Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/4618/24
Провадження №: 1-кп/332/524/24
02 жовтня 2024 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя клопотання прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082190000087 від 11.06.2024, у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
У провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Положеннями ст. 199 КПК України визначений порядок продовження строку тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 18.08.2024 року (включно), в подальшому ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2024 строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено на 60 діб, тобто по 11 жовтня 2024 року.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні прокурор належним чином мотивував своє клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Так, обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесено до категорії тяжкого злочину, а санкція ч. 1 статті 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років. Крім того, обвинувачений обвинувачується у вчиненні інкримінованого правопорушення будучи засудженим за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14.05.2024 до позбавлення волі строком на 5 років з випробувальним терміном на 1 рік.
Очікуване покарання, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
З урахуванням наведеного, у суду є підстави вважати, що обвинувачений може вжити заходів, щоб уникнути відповідальності або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, обвинувачений ОСОБА_4 може перешкодити встановленню істини у справі, узгодивши свої показання з показаннями свідків або вчинити тиск з метою спонукання їх змінити показання, адже знає останніх.
Крім того, судом узято до уваги, що у справі не досліджені докази, а отже не вчинені всі необхідні дії для встановлення об'єктивної істини у справі.
Суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості.
З урахуванням наведеного суд вважає, що підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено, тому клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Також підлягають залишенню без змін обрана згідно ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2024 сума застави - 121120,00 грн. та обов'язки, які слід покласти на обвинуваченого, в разі сплати суми застави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто по 30 листопада 2024 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2024 року, а саме:
40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 121 120 грн 00 коп, і, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № UA378201720355249002000001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу обов'язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд в якому обрано запобіжний захід.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, строком на 2 (два) місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
4) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена прокурором та захисником до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинувачений, який перебуває під вартою може оскаржити до Запорізького апеляційного суду в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 02 жовтня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1