30.09.2024 Єдиний унікальний номер 205/7952/24
Провадження номер 2/205/3320/24
30 вересня 2024 рік м. Дніпро
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участю секретаря судового засідання Бородавка А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпро, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Топалової Олени Євгенівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Топалової О.Є. звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, з позовною заявою до ОСОБА_2 , просила суд: розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 30.10.2019 року у Словацькій Республіці у Відділі запису актів цивільного стану м. Ліптовський Мікулаш, про що в книзі актів цивільного стану про шлюб м. Ліптовський Мікулаш здійснено відповідний актовий запис в 2019 році в томі: НОМЕР_1 , на сторінці 52, номер 162 др. Права ОСОБА_3 .
В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30.10.2019 року зареєстровано шлюб у Словацькій Республіці у Відділі запису актів цивільного стану м. Ліптовський Мікулаш, про що в книзі актів цивільного стану про шлюб м. Ліптовський Мікулаш здійснено відповідний актовий запис в 2019 році в томі: НОМЕР_1 , на сторінці 52, номер 162 др. Права ОСОБА_3 . До шлюбу у сторін народилися діти: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Тривалий час, приблизно з 2020 року, як відносини між сторонами розладналися. Виникли непорозуміння, що унеможливлює подальше збереження шлюбу. У сторін різні погляди на життя та сімейні цінності, втрачено почуття любові. Шлюбні відносини між сторонами припинились в грудні 2022 року.
На виконання вказаної вимоги ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 18.06.2024 року судом отримано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру за №648733, де зазначено що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 21.06.2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились, в окремій заяві доданої до позову зазначивши, про розгляд справи без участі представника.
В судове засідання відповідач не з'явився повторно, причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань, відзову чи заперечень проти позову до суду не надав.
Про розгляд справи судом відповідач повідомлявся в порядку п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України за адресою зареєстрованого у встановленому порядку його місяця проживання згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру.
Крім того, про розгляд справи судом відповідач повідомлявся в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України та відповідно до вказаної ч. 11 ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи зазначене, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи судом та враховуючи відсутність відомостей про причини неявки, є таким, що не з'явився до суду повторно без поважних причин.
У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). На підставі, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин та не подав відзив, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає можливим провести розгляд даної справи у відсутності учасників справи, ухваливши по справі заочне рішення.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 30.10.2019 Словацькій Республіці у Відділі запису актів цивільного стану м. Ліптовський Мікулаш, про що в книзі актів цивільного стану про шлюб м. Ліптовський Мікулаш здійснено відповідний актовий запис в 2019 році в томі: 30, на сторінці 52, номер 162 др. Права ОСОБА_3 .
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач має зареєстроване місце проживання в Україні в місці Дніпрі.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Відповідно до п. 11 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом", передбачено, що правові наслідки шлюбу з іноземним елементом визначаються ст. 60 Закону України "Про міжнародне приватне право". Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.
Наприклад, якщо подружжя, що є громадянами різних держав, спільно проживали на території України і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України. У випадку відсутності такої ситуації - правові наслідки шлюбу визначаються правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Згідно зі ст. 58 Закону України "Про міжнародне право" шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про міжнародне право" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.
Згідно зі ст. 13 ЗУ "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Документом, яким встановлено безпосередні процедури легалізації шлюбу, укладеного за кордоном, є Наказ Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні" із змінами та доповненнями.
Тобто, для визнання шлюбу державою Україна, укладеного в іншій країні, з усіма правовими наслідками, шлюб необхідно легалізувати. За загальним правилом, легалізація це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні таких документів, як: свідоцтво про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом Міністерства закордонних справ України № 113 від 04.06.2002.
Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22 грудня 2003 року.
Відповідно до ст. ст. 2, 3 зазначеної Конвенції кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Згідно з положеннями вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці цієї Конвенції.
Так, з поданого позивачем в якості доказу документу про укладення шлюбу вбачається проставляння на ньому печатки органу, що видав свідоцтво, і таке свідоцтво видане двома мовами (білоруською та російською).
До позову додано письмовий переклад документу свідоцтва про шлюб з словацької на українську мову, зроблений перекладачем ОСОБА_6 , особу якої, її дієздатність та кваліфікацію перевірено, та справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Ковальовою Я.В.
Таким чином, шлюб укладений між сторонами 30.10.2019, який був зареєстрований у Словацькій Республіці у Відділі запису актів цивільного стану м. Ліптовський Мікулаш, про що в книзі актів цивільного стану про шлюб м. Ліптовський Мікулаш здійснено відповідний актовий запис в 2019 році в томі: 30, на сторінці 52, номер 162 др. Права ОСОБА_3 , є дійсним на території України і не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Виходячи з положень ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом з'ясовано, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, шлюб носить формальний характер, тому його збереження неможливе та недоцільне, оскільки буде суперечити інтересам сторін, в зв'язку з чим суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. 58, 63 ЗУ "Про міжнародне право", суд
Вимоги позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Топалової Олени Євгенівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) зареєстрований 30 жовтня 2019 року у Словацькій Республіці у Відділі запису актів цивільного стану м. Ліптовський Мікулаш, про що в книзі актів цивільного стану про шлюб м. Ліптовський Мікулаш здійснено відповідний актовий запис в 2019 році в томі: 30, на сторінці 52, номер 162 др. Права ОСОБА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення в повному обсязі складено 02.10.2024 року.
Суддя: Н.О. Бізяєва