18 вересня 2024 рокуСправа №160/18747/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії, викладену в листі щодо розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області № 39023-26857/A-01/8-0400/24 від 08.07.2024 року;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати йому до пільгового стажу роботи за Списком № l, період роботи - гірником підземним 3-го розряда з повним робочим днем в шахті з 21.02.2005 р. по 02.01.2006 рік на ПрАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Дніпровське", до складу якого увійшла шахта "Дніпровська" ВАТ "Павлоградвугілля", який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та провести відповідний перерахунок призначеної йому пенсії на пільгових умовах з дня звернення до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області тобто, з 10.06.2024 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 04.04.2024 року йому призначено пенсію, як особі з інвалідністю ІІІ групи, внаслідок трудкаліцтва (профзахворювання) відповідно до Закону №1058-IV. На його звернення від 10.06.2024 року, відповідач повідомив, що до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період з 21.02.2005 року по 02.01.2006 року, оскільки він не підтверджений наказом про результати атестації робочих місць. Він не погоджується з такою відмовою та вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стражу за Списком № 1 період його роботи з 21.02.2005 р. по 02.01.2006 р. на ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Дніпровське", оскільки вказаний період роботи належним чином підтверджений записами в його трудовій книжці та довідкою про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки, або відповідних записів. Крім того, робочі місця атестовані підприємством за Списком № 1, що підтверджується відповідними постановами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 року було відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали, 11.09.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позову заяву, в якій відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію, як особа з інвалідністю ІІІ групи, внаслідок трудкалiцтва (профзахворювання) відповідно до Закону № 1058-IV з 04.04.2024 року. Атестація робочих місць передбачає, зокрема, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Відповідно до пільгової довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03.05.2024 р. № 310, яка видана ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» виробничого структурного підрозділу “Шахтоуправління Дніпровське», до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період з 21.02.2005 р. по 02.01.2006 р., так як вказаний період не підтверджений наказом про результати атестації робочих місць. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 04.04.2024 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІІ групи, внаслідок трудкаліцтва (профзахворювання), обчислену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
10.06.2024 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив зарахувати до його пільгового стажу періоди роботи за Списком № 1 з 29.11.2004 р. по 23.01.2005 р. та з 21.02.2005 р. по 02.01.2006 р. та провести відповідний перерахунок.
08.07.2024 року відповідач листом “Про розгляд звернення» повідомив позивача, що відповідно до наданої довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення йому пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03.05.2024 року № 310, яка видана ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи з 21.02.2005 р. по 02.01.2006 р., так як зазначений період не підтверджений наказом про результати атестації робочих місць. Період роботи з 29.11.2004 р. по 25.01.2005 р. зараховано до стажу, як навчання за фахом.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 р. №637, також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 цього Порядку №383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.04.1998 року у спірний період позивач 28.01.2005 року був переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті відповідно до розпорядження № 13к від 28.01.2005 р.
29.04.2014 року позивача направлено на курси гірників очисного забою відповідно до розпорядження № 72к від 29.04.2010 р.
На підтвердження характеру виконуваної роботи та зайнятості повний робочий день, позивач надав довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, з якої вбачається наступне.
Згідно із довідкою від 03.05.2024 р. № 310 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої позивачу, він працював у ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" з 28.01.2005 р. по 28.04.2010 р. та виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом за професією гірник підземний дільниці з видобутком вугілля №6, 2 з повним робочим днем у шахті, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 пункту а позиції 1.1 а постановою КМУ № 36 від 16.01.2023 р. відповідно до ч.2 п.1 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наведених обставин матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що у спірний період позивач працював повний робочий день на посаді, яка передбачена Списком №1.
Крім того, позивачем надано лист від 03.08.2006 р. № 003/97-1-306 «Про продовження терміну дії наказу» Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому повідомлено наступне: «Важке фінансове становище, що склалося на шахті, з незалежних від підприємства причин, не дозволило у відповідні терміни провести чергову атестацію робочих місць за умовами праці. Замість 2005 року вказану атестацію проведено в 2006 році. За минулий термін умови і характер праці, технологія виробництва і дислокація робочих місць не змінились. У зв'язку з вищезазначеним та на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.200 р. № 205 і з метою соціального захисту працюючих в шкідливих і важких умовах праці Дніпропетровська обласна державна експертиза умов праці дає згоду на поширення терміну дії наказу від 21.02.2000 р. № 108 до 03.01.2006 року».
Як вбачається з листа від 08.07.2024 року, відповідач не зарахував період роботи позивача з 21.02.2005 р. по 02.01.2006 р., згідно із довідкою від 03.05.2024 р. № 310 до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки вказаний період не підтверджений наказом про результати атестації робочих місць.
З цього приводу, суд вказує на таке.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно із Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою КМУ від 01.08.1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно із пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Крім того, з аналізу зазначених правових норм слідує, що обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців).
Також суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великою Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.
У постанові Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 постанови Великою Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тобто, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Отже, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а зазначає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Враховуючи наведене, суд вважає безпідставним не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоду з 21.02.2005 року по 02.01.2006 року на ПрАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" та не проведення перерахунку пенсії.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 21.02.2005 року по 02.01.2006 року на ПрАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10.06.2024 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 21.02.2005 р. по 02.01.2006 р. на ПрАТ "ДТЕК "Павлоградвутілля" ВСП "Шахтоуправління Дніпровське".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи за Списком № 1 з 21.02.2005 р. по 02.01.2006 р. на ПрАТ "ДТЕК "Павлоградвутілля" ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10.06.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма