02 жовтня 2024 рокуСправа №160/10355/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить:
-визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.03.2024 №046050020082 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 25.08.1999 по 14.05.2000;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 позивача ОСОБА_1 період роботи з 25.08.1999 по 14.05.2000, та з 25.01.2024 призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку за Списком № 1 відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Проте, відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії з підстав не проведення атестації робочого місця.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшли матеріали пенсійної справи, проте відзив на позовну заяву не надходив.
Від ГУ ПФУ в Запорізькій області надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, врахувавши, що до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи з 25.08.1999 по 14.05.2000, оскільки відсутня атестація за цей період.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено та підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , що позивач з 06.08.1996 по 31.10.2004 працював ковальсько-пресовий цех термістом 2-4 розряду в Криворізькому центральному рудоремонтному заводі гірничозбагачувального устаткування.
Вказаний період роботи також підтверджується довідкою від 24.01.2024 №03-12.
Позивач 13.03.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №2262), яка за принципом екстериторіальності передана на розгляд до ГУ ПФУ в Запорізькій області.
За результатами розгляду заяви, відповідачем прийнято рішення від 21.03.2024 №046050020082 про відмову у призначенні пенсії.
В рішенні зазначено, що страховий стаж складає 32 роки 04 місяці 24 дні (з урахуванням Списку №1 в подвійному розмірі), в тому числі, пільговий стаж за Списком №1 - 04 роки 00 місяців 00 днів. Стаж роботи за Списком №2 - 01 рік 03 місяці 09 днів (з урахуванням списку №1 - 05 років 09 місяців 14 днів). До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період з 25.08.1999 по 14.05.2000, оскільки відсутня атестація за цей період.
Відповідно до форми РС-право, яка долучена відповідачем до матеріалів пенсійної справи, позивачу до пільгового стажу за Списком №1 зараховано періоди з 06.08.1996 по 24.08.1999 та з 15.05.2000 по 30.10.2001.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до частин 1 - 3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено жодних зауважень до відповідних записів у трудовій книжці, а також не заперечується, що він працював за посадою, яка дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
При дослідженні спірних записів у трудовій книжці, судом не встановлено жодних недоліків у заповненні трудової книжки.
Суд зазначає, що Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, визначено, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
При цьому основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві, є трудова книжка.
При прийнятті даного рішення судом також враховано те, що оскаржуване рішення не містить будь-яких зауважень щодо порядку оформлення трудової книжки позивача. Також, відповідачем не заперечується, що в спірні періоди позивач працював на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії.
Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, підтверджуючим стаж роботи, є відповідні записи із зазначенням необхідних відомостей. Відповідачем не спростовані відомості, які зазначені у трудовій книжці, а також не надано доказів того, що позивач не працював або спірні періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а дійшла висновку, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Матеріали справи містять докази підтвердження наявності пільгового стажу за спірні періоди роботи. Позивачем доведено факт роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За таких обставин, твердження відповідача про те, що пільговий стаж підтверджується лише за наслідками атестації робочих місць, суд вважає безпідставним та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати спірний період до пільгового стажу та призначити пенсію, суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати спірний період роботи до пільгового стажу за Списком №1 та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, за наслідками розгляду справи, судом встановлено, що позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.03.2024 №046050020082 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Списком №1 зі зменшенням пенсійного віку згідно з п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи з 25.08.1999 по 14.05.2000 та призначити з 25.01.2024 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку за Списком № 1 відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська