Справа № 214/3350/24
3/214/1635/24
Іменем України
24 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Євтушенка О.І., за участю: секретаря судового засідання - Пугача Р.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисників - Новака А.М., Ряснянської І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має середню освіту, розлученого, маючого на утриманні дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
10.04.2024 на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №738164 від 31.03.2024 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з якого слідує, що 31.03.2024 о 15:25 год. ОСОБА_1 керував автомобілем марки Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, біля буд. 19, по вул. Спаській, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду в медичному закладі у лікаря-нарколога у повному обсязі відмовився, що підтверджується висновком №840 від 31.03.2024. У зв'язку з чим ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДР України.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що приблизно о 15 год. 25 хв. 31.03.2024 він під час спілкування зі своєю колишньою дружиною в своєму автомобілі, яким він керував, помітив, що за ним стежать працівники патрульної поліції. Коли він під'їхав до спортивного клубу «Олімп», працівники патрульної поліції вже його чекали та одразу запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на що він погодився. В закладі охорони здоров'я він пройшов огляд за допомогою алкотестера «Драгер», який не показав позитивного результату. Він не має можливості за потреби сходити до туалету, оскільки має певні проблеми з сечовипусканням. Він пропонував здати кров, йому було відмовлено. Причини відмови йому були незрозумілі. Він не відмовлявся в закладі охорони здоров'я пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння шляхом здачі крові, однак, оскільки не зміг її здати, такий огляд пройдений не був. В медичному закладі поліцейський запропонував одразу здати кров, він погодився, але працівники медичного закладу охорони здоров'я відмовились брати у нього кров на аналіз, при цьому причини відмови йому не пояснили.
21.06.2024 захисник Новак А.М. подав до суду клопотання про закриття провадження по справі, посилаючись на те, що в матеріалах справи не підтверджено наявності в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Його підзахисний ОСОБА_1 не відмовлявся від здачі будь-яких інших біологічних матеріалів для проведення аналізу, крім сечі, так як не має можливості здати необхідну кількість сечі, у зв'язку з фізіологічними вадами організму та наявність медичного діагнозу - хронічний простатит. Неодноразово ОСОБА_1 пропонував працівникам медичного закладу здати інше біологічне середовище - кров або слину, як того, передбачає законодавство України. Оскільки, матеріали справи не містять жодних відомостей про відмову ОСОБА_1 від здачі сечі, чи інших біологічних середовищ, працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, в результаті чого такий огляд вважається недійним, захисник просить суд закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі
п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу та події адміністративного правопорушення.
В подальшому ОСОБА_1 , до початку останнього судового засідання в справі, разом із захисником ОСОБА_4 , подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, підтримавши вищезазначені ними позиції, висловлені в судовому засіданні, та раніше подане клопотання захисника про закриття провадження по справі.
Суд вважає можливим завершити розгляд справи без особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та його захисників, оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисників, враховуючи позицію останніх в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши відеозапис на диску DVD-R, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Із положень ч.1 ст.256 КУпАП слідує, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається уповноваженими на те посадовими особами органів поліції за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи, тобто відповідати вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №738164 від 30.03.2024 слідує, що 31.03.2024 о 15:25 год. ОСОБА_1 керував автомобілем марки Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, біля буд. 19, по вул. Спаській, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду в медичному закладі у лікаря-нарколога у повному обсязі відмовився, що підтверджується висновком №840 від 31.03.2024. У зв'язку з цим ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДР України.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає необхідність обов'язкової наявності кваліфікуючої ознаки цього правопорушення, зокрема, керування транспортним засобом в стані сп'яніння.
Сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме: автомобілем марки Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , підтверджується відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції, оглянутих судом в судовому засіданні та не оспорюваних ОСОБА_1 , як і відсутність порушень порядку пред'явлення вимоги працівниками поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, враховуючи фізіологічні особливості останнього, а саме: звужені зіниці очей, виражене тремтіння пальців рук, неприродну блідість.
Згідно п.2 розділу 1 Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Отже, доводи ОСОБА_1 та його захисника Новака А.М. про безпідставність вимог працівників патрульної поліції суд оцінює критично та не знаходить підстав вважати, що працівники патрульної поліції діяли в супереч Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, враховуючи, що аналогічний фізіологічний стан ОСОБА_1 підтверджується актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.03.2024, складеним у відношенні ОСОБА_1 ..
Відповідно ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника поліції. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
В свою чергу, в підтвердження вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №738164 від 30.03.2024 обставин про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння під час керування вищезазначеним автомобілем 30.03.2024 о 15:25 год. є висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, заповнений 31.03.2024 на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №840, складений о 15:45 год. 31.03.2024, відносно ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено, що останній не пройшов медичний огляд на стан сп'яніння згідно встановленого порядку в повному обсязі у зв'язку з ненаданням біологічного матеріалу.
Зазначені обставини також підтверджуються відомостями, які містяться на відеозаписі DVD-R диску подій, в тому числі, що ОСОБА_1 погодився на пропозицію працівників поліції проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Перебуваючи вже у закладі охорони здоров'я, медичний працівник вказав, що необхідно здати біологічний матеріал (сечу) для проведення відповідних досліджень. Після чого ОСОБА_1 в присутності працівника патрульної поліції, неодноразово намагався надати необхідний біологічний матеріал, однак, у зв'язку з фізіологічними особливостями організму, не зміг цього зробити, оскільки він має певні проблеми з сечовипусканням, про що він повідомив працівника патрульної поліції та медичного працівника (відеозапис: clip 1, 1:50).
