Справа №201/671/24
Провадження № 2/201/1202/2024
01 жовтня 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Покопцевої Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
18.01.2024р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с. № 4-5).
Підсудність розгляду цивільної справи відповідно до ст. 29 ЦПК України визначена ухвалою Верховного Суду від 28.12.2023р. (а.с. № 17).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 23.01.2024р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання (а.с.№28).
Представник позивачки - адвокат Ліфлянчик С.І. (діє на підставі ордеру від 07.07.2023р. - а.с. № 12) в обґрунтування позову посилався на те, що сторони 30.10.2021р. зареєстрували шлюб в Соборному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) під актовим записом № 1257, від шлюбу у подружжя дітей немає. Представник позивачки також зазначав, що шлюбні відносини сторони припинили з грудня 2022р., спільне господарство не ведуть, проживають окремо, в різних країнах. Причиною припинення шлюбних відносин адвокат називав непорозуміння сторін одне одного, втрата ними почуття кохання та планів на майбутнє. Просив шлюб розірвати.
Представник позивачки - адвокат Ліфлянчик С.І. в заяві до суду від 01.10.2024р., яка була сформована в системі «Електронний суд», просив проводити розгляд справи за їх з позивачкою відсутності (а.с. № 87).
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання, які призначалися судом на 16.05.2024р., 11.06.2024р. та 01.10.2024р., не з'явився, повідомлявся судом про дати розгляду справи шляхом направлення судових повісток та копії позову з додатками (з нотаріально завіреним перекладом) рекомендованим листом через Департамент міжнародного права Республіки Аргентина, за місцем проживання відповідача (а.с. № 55-75). За інформацією, яка отримана судом з сайту АТ «Укрпошта» міжнародне відправлення було вручено в Республіці Аргентина 13.08.2024р. (а.с. № 78, 79, 80).
Також про дати розгляду справи судом відповідач був повідомлений шляхом направлення повідомлень на його е/пошту, які були доставлені 13.02.2024р., 16.05.2024р. та 11.06.2024р. (а.с. № 42, 47, 85), а також шляхом розміщення оголошень на сайті «Судова влада України» (а.с. № 50, 86).
Отже, у відповідності до положень ч.ч. 7, 11 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином у відповідності до вимог ЦПК України.
Про причини неявки в судові засідання відповідач суд не сповістив, заяв про відкладення розгляду справи не надіслав, також не скористався своїм правом на подачу відзиву на позов в порядку ст. 178 ЦПК України.
З урахуванням заяви представника позивачки від 01.10.2024р., неявки відповідача при належному повідомлені у відповідності до вимог ЦПК України про дати судових засідань, суд у відповідності до положень ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України ухвалив рішення в судовому засіданні 01.10.2024р. за відсутності обох сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Підстав для ухвалення у справі заочного рішення суду немає, оскільки відсутня сукупність умов, яка передбачена ч.1 ст. 280 ЦПК України, оскільки ні по тексту позову, ні по тексту заяви до суду від 01.10.2024р. (а.с. № 87) представник позивачки не дав згоду на заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 30.10.2021р. в Соборному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) під актовим записом № 1257 (а.с.№ 11).
Від даного шлюбу у сторін дітей немає.
Судом встановлено, що спільне життя сторін, зі слів представника позивачки, не склалося через непорозуміння сторін одне одного, втрату ними почуття кохання та планів на майбутнє.
Сторони, зі слів представника позивачки, припинили шлюбні відносини з грудня 2022р., та з того часу не ведуть спільного господарства, проживають окремо, до речі, в різних країнах.
Подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя, оскільки у відповідності до положень ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб це добровільний союз чоловіка та жінки.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі остаточно припинені, зі слів представника позивачки, з грудня 2022р. (майже 2 роки назад), з того часу не відновлювалися, позивачка від позову не відмовилась, а відповідач заперечень стосовно позову не висловив, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлена бути не може, і шлюб підлягає розірванню.
При ухваленні рішення суд зазначає період остаточного припинення шлюбних стосунків між сторонами саме з грудня 2022р. відповідно до даних, які містить позов, оскільки відповідач своїх заперечень проти позову (чи іншого періоду припинення стосунків) суду не направив.
Питання щодо зміни прізвища позивачки, відповідно до положень 113 СК України, не вирішується, оскільки ні по тексту позову, ні по тексту заяви до суду від 01.10.2024р., представник позивачки відповідного питання не порушував.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат на підставі ст.141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею при подачі позову судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 073 грн. 60 коп.(а.с.№2,3). Розмір судового збору визначений за ставками судового збору на 2023р., оскільки позивачкою позов до Верховного Суду для визначення підсудності було подано 19.12.2023р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112, 113, ч. 2 ст. 115 СК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-130, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 30.10.2021р. в Соборному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) під актовим записом № 1257, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які не мають спільних дітей - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі по оплаті судового збору у розмірі 1 073 грн. 60коп.
У відповідності до вимог ч. 2 ст.115 СК України копію рішення суду про розірвання шлюбу надіслати на адресу Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя : Ткаченко Н.В.