30 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/5/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А. А. (головуючого), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.
розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго», скаржник) про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024
у справі № 922/5/24
за позовом Головного управління Національної поліції в Харківській області
до Акціонерного товариства "Харківобленерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
про зобов'язання провести перерахунок наданих послуг з розподілу електричної енергії,
Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 922/5/24 за касаційною скаргою АТ «Харківобленерго» на рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 та її розгляд призначено на 10.10.2024.
АТ «Харківобленерго» 26.09.2024 через «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 922/5/24.
Вказане клопотання мотивовано тим, що передчасне виконання даних судових рішень призведе до порушення балансу між учасниками ринку, враховуючи що кожний перерахунок та відповідно кожне нарахування обсягів електричної енергії (які розподілені мережами АТ "Харківобленерго") відображаються на платформі ММS та пов'язані з балансом електричної енергії інших учасників ринку в межах не лише Харкова та Харківської області а й інших ліцензіатів.
Також скаржник зазначає, що через значне пошкодження об'єктів критичної інфраструктури та зменшення потужності генерації електричної енергії, на кожен окремий регіон України виділяється певна кількість електричної потужності, яка на пряму пов'язана з балансом електричної енергії, саме між усіма учасниками ринку, необґрунтоване коригування електричної енергії призведе до зменшення отримання обсягів електричної потужності у м. Харкові та Харківської області (які є прифронтовими територіями), що є не допустимим та дискримінаційним, особливо під час воєнного стану в Україні.
Проаналізувавши чинне законодавство та доводи, наведені скаржником у клопотанні про зупинення виконання судових рішень у справі з додатками до неї, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення унормовано положеннями частини першої статті 332 та частиною четвертою статті 294 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Верховний Суд звертається до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19 у відповідності до якої:
«Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали / не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин».
Верховний Суд виходить з того, що, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, необхідно враховувати необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, перешкоди його виконання, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Сумніви скаржника щодо дотримання судом апеляційної інстанції норм права під час постановлення оскаржуваної постанови покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання або дії оскарженого рішення та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.
Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання або дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.
Верховний Суд під час розгляду доводів заявника наголошує, що ГПК України передбачено інструмент повернення виконання судового рішення, зокрема статтею 333 ГПК України унормовано питання про поворот виконання рішення, постанови у разі зміни або скасування судового рішення після його виконання.
Сам по собі факт відкриття виконавчого провадження та / або видачі наказу не свідчить та не є безумовним і достатнім доказом, який засвідчує неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування, а тому не є очевидною / безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання оскаржуваної постанови апеляційної інстанцій, що набрала законної сили і є обов'язковою до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Суд має право зупинити виконання судового рішення, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Клопотання Акціонерного товариства «Харківобленерго» про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 зі справи наведеному вище не відповідає та не доводить, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення або зупинення його дії у разі, якщо воно буде скасована.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Враховуючи викладене, зупинення виконання та дії судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих та підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.
Керуючись статтями 234, 235, 314, 332 ГПК України, Верховний Суд, -
Відмовити Акціонерному товариству «Харківобленерго» у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі № 922/5/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ємець
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова