02 жовтня 2024 року Справа № 160/21508/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , не виплати компенсації втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з 25.02.2019 року та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з дати звернення із заявою про призначення 25.02.2019 року до дати фактичної виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії пенсійного органу порушують право позивача на належний розмір пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувано від ОСОБА_1 засвідчену належним чином копію заяви про виплату компенсації втрати частини доходу від 24.07.2024 та відповіді пенсійного органу за результатами розгляду вказаної заяви (у разі наявності).
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчену належним чином копію відповіді пенсійного органу за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату компенсації втрати частини доходу від 24.07.2024.
Відповідач ухвалу від 02.09.2024 та позовну заяву з додатками отримав засобами підсистеми «Електронний суд» 03.09.2024 та 09.08.2024 (з урахуванням ч. 5 ст. 251 КАС України) відповідно, проте, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На виконання ухвали від 02.09.2024 ані позивачем, ані відповідачем витребуваних судом доказів не надано.
Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, до січня 1996 ОСОБА_1 проживав в м. Харків, надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 року по справі № 160/683/24 визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.12.2023 року №332-1/03-08/18, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.04.1975 року по 10.05.1977 року; з 21.04.1978 року по 19.12.1978 року; з 18.08.1979 року по 24.12.1979 року; з 03.04.1981 по 30.07.1982 року; з 26.10.1982 року по 04.10.1984 року; з 01.12.1986 року по 17.08.1988 року; з 01.04.1994 року по 01.04.1996 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.02.2019 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням висновків суду в даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Так, з 25.02.2019 позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що позивачем відкрито особистий банківський рахунок у ТВБВ № НОМЕР_1 /0538 ОПЧ, Одеське РУ, поточний рахунок № НОМЕР_2 у АТ Ощадбанк, код НОМЕР_3 , код згідно з ЄДРПОУ 09328601.
05.04.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, зокрема:
- виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з дати звернення 25.02.2019;
- пенсійні виплати здійснювати на банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», відповідно до зазначених банком в заяві реквізитів.
Також до вказаної заяви долучено заяву про виплату пенсії, в якій позивач просить належні йому суми пенсії перераховувати на його поточний рахунок, який відкрито у ТВБВ № НОМЕР_4 , філії - Одеське управління АТ "Ощадбанк ". Вказана заява посвідчена підписом уповноваженого працівника банку, яким проведено ідентифікацію клієнта під час відкриття рахунку.
Окрім цього, вказаною заявою позивач уповноважив працівника банку передати від імені позивача цю заяву до відповідного органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення.
Листом від 06.06.2024 за № 0400-010503-8/118362 відповідачем повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі №160/683/24 борг по пенсії позивача за період з 25.02.2019 по 31.05.2024 року та пенсія за червень 2024 року не були зараховані на рахунок банківської установи АТ "ОЩАДБАНК", у зв'язку з невідповідністю рахунка реквізитам пенсіонера по ПІБ. В зв'язку з цим виплата пенсії, починаючи з липня 2024 року буде здійснюватись через підприємство поштового зв'язку №51931, відповідно до встановленої дати виплати 18 числа. Враховуючи зазначене, для продовження виплати пенсії через банківську установу, позивачу необхідно особисто з'явитися до відділу обслуговування громадян №8 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та надати заяву з банківської установи.
Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, а також щодо невиплати компенсації втрати частини, наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що не передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
За визначенням наведеним в статті 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону №1058-ІV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Порядок №1596, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №662 від 22.09.2016, визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках.
Уповноваженими банками, згідно з пунктом 2 Порядку №1596 є банки, визначені переможцями конкурсу на право виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ через поточні рахунки відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1231.
Виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (пункт 4 Порядку №1596).
Як зазначено в пункті 6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Згідно з нормами пунктів Порядку №1596:
- між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін (пункт 9);
- заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку(пункт 10);
- органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках (пункт 12).
- списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів (пункт 13);
- на підставі складених документів органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів (пункт 14).
Таким чином, норми статті 47 Закону №1058-ІV визначають можливість виплати пенсії через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку №1596 визначено, що пенсіонери самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Відповідно до даних загальнодоступних джерел інформації, наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватись виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків є також АТ «Ощадбанк». Отже, АТ «Ощадбанк» є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок.
Пунктом 10 Порядку №1596 визначено, що заява про виплату пенсії подається:
- одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України;
- приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку.
Позивач відкрив поточний рахунок в АТ «Ощадбанк», код банку 328845.
Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у виплаті пенсії на вказаний рахунок, оскільки рахунок не відповідає реквізитам по ПІБ.
Суд зазначає про безпідставість такої відмови, оскільки з матеріалів справи явно і очевидно підтверджується факт відкриття рахунку в АТ «Ощадбанк», наявні реквізити такого рахунку, уповноваженим працівником банку підтверджено та ідентифіковано позивача під час відкриття рахунку, про що свідчить підпис працівника та печатка банку.
Окрім цього, відмовляючи перераховувати позивачу пенсію на визначений ним банківський рахунок, відповідач посилається на те, що позивачу необхідно особисто надати відповідну заяву, після чого буде розглянуте питання поновлення та виплати раніше призначеної пенсії.
Суд вважає такі доводи відповідача помилковими з огляду на те, що Порядком №1596 не передбачено такої підстави для відмови у виплаті раніше призначеної пенсії на банківський рахунок, як надання особисто позивачем заяви про виплату пенсії.
При цьому, Порядком 22-1 передбачено можливість подачі заяви саме заявником, тобто, як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.
Варто зазначити, що жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.
Тож, наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів.
Таким чином, суд вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.
Суд бере до уваги, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що:
виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні або відсутність міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України;
держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія - в Україні чи за її межами, що також передбачено в статті 46 Конституції України (постанови Верховного Суду від 20.01.2022 року у справі №280/4551/21, від 04.07.2022 року у справі №380/22572/21 від 24.07.2023 року у справі №280/6637/22).
Зазначені висновки також сформовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 року у справі №815/1226/18.
При цьому, пенсіонер наділений правом вибору щодо особистого звернення до органу, що призначає пенсію, або через свого представника, а тому посилання відповідача на те, що позивач повинен особисто звернутися із заявою про поновлення пенсії є помилковими.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2019 року у справі № 812/564/18, від 01.10.2019 року у справі №826/3943/16, від 31.10.2019 року у справі №160/7699/18, від 30.01.2020 року у справі №489/5194/16-а, від 05.02.2020 року у справі №501/28/17, від 31.03.2020 року у справі №826/14837/16, від 18.05.2022 року у справі №160/5259/20.
Також, Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 року у справі №280/4551/21 сформовано правовий висновок, згідно якого:
«подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16.12.2020 №25-1 допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1».
Вказаний правовий висновок розповсюджується і на порядок виплати грошових коштів на карткові рахунки пенсіонерів, які фактично перебувають за кордоном (постанова Верховного Суду від 24.07.2023 року по справі №280/6637/22).
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що «колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається».
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 року у справі №280/6637/22.
Крім того, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 у справі №К/800/6581/1613 визначено, що пенсія повинна бути виплачена на банківський рахунок, який було вказано пенсіонером, зокрема: "...виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера".
Отже, враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не було надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача, суд приходить до висновку, що позивачем була дотримано вимоги законодавства, а відмова пенсійного органу щодо виплати пенсії на зазначений у заяві рахунок є протиправною.
Щодо позовних вимог в частині нездійснення перерахунку пенсії позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону №1058, за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".
Частиною 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Згідно з ч.1, 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп*Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Суд зазначає, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2019 року становив 1497,00 грн, при цьому, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.
Суд звертає увагу, що розмір пенсії позивача, починаючи з 25.02.2019 становив 1497 грн.
Таким чином, відповідач, нарахувавши позивачу за період з 25.02.2019 по 30.06.2019 пенсію у розмірі 1497,00 грн, діяв правомірно, оскільки розмір пенсії нараховано в межах мінімального, передбаченого законодавством.
Разом з цим, починаючи з 01.07.2019 розмір пенсії позивача мав збільшитись до 1564 грн, натомість, становив 1497 грн, тобто, менше ніж встановлений законом мінімальний розмір пенсії. Крім цього, суд звертає увагу, що з 01.07.2019 означений розмір пенсії позивача починаючи не змінювався, не дивлячись на збільшення розміру мінімальної пенсії, яка обраховується із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який, в свою чергу, починаючи з 01.07.2019 року по дату звернення до суду з даною позовною заявою неодноразово збільшувався.
Суд зауважує, що будь-яких пояснень щодо визначеного розміру пенсії позивача в сумі 1497,00 грн. відповідачем до суду не надано.
Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо нарахування пенсії позивача у розмірі меншому ніж мінімальний розмір пенсії.
З урахуванням вищевикладеного з метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням мінімального розміру пенсії.
Вирішуючи питання компенсації втрати частини доходів, суд виходить з наступного.
Частиною 2статті 49 Закону №1058-ІVпередбачено поновлення виплати пенсії в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
Відповідно до статті 46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
При цьому судом встановлено, що позивач звертався до відповідача про виплату відповідної компенсації із заявою від 05.04.2024. Проте відповідачем компенсація позивачу не нарахована.
Оскільки відповідачем протиправно нараховано позивачу пенсію позивача у розмірі меншому ніж мінімальний розмір пенсії, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з дати призначення з 25.02.2019 до дати фактичної виплати.
Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Щодо обраного позивачем способу захисту.
Так, у позовній заяві заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії позивача, невиплати компенсації втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Ощадбанк».
Водночас, бездіяльність суб'єкта владних повноважень це завжди пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
В свою чергу дії це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.
Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.
06.06.2024 року відповідач у своєму листі № 0400-010503-8/118362 за результатом розгляду звернення відмовив виплачувати пенсійні кошти позивача на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_2 , а також зазначив, що для виплати пенсії через поточні рахунки в банках позивачу необхідно особисто подати відповідачу заяву про виплату пенсії на його банківський рахунок та повідомив, що виплата пенсії з липня 2024 буде здійснюватись через підприємство поштового зв'язку №51931.
Таким чином, позивач фактично не згоден з відмовою у виплаті йому пенсії на визначений ним банківський рахунок, тому суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутня бездіяльність з боку пенсійного органу.
Разом з тим, в частині вимоги щодо зобов'язання відповідача «виплачувати» пенсію позивачу на визначений ним банківський рахунок суд не вбачає підстав для задоволення такої, виходячи з наступного.
Так, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, пенсія позивачці призначена довічно.
Разом з тим, суд зауважує, що, відповідно до абзацу 1 п. 11 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку чи органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення згідно з пунктом 10 цього Порядку.
Крім того, положення Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках передбачають в певних випадках необхідність ідентифікація та верифікація особи - одержувача пенсії.
Більш того, можливість виплати пенсії на поточний банківський рахунок залежить, зокрема, і від волевиявлення особи - одержувача пенсії. При цьому суд зауважує, що позивач в будь - який момент може змінити своє рішення щодо отримання пенсії на банківський рахунок та обрати інший, передбачений чинним законодавством, спосіб отримання пенсійних виплат.
Відтак, суд не знаходить правових підстав для зобов'язання відповідача «виплачувати» пенсію позивачу, оскільки таке рішення буде стосуватися вирішення правовідносин на майбутнє, незалежно від законодавчого, нормативно - правового регулювання, яке може змінитися, та можливого подальшого іншого волевиявлення позивача щодо способу отримання пенсії.
Таким чином, задоволення позовної вимоги у вказаний спосіб буде свідчити про вирішення спору, який не існує, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
При цьому суд наголошує, що право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційних положень, закріплених в ст. 55, згідно з якими права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності своїх дій.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, таким чином:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , у виплаті компенсації втрати частини доходу та у виплаті пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з 25.02.2019 року та виплатити пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою від 02.04.2024, відповідно до зазначених банком в заяві реквізитів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з дати призначення 25.02.2019 року до дати фактичної виплати.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своєї бездіяльності щодо нездійснення перерахунку на підставі оновленої довідки, а тому наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснити, відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , у виплаті компенсації втрати частини доходу та у виплаті пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) з 25.02.2019 року та виплатити пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою від 02.04.2024, відповідно до зазначених банком в заяві реквізитів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з дати призначення 25.02.2019 року до дати фактичної виплати.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 02 жовтня 2024 року.
Суддя Н.Є. Калугіна