуляції транспортних витрат є належними та допустимими доказами понесених позивачем витрат на перевезення товару.
Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.
Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 року у справі №1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Щодо інших зауважень митного органу щодо неточностей у документах, які були надані до контролюючого органу задля митного оформлення, суд зазначає про таке.
Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.
Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення прийнято без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як встановлено судом позивачем заявлено вимогу майнового характеру та подано до суду вказану позовну заяву за допомогою системи «Електронний суд», а отже позивачу необхідно було сплатити судовий збір за дану позовну заяву у розмірі 24 224,00 грн.
В свою чергу, позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 30280,00 грн, а отже позивачем переплачено судовий збір на 6 056,00 грн.
З урахуванням зазначеного, враховуючи той факт, що вимоги позивача, які підлягають задоволенню є похідними, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивача судовий збір у розмірі 24 224,00 грн.
З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 24 224,00 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110050/2024/000039/1 від 11.03.2024.
Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" сплачені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24 224,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко