Справа № 202/11724/24
Провадження № 1-кс/202/6673/2024
27 вересня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 10.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042010000195, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Світловодськ, Кіровоградської області, українка, громадянка України, котра має вищу освіту, заміжня, перебуває на посаді виконувача обов'язків завідувача відділення № 16 КП «ДБКП ПД» ДОР, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудима.
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України , -
Слідчий СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Лівобережної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням в якому просить застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції №2 Дніпровського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42024042010000195 від 10.09.2024 за ч.3 ст.368 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі наказу за особовим складом №11 від 01.03.2024 призначена виконувати обов'язки завідувача 16 відділення (центру) КП «ДБКПЛПД» ДОР. Відповідно до посадової інструкції завідувача відділення 16 гостре психіатричне для постраждалих в наслідок війни та техногенних катастроф (центр) КП «ДБКЛПД» ДОР ОСОБА_4 здійснює керівництво структурним підрозділом КП «ДБКЛПД» ДОР, діяльність якого безпосередньо пов'язана з наданням медичної допомоги, відповідно до чинного законодавства; організовує та контролює своєчасне обстеження та лікування пацієнтів на сучасному рівні, постійно впроваджуючи нові методи обстеження та лікування; раціонально використовує ліжковий фонд відділення; забезпечує своєчасне проведення Лікарсько-консультативної комісії та направлення пацієнта на медико-соціальну експертизу. У разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків, завідувач відділення несе персональну відповідальність згідно чинного законодавства України.
Так, наприкінці серпня 2024 року ОСОБА_9 звернувся до ОСОБА_4 з приводу госпіталізації для підтвердження діагнозу «F31.5 Біполярний афективний розлад, поточний епізод тяжкої депресії з психотичними симптомами. Під час спілкування з ОСОБА_9 у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 з метою власного збагачення, за безперешкодну госпіталізацію та подальше лікування, а також отримання документів, підтверджуючих об'єктивний діагноз останнього.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, 30.08.2024, перебуваючи у приміщенні КП «ДБКПЛПД» ДОР ОСОБА_4 висловила вимогу
ОСОБА_9 , що за безперешкодну госпіталізацію та подальше лікування, а також отримання документів, підтверджуючих об'єктивний діагноз останнього необхідно надати їй неправомірну вигоду у вигляді 500 доларів США.
В подальшому, 26.09.2024 о 09 годині 36 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, котрий знаходиться у КП «ДБКПЛПД» ДОР, що за адресою: АДРЕСА_3 отримала неправомірну вигоду від ОСОБА_9 у розмірі 21 000 гривень за безперешкодну госпіталізацію та подальше лікування, а також отримання документів, підтверджуючих об'єктивний діагноз ОСОБА_9 .
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились в одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене службовою особою, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
До скоєння даного злочину причетна ОСОБА_4 .
26.09.2024 в ході проведення обшуку було вилучено грошові кошти у сумі 21 000 гривень, які ОСОБА_4 отримала у якості неправомірної вигоди від ОСОБА_9 .
26.09.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
26.09.2024 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Підозра обгрунтована зібраними у кримінальному провадженню доказами.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України - можливість переховування від суду, свідчить наступне.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі встановлення її вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, яке класифікується, як тяжке корупційне та передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні.
Даний ризик підтверджується тим, що під час проведення досудового розслідування проведено контроль за вчиненням злочину, із залученням особи свідка та розкриттям її анкетних даних, тому перебуваючи на свободі ОСОБА_4 може впливати на вказану особу, так як підозрюваній вже відкриті матеріали кримінального провадження, які містять містить фактичні обставини, про особу яка надавала ОСОБА_4 неправомірну вигоду. Також в ході досудового розслідування перевіряться причетність інших осіб до вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та на разі не допитано всіх свідків вказаної події.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки остання перебуває на керівній посаді, яка передбачає наділення останньої організаційно-розпорядчими повноваженнями як виконувача обов'язків завідувача відділення, у котрому ОСОБА_4 працює, тобто має право приймати рішення стосовно видачі довідок а також у встановленні діагнозів без відповідних підтверджуючих документів, що може спровокувати продовження кримінально-протиправної діяльності останньої. Також в рамках вказаного кримінального провадження наразі перевіряються факти вчинення даною особою інших корупційних кримінальних правопорушень.
Крім цього, слідчий зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна (п.п.1, 2 ч.1 ст.178 КПК України); вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст.178 КПК України); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (п.2 ч.1 ст.178 КПК України); не є собою похилого віку, та такою, що не має тяжких захворювань та інвалідності (п.3 ч.1 ст.178 КПК України); враховуючи вищевикладене є ризик продовження чи повторення протиправної поведінки обвинуваченим (п.12 ч.1 ст.178 КПК України).
Також, слідчий посилається на те, що зважаючи на тяжкість, специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , дані про особу підозрюваної, є необхідним визначити у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави - 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків, зупинення її злочинної діяльності.
На підставі викладеного, слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
В ході розгляду клопотання прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, передбачених п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, також, з урахуванням специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , просив визначити розмір застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_5 судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Просив врахувати особу підозрюваної, яка працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має на утриманні неповнолітню дитину, та застосувати до обвинуваченої більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, або у разі задоволення клопотання, визначити мінімальний розмір застави.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема: заявою про вчинення кримінального правопорушення; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду речей і документів від 25.09.2024; Протоколом обшуку від 26.09.2024; протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з'ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.
При цьому слідчий суддя враховує, що, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Таким чином на думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - виразились в одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене службовою особою, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити дане кримінальне правопорушення.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років, в зв'язку з чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваної винною у вчиненні інкримінованого злочину, остання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, на думку слідчого судді, є доведеним, оскільки під час проведення досудового розслідування проведено контроль за вчиненням злочину, із залученням особи свідка та розкриттям її анкетних даних, тому перебуваючи на свободі ОСОБА_4 може впливати на вказану особу, так як підозрюваній вже відкриті матеріали кримінального провадження, які містять містить фактичні обставини, про особу яка надавала ОСОБА_4 неправомірну вигоду. Крім того, підозрювана ОСОБА_4 , шляхом погроз, шантажу, вмовлянь, може схилити інших свідків до надання певних показань, які будуть вигідні стороні захисту, або перешкоджати встановленню істини у даному кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, в якому вона підозрюється, про що свідчить те, що ОСОБА_4 перебуває на керівній посаді, яка передбачає наділення останньої організаційно-розпорядчими повноваженнями як виконувача обов'язків завідувача відділення, у котрому ОСОБА_4 працює, тобто має право приймати рішення стосовно видачі довідок а також у встановленні діагнозів без відповідних підтверджуючих документів, що може спровокувати продовження кримінально-протиправної діяльності останньої.
Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваної ОСОБА_4 але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Окремо необхідно зазначити, що згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень - підозра достатньо обґрунтована;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваної, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується - інкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів;
3) вік та стан здоров'я підозрюваної - ОСОБА_4 є особою молодого віку, даних про незадовільний стан здоров'я підозрюваної суду не надано.
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваної в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців - підозрювана заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину;
5) наявність у підозрюваної постійного місця роботи - підозрювана працює в.о. завідувача 16 відділення (центру) КП «ДБКПЛПД» ДОР.
6) репутацію підозрюваної - даних щодо негативної репутації підозрюваної не надано;
7) майновий стан підозрюваної - даних не надано;
8) наявність судимостей у підозрюваної - раніше не судима;
9) дотримання підозрюваною, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше - відомості відсутні;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення - дані відсутні;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини - розмір майнової шкоди на момент повідомлення не встановлено.
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрювана, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї - не встановлено.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваної жодного більш м'якого запобіжного заходу, виходячи з наступного.
З урахуванням особи підозрюваної, яка раніше не судима, але ж підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваної жодного більш м'якого запобіжного заходу, оскільки застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, фактично не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ч.ч. 1,2,3, 5 ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, а також встановлений судом ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на переконання слідчого судді є найбільш вагомим, що в свою чергу приводить слідчого суддю до переконання, що прокурором доведено наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується при наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, можливості ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також продовжити кримінальне правопорушення, та є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
При цьому суд враховує особу підозрюваної ОСОБА_4 , яка офіційно працює, раніше не судима, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави у розмірі 33 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі - 99 024 грн.
З урахуванням відомостей про особу підозрюваної, характеру інкримінованого кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 33 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на 60 (шістдесят) днів, по 25 листопада 2024 року включно.
Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заставу у розмірі 33 (тридцять три) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99 024 (дев'яносто дев'ять тисяч двадцять чотири) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави вона буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не відлучатися з Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді діє по 25 листопада 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1