Справа № 183/10049/24
№ 1-кс/183/1996/24
01 жовтня 2024 року м. Самар
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піски Новопсковського району Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Старший слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 призначено на посаду молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Старобільський слідчий ізолятор».
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу.
Водночас ОСОБА_6 складеної Присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. ст. 2, 14 Закону України «Про Державну кримінальну-виконавчу службу України», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за таких обставин.
Приблизно з кінця червня 2022 року (більш точні дата та час під час досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Старобільська Луганської області, будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу - молодшим інспектором 2 категорії відділу режиму і охорони ДУ «Старобільський слідчий ізолятор», діючи умисно та добровільно, зустрівся з представниками так званої «лнр», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора рф, які запропонували йому безперешкодно перейти на сторону окупанта, тобто на бік ворога України у воєнний час, та здійснювати подальшу «службу» у одному із структурних підрозділів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі - «мвс лнр») окупаційної адміністрації рф.
Далі ОСОБА_6 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно надав згоду на свій безперешкодний вступ та розпочав «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі «мвс лнр», а саме у так званому «старобільському слідчому ізоляторі управління виконання покарань мвс лнр» (російською, мовою оригіналу - « ІНФОРМАЦІЯ_3 », далі - «старобільський сіувп мвс лнр»), роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях ДУ «Старобільський слідчий ізолятор», розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , тобто ОСОБА_6 таким чином перейшов на бік ворога, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, введеним воєнним станом в Україні, захопленням АДРЕСА_2 та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 03.04.2024 у день його складання, у зв'язку з чим зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 09.04.2023, 10.04.2024, 11.04.2024), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_6 (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62023050020000207, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, стороною обвинувачення, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
В ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна);
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України;
- неприбуття на виклик до слідчого три рази поспіль (09.04.2024, 10.04.2024, 11.04.2024) та не повідомлення органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
- спосіб вчинення злочину - вчинення його умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на окупованій території, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією країни-агресора РФ, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- тимчасова окупація території України, а саме територія АДРЕСА_2 , на якій створений незаконний «правоохоронний» орган, в якому підозрюваний почав «службу», що дає йому можливість продовжувати працювати, унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин, а також вчиненню інших злочинів;
- поведінка підозрюваного, який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російської федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії країни-агресора рф та незаконних збройних формувань, так званої «лнр», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації рф - так званому «старобільському слідчому ізоляторі управління виконання покарань мвс лнр».
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_6 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 36, 40, 111, 131, 132, 135, 176-178, 183, 184, 193, 194 КПК України, слідчий звернувся із вказаним клопотанням до слідчого судді.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, мотивуючи обставинами, викладеними в ньому.
Захисник у судовому засіданні з огляду на те, що не має зв'язку з підзахисним, залишила вирішення клопотання слідчого на розсуд суду.
Слідчий суддя, вислухавши позицію учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов такого висновку.
Частина 1 статті 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
За змістом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як убачається із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
У відповідності до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Як убачається з матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_6 перебуває в м. Старобільськ Луганської області, тобто на тимчасово окупованій території України, що підтверджується:
- відомостями 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях;
- протоколами допиту свідків, які показали, що особисто знають ОСОБА_6 , оскільки здійснювали разом службу у правоохоронному органі в Луганській області. Так, з початку березня 2022 року свідки разом із іншим особовим складом у зв'язку із широкомасштабним вторгненням та збройною агресією зс країни-агресора рф на території Луганської евакуювалися до Дніпропетровської області для продовження служби. Водночас, ОСОБА_6 до місця дислокації у Дніпропетровській області на підконтрольну органам державної влади України територію не виїхав, та в умовах збройного конфлікту і воєнного стану, зрадивши присязі, перейшов на бік ворога та, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Старобільська Луганської області, добровільно надав згоду представникам «лнр» окупаційної влади рф на свій безперешкодний вступ та подальшу «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі «правоохоронних органів мвс лнр», а саме - «старобільському слідчому ізоляторі управління виконання покарань мвс лнр», а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Тому слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності останнього.
Отже, у разі перебування особи на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, КПК України встановлює процедуру, за якою спочатку може бути розглянуте за відсутності підозрюваного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, і рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, який перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, за своєю правовою природою є дозволом на затримання останнього з метою приводу, що передбачено ч. 3 ст. 187 КПК України, і відрізняється від останнього тільки тим, що підозрюваний знаходиться на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Оскільки до підозрюваного не застосовується запобіжний захід, він не може утримуватися під вартою. Після затримання підозрюваного (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) слідчий суддя розглядає за його участю клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід. Використані формулювання свідчать про те, що в умовах знаходження підозрюваного на тимчасово окупованій території України, КПК України розрізняє процедури обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від процедури застосування такого обраного запобіжного заходу.
