Справа № 212/6451/24
3/212/3135/24
01 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Кулікової Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 22 червня 2024 року приблизно о 08.45 годині, керуючи автомобілем «Ауді Q 5», державний номерний знак НОМЕР_1 , в місті Кривому Розі, Покровському районі, по вулиці Володимира Мономаха, 4, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення транспортного засобу під його керуванням з автомобілем Хюндай, державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований водієм ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 2.3, 13.1, 13.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , якому судом були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України, у присутності його захисника, суду пояснив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, вважає винуватим у зіткненні водія ОСОБА_3 , який раптово відкрив двері свого автомобіля, коли ОСОБА_1 проїжджав повз. Також пояснив, що, рухаючись, він до удару не звертав конкретно увагу на автомобіль Хюндай, але не допускає, що він не міг не побачити відкриті двері, а тому припускає, що водій ОСОБА_3 відчинив двері свого автомобіля в останній момент, коли його автомобіль проїжджав повз.
Захисник Лященко А.М. в судовому засіданні просила закрити провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , оскільки, на її думку, причиною ДТП стало недотримання водієм ОСОБА_3 п. 15.13 ПДР України.
У подальшому від захисника ОСОБА_4 надійшла заява про проведення розгляду справи без участі особи, яка притягується до відповідальності, та захисника.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що його автомобіль був припаркований, він відчинив двері під невеликим кутом, з метою уникнути перешкоди для інших автомобілів, які рухалися повз, але водій ОСОБА_1 не дотримався безпечного бокового інтервалу і здійснив зіткнення з торцевою частиною передніх водійських дверей. На думку потерпілого, ДТП відбулося через неуважність водія ОСОБА_1 до дорожньої обстановки і не дотримання безпечного бокового інтервалу, він припускає, що водія ОСОБА_1 засліпило сонце. У подальшому надав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності.
Допитана у якості свідка ОСОБА_5 суду показала, що ОСОБА_1 її зять, вона з ним вранці поїхала на ринок, за кермом був ОСОБА_1 , вона сиділа поруч на пасажирському сидінні, їхали вони повільно, підшукуючи місце для паркування. Коли проїжджали повз білої автівки вона відчула удар, сам момент відкриття дверей вона не бачила. Чи були інші автомобілі у попутному або зустрічному напрямку не пам'ятає, чи дивився ОСОБА_1 на дорогу не може сказати, оскільки на нього не дивилася, чи були відкриті двері у білого автомобіля не може сказати. Боковий інтервал між автомобілями, на її думку, був приблизно 60 см, після удару відвороту автомобіля не було.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, допитавши свідка, ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до такого висновку.
Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 124 КУпАП передбачено притягнення до адміністративної відповідальності учасників дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Так, положеннями пункту 2.3 б ПДР України визначається, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до положень п. 13.1, 13.3 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 622979 від 22.06.2024, схемою місця ДТП, у якій зафіксовано розташування автомобілів після ДТП, отримані автомобілями пошкодження, рапортом від 22.06.2024, додатковою інформацією від 22.06.2024, додатковою інформацією від 25.07.2024, поясненнями потерпілого.
Виходячи із встановлених обставин події ДТП, яка мала місце 22.06.2024, вбачається, що водій ОСОБА_1 міг уникнути зіткнення, виконавши вимоги пунктів 2.3б,13.1, 13.3 ПДР України, а саме уважно стежити за дорожньою обстановкою, її зміною та дотримуватися безпечного бокового інтервалу.
Отже, ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.3 б, 13.1, 13.3 ПДР України, які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП, про що свідчить, зокрема і характер отриманих автомобілями ушкоджень, зафіксований схемою місця ДТП.
При цьому суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_5 , яка при допиті вказала, що відчула удар в автомобіль, але момент відчинення дверей не бачила, але наполягала на їх раптовому відчиненні ОСОБА_3 , при цьому не змогла пояснити чому саме вона так вважає, оскільки пояснила, що не бачила чи були відкриті двері у автомобіля Хюндай до моменту зіткнення. Крім того, суд бере до уваги наявність родинних зв'язків між особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та свідком, і як наслідок можливе необ'єктивне ставлення до події з боку свідка з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності.
Також, судом відхиляють доводи сторони захисту про наявність достатнього бокового інтервалу між автомобілями із посиланням на схему місця ДТП, оскільки остання фіксує розташування автомобілів після ДТП, при цьому судом було встановлено факт здійснення водієм ОСОБА_1 маневру відвороту вліво від автомобіля Хюндай після зіткнення.
Доводи сторони захисту про недотримання водієм автомобіля Хюндай ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України не ґрунтуються на вимогах КУпАП, оскільки, по-перше, суддя при розгляді справи позбавлений можливості виходити за межі складеного протоколу про адміністративне правопорушення та оцінювати і встановлювати вину іншого учасника в даній ДТП; по-друге, навіть при наявності в діях потерпілого ОСОБА_3 порушень положень ПДР України, зокрема п. 15.13, це не спростовує вини ОСОБА_1 у порушенні ним положень п. 2.3 б, 13.1, 13.3 ПДР України, дотримання яких могло запобігти ДТП.
Отже, доводи адвоката Лященко А.М. щодо відсутності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, є непереконливими і такими, що не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
У той же час, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку накладення адміністративного стягнення.
Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про доведення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є всі підстави для визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за встановленими судом обставинами.
Разом з тим, згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 622979 стосовно ОСОБА_1 складений 22 червня 2024 року, за фактом дорожньо-транспортної пригоди яка сталась 22 червня 2024 року.
Враховуючи наведене, строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи стосовно ОСОБА_1 закінчилися, а відтак, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно останнього за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, ст. 252, 256, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: О. В. Колочко