Справа № 206/4202/24
Провадження № 3/206/1829/24
01 жовтня 2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Лукінова Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 173 КУпАП, -
за участю особи, відносно якої складено протокол: ОСОБА_1
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №012152 від 09.08.2024 вбачається, що 05.08.2024 приблизно о 22 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_1 висловлювалася нецензурною лайкою в бік гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 співробітниками поліції, кваліфіковані за ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала в повному обсязі та заперечувала проти обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Разом з тим зазначила, що нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 не висловлювалась, а навпаки просила останнього не порушувати громадський порядок своєю поведінкою у зв'язку з чим викликала співробітників поліції, що підтверджується наявними в матеріалах справи її письмовими поясненнями. Крім того, вказала, що до матеріалів справи не долучено будь-яких доказів на підтвердження її вини у інкримінованому їй правопорушенні, провадження у справі просила закрити.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, вважає, що в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП з наступних підстав.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із статтею 173 КУпАП встановлено, відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести підїзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Разом з тим, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №012152 від 09.08.2024, ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, однак дана обставина не встановлена в судовому засіданні, оскільки в матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_2 та його письмові пояснення з приводу вчинення відносно нього хуліганських дій, пояснення свідків, які безпосередньо були присутніми під час вчинення останньою дій вказаних у протоколі та можуть стверджувати вчинення нею вказаного адміністративного правопорушення, та в подальшому спростувати або підтвердити обставини на які посилається ОСОБА_1 .
Натомість в матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , які були долучені співробітниками поліції до вказаного протоколу в якості доказу на підтвердження обставин викладених в протоколі, відповідно до яких ОСОБА_1 вказує, що саме ОСОБА_2 висловлювався в її бік нецензурною лайкою, штовхався у зв'язку з чим нею були викликані співробітники поліції.
Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні, матеріали справи не містять.
Отже, з письмових матеріалів справи судом не встановлено, адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки будь-якого підтвердження вчинення адміністративного правопорушення останньою, окрім самого протоколу працівника патрульної поліції в матеріалах справи, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.ст.173, 221, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, суд,-
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.173 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В.Поштаренко