Рядок статзвіту № 68
справа № 165/4132/24
провадження №2/165/711/24
Нововолинський міський суд Волинської області
про відкриття провадження у справі
17 вересня 2024 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності від 04 вересня 2024 року та наказу Центру від 26.08.2024 №У-БВПД/017/02.3-6/150, звернувся до суду в інтересах позивача, з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ч.6 ст.187 ЦПК України, суд направив запит до ДМС України щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.
Відповідно до відповіді №788116 від 16.09.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами особу ОСОБА_2 не знайдено.
Однак, у позовній заяві представник позивача вказує, що ОСОБА_2 є громадянкою російської федерації та остання відомо адреса проживання: АДРЕСА_1 . На підтвердження чого до позовної заяви додає свідоцтво про одруження, де вказано, що ОСОБА_2 є громадянкою російської федерації.
Згідно з ч. 1 ст.79 Закону України «Про міжнародне приватне право», пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 р. держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.
Згідно з ст. 7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: a) міжнародної угоди; b) письмового договору; або c) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звертаючись із позовом до відповідача в справі, яка є громадянкою російської федерації, в Україні для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, визначеним у ст.175 та ст. 177 ЦПК України, а тому суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України при постановленні ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд вирішує за правилами якого позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Враховуючи зміст позовних вимог, обраний позивачем спосіб захисту, суд вважає, що справу належить розглядати за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання.
Відповідно до змісту статтей 498, 499 ЦПК у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому ЦПК або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому ЦПК або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Втім, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, відповідно до повідомлення, розміщеного на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта» у рубриці «Експорт», у зв'язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 498 ЦПК України доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Таким чином, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи необхідно вручити йому копію позовної заяви та процесуальні документи у даній справі у перекладі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності через Міністерство юстиції України.
Водночас, у зв'язку із порушенням російською федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в росії та росії в України, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Отже, подальша подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію рф проти України.
Крім того, на період збройного конфлікту у відносинах з державною-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення. Крім того, за інформацією Міністерства закордонних справи України, дипломатичні відносини між Україною та росією розірвано і передача документів дипломатичними каналами не здійснюється.
При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про подальше повідомлення відповідача ОСОБА_2 , про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
Позовна заява відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Згідно з ч.1 ст.187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.274 ЦПК України, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, а тому частини друга-шоста цієї статті не підлягає застосуванню.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов до висновку проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, зокрема відповідача ОСОБА_2 шляхом судовогго виклику через офіційний вебсайті судової влади України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 19, 23, ч.1 ст.30, 33, 34, 95, 180, 184, 185, 187, ч. 1 ст.277, ст.278, ст.279, ЦПК України,
ухвалив:
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження.
Призначити перше судове засідання на 09:30 год. 05 грудня 2024 року в залі судового засідання №3 Нововолинського міського суду Волинської області.
Справа розглядатиметься суддею одноособово, з повідомленням (викликом) сторін.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідача ОСОБА_2 повідомити про час та дату розгляду справи шляхом судовогго виклику через офіційний вебсайті судової влади України
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову - протягом п'ятнадцяти днів із дня публікації судового виклику на вебсасйті суду.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом пяти днів з дня вручення відзиву, відповіді на відзив.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суд досліджує належні та допустимі докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслуховує усні пояснення та показання свідків.
Отримати інформацію про стан розгляду справи, учасники справи мають можливість на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/fair/sud0312/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Орися ФЕРЕНС-ПІЖУК