Справа № 214/2650/24
2/214/2622/24
02 жовтня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,
Позивач КПТМ «Криворіжтепломережа» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути з заборгованість за постачання теплової енергії, що виникла по АДРЕСА_1 , за період 01.01.2021 по 01.02.2024 у сумі 26 004,28 грн., плату за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 01.02.2024 у сумі 677,11 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по сплаті за вказані послуги.
Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Згідно із статтями 55, 124 Конституції України та статтею 4 ЦПК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Суд вправі закрити провадження у справі лише з тих підстав, які передбачені законом. Такі підстави визначено у статті 255 ЦПК України.
Так, відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
За таких обставин, позов не може бути пред'явлено до померлої особи.
За змістом статті 55 ЦПК України процесуальне правонаступництво у цивільній справі допускається у разі, якщо позов пред'явлено до сторони - фізичної особи, за її життя, і уже після пред'явлення позову фізична особа померла і правовідносини допускають правонаступництво.
Цивільне процесуальне законодавство України не має норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, зокрема й у зв'язку зі смертю, вже після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших обставин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18, провадження № 14-35цс20, а також постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц, провадження № 61-33766сво18.
Так, на виконання запиту суду від Департаменту адміністративних послуг Криворізької міської ради надійшла інформація щодо підстави зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 з 18.01.2023 - у зв'язку зі смертю особи ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, фактично ОСОБА_1 , який помер до пред'явлення до нього позову, не набув статусу сторони у справі, тому підстави для застосування статті 55 ЦПК України та встановлення правонаступників відсутні саме через те, що підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише обставини, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку, тобто до відкриття провадження у справі.
Спадкоємці померлої на момент відкриття провадження у справі не є процесуальними правонаступниками у цій справі, а наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватися за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України справа підлягає закриттю, якщо вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки процесуальний закон не передбачає судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинена, справа підлягає закриттю, оскільки пред'явлений позов до фізичної особи, яка померла до відкриття провадження у справі, не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Розгляду у суді підлягає лише така справа, у якій заявлені вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як заяв, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих заяв, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд
Закрити провадження у справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи,якому ухвала суду не була вручена удень її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 02 жовтня 2024 року.
Суддя: А.В. Ткаченко