Справа № 279/5367/24
провадження №2-а/279/57/24
02 жовтня 2024 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Коваленко В.П.
секретаря Лепесевицької В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 279/5367/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета : 1 Інспектор 2 взводу 1 роти Батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати постанову серії ЕНА№2796086 від 10.08.2024 року винесену інспектором 2 взводу 1 роти Батальону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Петрова Юрія Олеговича про притягнення його ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 122 КУпАП, провадження по справі закрити.
Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки окрім винесеної постанови відповідачем не пред'явлено інших доказів, які б свідчили про те, що він скоїв правопорушення. вимірювання швидкості проводилось технічним приладом «TruCam» ТС000722 . Поліцейський тримав технічний прилад «TruCam» в руках, що суперечить ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», останній не є стаціонарно вмонтованим способом, тому як здійснення фіксації швидкості з руки (рук) може дати більшу ніж передбачено відповідним свідоцтвом про повірку похибку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху транспортного засобу. Таким чином, на думку позивача, дії відповідача вчинені не у спосіб, передбачений законом. Вказане стало підставою для звернення до суду.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
01.10.2024 на адресу суду від представника Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, з посиланням на письмові та електронні докази, які також були долучені до матеріалів справи .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом враховано, що постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року).
Відповідно дост.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 10.08.2024 о 09:25:48 / траса АДМ-06 Київ-Чоп 52 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом " Volkswagen Passat ", д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 128 км/год в зоні дії дорожнього знаку 3.29, де обмеження встановленої швидкості 70км/год, перевищив швидкість на 58км/год.. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем «TRUCAM» ТС 000722, чим порушив п. 12.9 б ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 122 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 1700,00 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідноч 4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно доКодексу України про адміністративні правопорушення,Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 рокузатверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).
Згідно п. 12.9 б ПДР України водіям забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 ПДР України.
Відповідно до ст.23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху(частина 4 статті 122).
За положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також засувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
За змістом статті 31 Закону "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію отриману за допомогою лазерного вимірювача та інформацію відеозапису в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Разом з відзивом відповідачем надано докази вчинення позивачем правопорушення, зокрема, факт руху автомобіля позивача зі швидкістю 128 км/год., що підтверджується відеозаписом з вимірювального приладу «TruCam» LTІ 20/20 ТC 000722, який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки та пройшов повірку.
Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Відповідно до Інструкції виробника Laser Technologe Inc, США, використання лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 передбачає можливість використання даного приладу в автоматичному режимі, вказаний режим дозволяє автоматично фіксувати номерний знак та швидкість руху транспортного засобу. Слід зазначити, що відповідно до наведеної інструкції лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 може використовуватись як в мобільному так і в статичному положенні. Тобто поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Слід зауважити, що Мінекономрозвитком ДП «Всеукраїнський державний науково- виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», було зазначено, що лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі .
Можливість використання приладу TruCam LT1 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання).
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2%.
Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м. до 1200 м.
З наведеного вбачається, що швидкість автомобіля фіксується під час руху, та в разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів автоматично фіксується приладом, про що свідчать відповідні сигнали і подальше можливе зменшення такої швидкості чи її збільшення, на доведеність факту вчинення цього правопорушення не впливає.
Наведені вище обставини спростовують доводи сторони позивача про наявність у нього сумнівів щодо законності використання засобу вимірювання швидкості «ТruCam» LTІ20/20 ТC000722 в ручному режимі, який відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки був чинний.
Тому, лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 ІІ (серійний номер ТС000722) є належним засобом для встановлення швидкості руху транспортних засобів і оцінюються судом, як доказ в розумінністатті 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
До суду надано представником відповідача відеофіксацію правопорушення, за яке позивач був притягнутий до адміністративної відповідальністю оскаржуваною постановою.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Згідно з доводами представника відповідача суть порушення з боку ОСОБА_1 полягає у перевищенні встановленої дозволеної швидкості на 58км/год. при наявності дорожнього знаку 3.29. Водночас, вказана позиція відповідача, як він стверджує, підтверджується відеозаписом з «ТruCam», що підтверджує вказані обставини, що викладені в постанові. Наданий до суду відеозапиc суд вважає належним та допустимим доказом, що не спростований позивачем, з якого вбачається порушення позивачем п. 12.9 б ПДР України.
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, а позовна заява без задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.243-244,246,250,272,286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета : 1 Інспектор 2 взводу 1 роти Бататльону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Коростенського
міськрайонного суду В.П. Коваленко