Також судом при вирішенні питання про обрання такого запобіжного заходу не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, передбачений ч. 6 ст. 193 КПК України. Питання про більш м'який запобіжний захід відносно підозрюваного стає предметом дослідження при застосуванні запобіжного заходу після його затримання і доставлення до слідчого судді.
Отже, при вирішенні питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді належить дослідити такі обставини: чи повідомлено особі про підозру у встановленому законом порядку; чи наявна обґрунтована підозра; чи наявні ризики кримінального провадження; чи виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук.
Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією в м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023050020000207 від 25.05.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
03.04.2024 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, зокрема:
- матеріалами 1 відділу ГВ КР 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях;
- відомостями з ДУ «Старобільський слідчий ізолятор» про перебування ОСОБА_6 на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони ДУ «Старобільський слідчий ізолятор»;
- відомостями щодо отримання та документування паспортом громадянина України ОСОБА_6 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.07.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.07.2023;
- протоколом огляду від 30.08.2023, в ході яких за участю свідків оглянуто опубліковану в мережі Інтернет публічну інформацію публікації Інтернет-ресурса - « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 та відповідно до яких свідки впізнали та показали на особу ОСОБА_6 , який зрадивши державі присязі, перебуваючи в період збройного конфлікту та в умовах воєнного стану на тимчасово окупованій території м. Старобільська Луганської області, з червня 2022 року вступив та здійснює «службу» в одному з незаконно створених структурних підрозділах так званого «мвс лнр» окупаційної адміністрації країни-агресора рф;
- протоколами огляду інтернет-ресурса, в ході яких оглянуто опубліковану в мережі Інтернет публічну інформацію публікації, розміщеної на Інтернет сторінці (сайті) так званого «министерства внутренних дел луганськой народной республики» («мвс лнр») окупаційної адміністрації країни-агресора рф (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо створення та роботи так званого структурного підрозділу «мвс лнр», а саме - «старобільського слідчого ізолятору управління виконання покарань мвс лнр», з місцем розташування в незаконно захоплених адміністративних будівлях ДУ «Старобільський СІЗО» в АДРЕСА_2 ;
- протоколом огляду від 23.02.2024 публікацій Інтернер-ресурсів ІНФОРМАЦІЯ_9 а, ІНФОРМАЦІЯ_10 з додатками (Указами Президента України) відповідно до яких підтверджено факт введення, дії та продовження на території України з 24.02.2022 воєнного стану;
- протоколом огляду від 23.02.2024 публікацій Інтернер-ресурсів Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади Кабінету Міністрів України за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (скорочено - Мінреінтеграції) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 відповідно до якого підтверджено та визначено Перелік тимчасово окупованих територій Луганської області, зокрема, Старобільської територіальної громади Старобільського району, внаслідок військових дій країни-агресора рф, а також інші зібрані під час досудового розслідування матеріали кримінального провадження.
Відомості про те, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме у АДРЕСА_2 , підтверджуються: відомостями 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 03.07.2023.
У зв'язку зі збройною агресією рф, введеним воєнним станом в Україні, захопленням АДРЕСА_2 та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 03.04.2024 у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 09.04.2024, 10.04.2024, 11.04.2024), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_6 (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62023050020000207, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Таким чином, 05.04.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук, здійснення якого в подальшому доручено відповідному оперативному підрозділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
За результатами розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна);
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України;
- неприбуття на виклик до слідчого три рази поспіль (09.04.2024, 10.04.2024, 11.04.2024) та не повідомлення органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
- спосіб вчинення злочину - вчинення його умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на окупованій території, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією країни-агресора РФ, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- тимчасова окупація території України, а саме територія АДРЕСА_2 , на якій створений незаконний «правоохоронний» орган, в якому підозрюваний почав «службу», що дає йому можливість продовжувати працювати, унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин, а також вчиненню інших злочинів;
- поведінка підозрюваного, який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російської федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії країни-агресора рф та незаконних збройних формувань, так званої «лнр», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації рф - так званому «старобільському слідчому ізоляторі управління виконання покарань мвс лнр».
Отже, зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, також прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.
На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання підозрюваного під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких кримінальних правопорушень.
Підозрюваний ОСОБА_6 на обліках психоневрологічного та наркологічного диспансерів не значиться. Інших даних, які би вказували на неможливість утримування підозрюваного під вартою, суду не надано.
Отже, за встановлених обставин слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та доведеним, а обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому конкретному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення, і на цьому етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі частини шостої ст. 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Також при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України).
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 189, 193, 194, 196, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3
Повний текст ухвали складено і оголошено 02 жовтня 2024 року о 08 годині 20 хвилин.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1