02 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/4980/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т. М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Гулєша Андрія Валентиновича (далі - ФОП Гулєш А. В., скаржник)
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Фізичної особи-підприємеця Гулєша Андрія Валентиновича
про стягнення 1198 340, 01 грн та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник ФОП Гулєш А. В. - адвокат Каланжов Владислав Іванович 25.09.2024 через «Електронний суд» та 24.09.2024 (засобами кур'єрської служби) звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами від 25.09.2024 та від 23.09.2024 відповідно, які підписані адвокатом Каланжовим В. І. та за змістом тотожні, а відтак розглядаються як одна (далі по тексту - касаційна скарга), в якій просить, зокрема, ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду у від 16.09.2024 у справі №916/4980/23 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 для розгляду справи №916/4980/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Ємця А. А.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №916/4980/23, прийнята на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
З огляду на викладене оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 3 частини першої статті 287 ГПК України).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, та підстави оскарження судових рішень, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, має обов'язково наводитися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
Обґрунтовуючи свою правову позицію у поданій касаційній скарзі, ФОП Гулєш А.В. з посиланням на статтю 256 ГПК України вважає, що суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 16.09.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження допустив порушення норм процесуального права.
При цьому скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України).
При поданні касаційної скарги на судове рішення, скаржнику необхідно чітко посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права апеляційним судом під час прийняття оскаржуваної ухвали.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду, закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.
За таких обставин Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали з посиланням/вказівкою на відповідний до предмета оскарження абзац частини другої статті 287 ГПК України.
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з огляду на предмет касаційного оскарження.
Наслідком неусунення цього недоліку є повернення касаційної скарги в цій частині скаржнику на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене касаційна скарга ФОП Гулєша А. В. підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліку шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження ухвали апеляційної інстанції, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк. В разі подання матеріалів з усунення недоліків засобами поштового зв'язку надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи. У разі подання їх через "Електронний кабінет" надати докази надіслання копії цих матеріалів тим учасникам, які не мають обов'язку зареєструвати «Електронний кабінет» в силу вимог ГПК.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі його усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України з огляду на зазначене вище.
Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи». Зокрема, згідно з приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємеця Гулєша Андрія Валентиновича на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 916/4980/23 - залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі-підприємцю Гулєшу Андрію Валентиновичу строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Гулєшу Андрію Валентиновичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
4. Верховний Суд звертає увагу, що із введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова