Справа №359/1343/24
Провадження №2/359/1443/2024
2 жовтня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
за участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_3 ,
здійснюючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні підготовче провадження у цивільній справі:
за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю без укладення шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ;
за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватного підприємства «Пролісок 2000»про визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири, договорів дарування, визнання права власності на частку в об'єктах нерухомого майна та стягнення грошових коштів,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про зобов'язання ОСОБА_5 надати повний перелік банківських установ, в яких у неї були відкриті рахунки за період часу з вересня 2015 року до дня подання клопотання; розкриття ОСОБА_4 банківської таємниці відносно відповідача шляхом надання інформації про рух грошових коштів по рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» та в інших банківських установах для обслуговування ОСОБА_5 , в означений період часу; витребування у відповідача та ГУ ПФУ в м. Києві довідки форми ОК-5 та ОК-7 відносно ОСОБА_5 .
Процесуальні правовідносини регулюються главою 5 «Докази та доказування» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.2 ст.13 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність. Вказаний принцип полягає в тому, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.2, ч.4 ст.77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту клопотання, поданого представником позивача ОСОБА_1 (а.с.145-150 т.3), вбачається, що відомості про рахунки, відкриті в батьківських установах для обслуговування ОСОБА_5 , а також довідки форми ОК-5 та ОК-7 відносно неї потрібні для перевірки достатності у відповідача грошових коштів для придбання спірного майна. Однак у цивільних справах про поділ майна до предмета доказування відноситься не можливість придбання спірного майна, яка є лише теоретичною обставиною, що має характер припущення, а реальні витрати грошових коштів, здійснені безпосередньо для придбання такого майна. Ця обставина свідчить про те, що відомості про рахунки, відкриті в батьківських установах для обслуговування ОСОБА_5 , та довідки форми ОК-5 та ОК-7 відносно неї не стосуються предмета спору та не відповідають критерію належності доказів, передбаченому ст.77 ЦПК України.
З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для зобов'язання ОСОБА_5 надати повний перелік банківських установ, в яких у неї були відкриті рахунки за період часу з вересня 2015 року до дня подання клопотання; розкриття ОСОБА_4 банківської таємниці відносно відповідача шляхом надання інформації про рух грошових коштів по рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» та в інших банківських установах для обслуговування ОСОБА_5 , в означений період часу; витребування у відповідача та ГУ ПФУ в м. Києві довідки форми ОК-5 та ОК-7 відносно ОСОБА_5 . Тому у задоволенні клопотання, поданого представником позивача ОСОБА_1 , належить відмовити.
Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.
Ухвала суду не підлягає апеляційному оскарженню та набирає законної сили негайно після її оголошення.
Суддя О.Ю. Семенюта