Однак, такі обставини не були взяті до уваги лікарем ОСОБА_5 , яка проводила медичний огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння та прийшла до висновку, що ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд на стан сп'яніння, згідно встановленого порядку в повному обсязі у зв'язку з ненаданням біологічного матеріалу, про що зазначила в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.03.2024 (далі Акт від 31.03.2024), складеному у відношенні ОСОБА_1 , на підставі якого складений висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.03.2024 (далі Висновок від 31.03.2024) у відношенні ОСОБА_1 про не проходження медичного огляду на стан сп'яніння згідно встановленого порядку через ненадання біологічного матеріалу.
Суд, враховуючи дискреційні повноваження лікаря, як спеціаліста в медичній сфері, та не реалізоване ОСОБА_1 право на оскарження дій вказаного вище медичного працівника, а саме: лікаря ОСОБА_5 , передбачене п. 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, в межах наданих йому повноважень, вважає можливим оцінити ключовий доказ у виді вищезазначеного Акта від 31.03.2024, який є основою для Висновку від 31.03.2024, як можливий достатній та допустимий доказ для висновку про наявність підстав для складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №738164 від 30.03.2024, який містить обвинувачення ОСОБА_1 порушенні п.2.5 ПДР, як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
В розумінні ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.
Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Крім того, згідно приписів ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Так, оцінюючи вищезазначений Висновок від 31.03.2024 з точки зору якості та повноважень суб'єкта, який його складає, суд виходить з оцінки положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкції) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.
В свою чергу, п.п.3, 4, 7, 9, 12, 13, 15-20, 22 розділу ІІІ Інструкції, визначено, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акту медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Крім того, п.п 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, встановлено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, з аналізом сукупності вищезазначених норм слідує, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є виявлення наявних речовин в організмі людини, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом такого дослідження є біологічні середовища у виді: слини, сечі, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти вище перелічені зразки біологічних середовищ. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
З вищезазначеного слідує, що за результатами досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини лікар повинен встановити діагноз, тобто стислий письмовий виклад результатів огляду та тестів, а не констатувати не проходження медичного огляду на стан сп'яніння згідно встановленого порядку в повному обсязі у зв'язку з ненаданням біологічного матеріалу, адже обов'язок фіксації таких обстави належить поліцейському, який має скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, суд критично сприймає висновки лікаря, викладені в Акт від 31.03.2024, зважаючи, що лікарем встановлений порядок, який не включає можливі дослідження всіх визначених видів біологічних середовищ, в тому числі і крові, відібрання якої з метою дослідження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини у ОСОБА_1 , останній не заперечував.
Така поведінка ОСОБА_1 узгоджуються з правомірним втручанням у його приватне життя, в розумінні порушення недоторканості особи у зв'язку із обов'язковим медичним втручанням (рішення ЄСПЛ (справа «X та Y проти Нідерландів»).
Будь-які технічні причини, в тому числі відсутність реактивів та інших матеріалів для проведення дослідження біологічного середовища у виді крові, які не залежали від ОСОБА_1 , судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі обставини свідчать про не можливість реалізації права ОСОБА_1 на захист від обвинувачення про перебуванні у стані наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом, враховуючи, що такий спосіб захисту можливий, виходячи з положень вищезазначеної Інструкцією, а саме: можливості біологічної перевірки крові останнього на наявність або відсутність наркотичного засобу (психотропної речовини), що свідчить про очевидне порушення права ОСОБА_1 на захист.
Такі переконання суду, що ґрунтуються на вищезазначеному аналізі як норм підзаконних нормативно-правових актів, так і обставин справи, приводять його до висновку, що докази отримані з порушенням права на захист ОСОБА_1 , суд вважає недопустимими для висновку про відмову водія транспортного засобу ОСОБА_1 від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, в тому числі висновки зазначені у Висновку від 31.03.2024, зроблені на підставі Акта від 31.03.2024.
Як наслідок, суд вважає рішення інспектора патрульної поліції скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на хибному висновку про відмову останнього від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, оскільки останній такої відмови не висловлював, а лише посилався на не можливість надання на дослідження біологічне середовище у виді сечі, оскільки має певні проблеми з сечовипусканням, при цьому пропонував здати на дослідження біологічне середовище у виді крові, яка не були відібрана не вини ОСОБА_1 .
Таке рішення інспектора патрульної поліції не ґрунтуються на допустимих та достатніх доказах у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В свою чергу, поведінку інспекторів патрульної поліції із самого початку пред'явлення претензій ОСОБА_1 про керування транспортним засобом із ознаками наркотичного сп'яніння, а також миттєву пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, що зафіксовано на відеозаписі (clip 0), суд вважає упередженим ставленням, зважаючи, що складання направлення на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я, відбувалось в самому закладі.
Відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України»,«Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
В постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) Верховний Суд висловив правову позицію, згідно якої у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Статтею 19 Конституції України визначено, що посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Встановлені судом вищезазначені обставини не можуть розцінюватися як порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху, що вказує про відсутність в діях останнього обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у справі відсутні достатні, належні та допустимі докази на підтвердження факту порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху за обставин, які викладені у протоколі, а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко