24 вересня 2024 рокуСправа №160/19823/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
22.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 08.05.2024 року № 046350016097 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні):
- період навчання в Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2001 року по 10.01.2005 року за професією "електрослюсар підземний, машиніст підземних установок";
- період проходження строкової військової служби в лавах ЗСУ з 17.04.2005 року по 25.04.2006 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви про призначення пенсії від 01.05.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.05.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах оскільки відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що він має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 80% від заробітної плати, як працівник зайнятий повний робочий день під землею протягом 15 років. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 046350016097 від 08.05.2024 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільговим умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. З викладеними в рішенні підставами відмови позивач не згоден, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 07.08.2024 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
04.09.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому вона не погоджується із позовними вимогами з огляду на наступне. 01.05.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було розглянуто заяву позивача і долучені до заяви документи, та 23.05.2024 року №12295002677 на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.05.2024 року №046350016097 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу. Вік позивача 39 років 11 місяців 6 днів. Страховий стаж становить 20 років 11місяців 0 днів з урахуванням стажу роботи на підземних роботах - 38 років 11 місяців 0 днів. Період навчання з 01.09.2001 року по 31.12.2003 року зараховано позивачу до страхового стажу. А період з 01.01.2004 року по 31.07.2004 року не зараховано страхового стажу, оскільки відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату страхових внесків. Період з 02.08.2004 року по 04.01.2005 року зараховано до пільгового стажу позивача згідно із записами трудової книжки та відповідно до відомостей про сплату страхових внесків. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
09.09.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому він не погоджується з поданою позовною заявою і просить звернути увагу на наступні обставини справи, які мають істотне значення для вирішення спору по суті. 01.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 046350016097 від 08.05.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З огляду на вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах. Згідно розрахунку стажу (Форма РС-право) обчисленого по 01.05.2024 року, страховий стаж позивача з урахуванням додаткових років за Списком №1 становить 38 років 11 місяців, пільговий стаж за Списком №1 (ст.14, пост.202) складає 18 років 06 місяців 14 днів. Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 навчався в Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2001 по 10.01.2005 за професією «електрослюсар підземний, машиніст підземних установок». Відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право) до пільгового стажу позивача за Списком №1 зараховано період його навчання в Тернівському професійному гірничому ліцеї з 02.08.2004 року по 04.01.2005 року під час проходження виробничої практики на підставі записів №1-2 трудової книжки серії НОМЕР_2 та пільгової довідки від 01.05.2024 року №556, виданої ВСП "Шахтоуправління ім. Героїв Космосу" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля". Щодо зарахування періоду проходження строкової військової служби з 17.04.2005 року по 25.04.2006 року зазначає наступне. Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 ДРЗДСС (довідка ОК-5) не містять відомостей про суми нарахованого доходу та сплачених внесків за період проходження строкової військової служби в лавах ЗСУ з 17.04.2005 року по 25.04.2006 року. З огляду на вищезазначене відсутні підстави для зарахування періоду проходження строкової військової служби з 17.04.2005 року по 25.04.2006 року до страхового та пільгового стажу позивача. З урахуванням наведеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.05.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №1178 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 08.05.2024 року № 046350016097, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу в підземних умовах. У вказаному рішенні зазначено, що вік заявника - 29 років 11 місяців 6 днів, страховий стаж заявника становить 20 років 11 місяців 0 днів з урахуванням стажу роботи на підземних роботах - 38 років 11 місяців 0 днів. До страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 17.04.2005 року по 25.04.2006 року згідно військового квитка НОМЕР_3 від 20.04.2005 року, та період навчання з 01.01.2004 року по 10.01.2005 року згідно диплому НОМЕР_4 від 10.01.2005 року, оскільки відсутні дані згідно персоніфікованого обліку про застрахованих осіб форми ОК5.
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправним, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788).
Закон №1788 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року було доповнено Закон № 1058-IV розділом XIV-І Пенсійне забезпечення окремих категорія громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017 року.
Суд зазначає, що Закон № 1058-IV є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Преамбулою Закону №1058-IV передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, Закон № 1058-IV як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» - з 11.10.2017 року.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 14 Закону № 1788, а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до статті 62 Закону №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 08.05.2024 року № 046350016097 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку із недостатністю пільгового стажу. Крім того, до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 17.04.2005 року по 25.04.2006 року згідно військового квитка НОМЕР_3 від 20.04.2005 року, та період навчання з 01.01.2004 року по 10.01.2005 року згідно диплому НОМЕР_4 від 10.01.2005 року, оскільки відсутні дані згідно персоніфікованого обліку про застрахованих осіб форми ОК5.
Також, як вказують відповідачі та підтверджується розрахунком стажу (Форма РС-право) до пільгового стажу позивача за Списком №1 не зараховано період навчання позивача в Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2001 року по 31.12.2003 року, при цьому до страхового стажу вказаний період навчання було зараховано.
Також період навчання з 01.01.2004 року по 01.08.2004 року та з 05.01.2005 року по 10.01.2005 року відповідачем не зараховано ні до пільгового, ні до страхового стажу.
Крім того, період військової служби позивача з 17.04.2005 року по 25.04.2006 року відповідачем не зараховано ні до страхового, ні до пільгового стажу роботи позивача.
Щодо періоду навчання позивача в Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2001 року по 10.01.2005 року за професією "електрослюсар підземний, машиніст підземних установок" до пільгового стажу, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до диплому НОМЕР_7, виданого 10.01.2005 року про закінчення Тернівського професійного гірничого ліцею і здобуття професії електрослюсаря підземного та машиніста підземних установок, зазначено що позивач навчався з 01 вересня 2001 року по 10 січня 2005 року.
В трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 02.08.2004 року міститься запис, зокрема, про навчання в період з 01.09.2001 року по 10.01.2005 року в Тернівському професійному гірничому ліцею, практику учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем в «Шахті ім. Героїв Космосу» Філії ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» з 02.08.2004 року по 04.01.2005 року, роботу на посаді електрослюсаря 4 розряда підземного з повним робочим днем з 24.01.2005 року по 06.04.2005 року.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно - технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 року № 1240, а саме: час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, визначальним для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.
Жодні інші умови, в тому числі, про які зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, законодавцем не визначені.
В спірному випадку, як встановлено судом вище, позивач з 01 вересня 2001 року по 10 січня 2005 року навчався в Тернівському професійному гірничому ліцеї, який згідно ст.18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» належить до закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Перерва між днем закінчення ліцею та днем прийняття на роботу за здобутою професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок складає 14 днів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на врахування всього періоду навчання в Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2001 року по 10.01.2005 року за професією «електрослюсар підземний, машиніст підземних установок» до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.01.2004 по 01.08.2004 року та з 05.01.2005 року по 10.01.2005 року за професією «електрослюсар підземний, машиніст підземних установок».
Інші періоди навчання позивача зараховано відповідачем до пільгового стажу роботи.
Щодо зарахування періоду навчання позивача в Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.09.2001 року по 10.01.2005 року за професією "електрослюсар підземний, машиніст підземних установок" до страхового стажу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
У відповідності з чинним законодавством при обчисленні пенсії страховий стаж за періоди до 1 січня 2004 року визначається згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», а періоди після 1 січня 2004 року визначається згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Останній статтею 8 визначає, що до страхового стажу зараховуються лише той період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Стаття 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає перелік осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню а саме:
громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами Дія Сіті, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру;
фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
громадяни України, які працюють у розташованих за межами України філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження;
громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, громадських об'єднаннях та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на таких посадах;
особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини;
один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;
особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, а також особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу";
патронатні вихователі, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
непрацюючий інший з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника;
громадяни України, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Тобто виходячи з вищезазначеного переліку осіб, така категорія осіб як студенти не передбачена, проте особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання можуть скористатися своїм правом на добровільну участь у сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, з 01.01.2004 року студенти не є застрахованими особами та мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Позивач не заперечує, що в період з 01.01.2004 року по 10.01.2005 року не приймав добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача, що періоди навчання після 01.01.2004 року не зараховуються до стажу під час обчислення розміру пенсії (навчання зараховано до 31.12.2003 року).
Щодо неврахування відповідачем до страхового та пільгового стажу позивача періодів проходження строкової військової служби, суд зазначає таке.
Головне управління ПФУ в Рівненській області в своєму рішенні зазначив що до страхового стажу роботи не зараховано період проходження військової служби з 17.04.2005 року по 25.04.2006 року, оскільки відсутні дані згідно персоніфікованого обліку про застрахованих осіб.
Відповідно наданого відповідачем розрахунку стажу, вбачається що період проходження строкової військової служби в лавах ЗСУ з 17.04.2005 року по 25.04.2005 року, не зараховано до страхового та пільгового стажу роботи по списку № 1, за спеціальністю електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті.
Відповідно до запису № 5 трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 02.08.2004 року було звільнено з посади електрослюсаря підземного в зв'язку з призовом до лав ЗСУ, розпорядження № 53 від 06.04.2005 року
Згідно військового квитка серії НОМЕР_5 від 20.04.2005 року з 17.04.2005 року по 25.04.2006 року позивач проходив строкову службу в лавах ЗСУ, про що внесено запис № 6 в трудову книжку.
Відповідно до запису № 7 трудової книжки після демобілізація позивач повернувся на роботу за професією електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею на шахту «Героїв Космосу» , наказ 78-к від 02.06.2006 року.
Відповідно до розділу 15 «Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» п.3/1 п. 2, до страхового стажу зараховується період проходження військової служби по 31.12.2017 року включно.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до страхового та пільгового стажу по списку № 1 (підземні) проходження строкової військової служби в лавах ЗСУ з 17.04.2005 року по 25.04.2006 року.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 08.05.2024 року № 046350016097 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині призначення та виплати пенсії позивачу, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Водночас, з приводу позовних вимог зобов'язального характеру, які заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд зазначає про таке.
Як вже було вказано у цьому рішенні, за результатами автоматичного розподілу справ у електронній підсистемі за принципом екстериторіальності розгляд заяви позивача від 11.05.2024 року №1178 було розподілено на відділ пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Тобто, розгляд заяви позивачки від 11.05.2024 року №1178 та прийняття відповідного рішення здійснювалися саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Ріваненській області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Суд зазначає, що дії зобов'язального характеру, як спосіб поновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом виключно до того органу, дії, бездіяльність чи рішення якого визнані протиправними та (або) скасовані.
Відтак, у даній справі дії зобов'язального характеру можуть бути застосовані лише до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, як до органу, рішення якого визнається судом протиправним і скасовується.
Отже, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області повторно розглянути заяву позивача від 11.05.2024 року №1178 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду в даній справі.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 08.05.2024 року № 046350016097 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, 33004, код ЄДРПОУ 21084076) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Тернівському професійному гірничому ліцеї з 01.01.2004 по 01.08.2004 року та з 05.01.2005 року по 10.01.2005 року за професією «електрослюсар підземний, машиніст підземних установок»
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, 33004, код ЄДРПОУ 21084076) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до страхового та пільгового стажу по списку № 1 (підземні) проходження строкової військової служби в лавах ЗСУ з 17.04.2005 року по 25.04.2006 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, 33004, код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) від 11.05.2024 року №1178 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду в даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, 33004, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) сплачений судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна