Справа № 168/779/24
Провадження № 3/168/474/24
02 жовтня 2024 року сел. Стара Вижівка
Суддя Старовижівського районного суду Волинської області Малюта А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 (сел.Стара Вижівка) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,
14 липня 2024 року о 13.20 год. ОСОБА_1 в с.Кримне по вул.Незалежності Ковельського району Волинської області керував автомобілем «Volksvagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. За що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину про те, що керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння заперечив. Окрім того подав клопотання про закриття адміністративного провадження за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Додав свої копії першого та другого примірників протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №331785 від 14 липня 2024 року. При цьому вказав на виправлення із оригіналом, що були зроблені уповноваженою особою, яка складала протокол.
Мотивує тим, що при складанні протоколу працівниками поліції були порушені численні вимоги діючого законодавства. А саме: згідно результатів тестування на алкоголь приладом «Драгер Алкотест 6810» результат визначено 0,30 проміле. При цьому в квитанції зазначено, що температура повітря була +25 градусів тепла. Хоча погода в той день згідно витягу із сайту Sinoptik» була значно вищою. Тому вважає, що похибки в результатах тестування щодо температури повітря не виключають похибки і в результатах тесту. Крім цього зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що він проходив огляд на стан сп'яніння 14 липня 2024 року о 13 год. 20хв., а вже о 13 год 30 хв. поліцейський почав складати протокол відносно нього. При цьому поліцейським під відеозапис чітко не з'ясовано чи погоджується ОСОБА_1 із показниками приладу, не роз'яснено було про його право, у разі незгоди з результатами огляду, на освідування у медичному закладі та не запропоновано це зробити. А до матеріалів справи хоч і долучили направлення на огляд водія в медичному закладі, однак без відмітки про його відмову від такого огляду. Що вважає порушенням пункту 8 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Як зафіксовано в матеріалах відеозапису чітко встановлено про те, що ОСОБА_1 постійно заперечував про свій стан алкогольного сп'яніння. Окрім того у самому протоколі особистим підписом засвідчив про те, що спиртних напоїв не вживав. Однак в порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції поліцейський у встановленому законом порядку не зреагував. А до складання протоколу у зазначений в ньому час останній ще не приступав.
Окрім того ОСОБА_1 зазначив у своєму клопотанні про те, що поліцейським було порушено порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення згідно Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом № 1376 від 06 листопада 2015 року МВС України. Бо з оглянутого в судовому засіданні даного примірника протоколу, вбачається, що у документі зазначено час його складання 13 год 30 хв 14 липня 2024 року (копію першого примірника протоколу якого він долучив до свого клопотання без виправлень). В той же час у матеріалах справи, що були направлені поліцейськими до суду зазначено час 13 год. 50 хв. 14 липня 2024 року. При цьому чітко видно, що цифра 3 шляхом добавлення рисочки зверху виправлена на цифру 5.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням вимог законодавства не може бути поставлений в основу розгляду справи про адміністративне правопорушення, то ОСОБА_1 просив суд закрити адміністративне провадження за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 14 липня 2024 року серії ААД №331785, рапорт працівника поліції від 14 липня 2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння; направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; результат тестування (0,30 проміле), розписки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відеозапис події правопорушення з нагрудної камери поліцейського, беручи до уваги клопотання ОСОБА_1 приходжу до наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.
Згідно із частиною 1статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення їх в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №331785 від 14 липня 2024 року слідує, що о 13.20 год. ОСОБА_1 в с.Кримне по вул.Незалежності Ковельського району Волинської області керував автомобілем «Volksvagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Однак судом встановлено що вже о 13 годині 11 хвилин 14 липня 2024 року ОСОБА_1 почалося спілкування останнього із працівниками поліції, що підтверджується відеозаписом події з нагрудної камери поліцейського. Наданий відеозапис є належним i допустимим доказом в справі, оскільки в повному обсязі відображає фактичні обставини справи. Тому суд висновує про те, що вказані обставини виключають керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час , який зазначено у протоколі , а саме 14 год.50 хв. 14 липня 2024 року.
За допомогою приладу Драгер пройдено тестування ОСОБА_1 на алкоголь, результат яких показав 0,3 проміле. Тестування проводилось один раз. З метою усунення сумніву щодо похибки, повторне тестування не проводилось.
Відповідно до вимог пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Тобто, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП є наявність одночасно двох умов: перебування особи в стані сп'яніння та керування нею в такому стані транспортним засобом.
Згідно вимог частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Інших способів встановлення стану сп'яніння законодавством не передбачено.
Зокрема вимоги Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), вказують, що первісний огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом в присутності двох свідків, результати такого огляду зазначаються в акті огляду, примірник якого вручається водію, а другий долучається до протоколу.
Відповідно до пункту 6 цього Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Пунктом 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зазначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові».
Судом встановлено, що за допомогою приладу Драгер пройдено тестування ОСОБА_1 на алкоголь, результат яких показав 0,3 проміле. Тестування проводилось один раз. З метою усунення сумніву щодо похибки, повторне тестування не проводилось.
Відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6820, границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0.02 проміле у діапазоні від 0 до 0.2 проміле, відносна похибка: +/- 10% у діапазоні понад 0.2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0.04 проміле у діапазоні від 0 до 0.4 проміле; відносна похибка: +/- 10% у діапазоні понад 0.4 проміле.
Тобто, з наведеного вбачається, що технічними характеристиками газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» передбачено похибку при результатах від 0 до 0,21 мг/л ± 0,04 мг/л.
Тому суд висновує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки останній не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену законом.
Відповідно у водія були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, він заперечував вживання спиртних напоїв, був не згодний з показниками технічного приладу 0,3 проміле. А тестування проводилося лише один раз. Тому винуватість водія у порушенні пункту 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього, з підстав встановлених пунктом 1 статті 247 КУпАП.
Належних та допустимих доказів, які б об'єктивно доводили той факт, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, матеріали справи не містять.
Крім того, при ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення, серії ААД №331785 від 14 липня 2024 року слідує, що записи в ньому мають виправлення, а саме виправлення в частині дати скоєння адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, затвердженого наказом МВС від 06 листопада 2015 року № 1376 усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою.
Згідно пункту 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, затвердженого наказом МВС від 06.11.2015 року № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Виправлення, які допущені під час внесення записів до протоколу, до його підписання особою, стосовно якої його складено, повинні бути чітко посадовою особою виправлені та належним чином застережені (проставлена печатка та підпис посадової особи).
Якщо ж такі виправлення заносяться в протокол після підписання його особою, відносно якої його складено, то відповідні виправлення з застереженням вносяться і в копію протоколу, який був виданий особі, відносно якої він складався.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, який також складений з грубим порушенням, за відсутності належного, повного огляду особи, проведеного з дотриманням вимог Інструкції, статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути покладений в основу доведеності вини особи.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Враховуючи положенням норм статей 9,245,252 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Так як, всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачаться на його користь, приходжу до висновку, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, відсутні належні та допустимі докази вини останнього.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись статтями 221, 247, 266, 284, 294 КпАП України,
суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. В. Малюта