30 вересня 2024 року Справа № 915/209/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.
розглянувши заяву №б/н від 25.09.2024 (вх.№11543/24 від 26.09.2024) Миколаївської окружної прокуратури про забезпечення позову, у справі
за позовом: Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області, вул. Бузький Бульвар, 15, м. Миколаїв, 54006 (код ЄДРПОУ 02910048)
електронна адреса: mykokrug@myk.gp.gov.ua
в інтересах держави в особі
Миколаївської обласної військової адміністрації, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 00022579)
електронна пошта: cancelar@mk.gov.ua
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 (код ЄДРПОУ 39825404)
електронна пошта: mykolaiv@land.gov.ua
до відповідача: Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. К. Ольшанського, 1-А, смт.Ольшанське, Миколаївська область, 57113 (код ЄДРПОУ 04375553)
електронна пошта: olshrada@gmail.com
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України», вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 44768034)
електронна пошта: info@e-forest.gov.ua
про: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання незаконними і скасування наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки
До Господарського суду Миколаївської області звернувся Заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної військової адміністрації з позовною заявою до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, до відповідача Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, в якій просить суд:
1. Усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації (код ЄДРПОУ 00022579) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 26.11.2019 №10277/0/14-19-СГ в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), розташованих в межах території Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області загальною площею 429,2597 га, на підставі якої сформовано земельну ділянку площею 26,8317 га з кадастровим номером 4824281200:05:000:0126.
2. Усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації (код ЄДРПОУ 00022579) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 24.02.2021 № 60-ОТГ в частині передачі територіальній громаді, в особі Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, у комунальну власність земельної ділянки площею 26,8317 га з кадастровим номером 4824281200:05:000:0126 (№ 1 Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що передаються у комунальну власність територіальної громади, в особі Ольшанської селищної ради Миколаївської області, що є додатком до вказаного наказу).
3. Усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації (код ЄДРПОУ 00022579) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування вчиненої 12.05.2020 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4824281200:05:000:0126 площею 26,8317 га, розташованої в межах території Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області.
Підставою позову прокуратурою зазначено порушення вимог законодавства при формуванні земельних ділянок сільськогосподарського призначення за рахунок земель державного лісового фонду та їх передачі у комунальну власність.
Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ ДГК в області) від 26.11.2019 № 10277/0/14-19-СГ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), розташованих в межах території Ковалівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області загальною площею 429,2597 га.
На підставі цієї технічної документації сформовано та зареєстровано у Державному земельному кадастрі, у тому числі земельну ділянку площею 26, 8317 га (кадастровий номер 4824281200:05:000:0126, дата реєстрації 12.05.2020), в межах Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області. Зазначена ділянка сформована як землі запасу сільськогосподарського призначення державної власності.
В подальшому наказом ГУ ДГК в області від 24.02.2021 № 60-ОТГ передано територіальній громаді, в особі Ольшанської селищної ради Миколаївського району, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 38,1832 га, що розташовані в межах території вказаної селищної ради, згідно з актом приймання - передачі, в тому числі у комунальну власність передано земельну ділянку площею 26, 8317 га (кадастровий номер 4824281200:05:000:0126, порядковий номер 1).
На підставі вказаного наказу 08.04.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Ольшанською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4824281200:05:000:0126, про що вчинено запис № 41438600.
Прокуратура зазначає, що спірна земельна ділянка площею 26,8317 га з кадастровим номером 4824281200:05:000:0126 на час її інвентаризації та реєстрації у Державному земельному кадастрі, а також передачі її у комунальну власність і на теперішній час, частково накладається на землі державного лісового фонду України (квартал № 15, виділи 7, 9, 10, 13-15, 17-19, квартал № 16, виділи 1, 9 - 11 Андріївського лісництва), належить до земель державного лісового фонду та не вилучались з постійного користування Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України».
Враховуючи викладене, наказ ГУ ДГК в області від 26.11.2019 № 10277/0/14-19-СГ, наказ ГУ ДГК в області від 24.02.2021 № 60-ОТГ видано з порушеннями вимог земельного та лісового законодавства.
В результаті проведеної інвентаризації зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 4824281200:05:000:0126 та останню віднесено до земель сільськогосподарського призначення, тобто фактично відбулось її вилучення із земель державного лісового фонду.
Посилаючись на ст. 116, 141, 149 ЗК України, прокуратура зазначає, що вилучення земель державного лісового фонду для нелісогосподарських потреб належить до виключних повноважень Кабінету Міністрів України (на той час). Проте, Водночас, за інформаціями Секретаріату Кабінету Міністрів України та Миколаївської обласної державної адміністрації рішення (розпорядження) про вилучення або припинення права постійного користування земельними ділянками, що перебувають у користуванні ДП “Миколаївське лісове господарство» та інших лісогосподарських підприємств, зміну їх цільового призначення не приймались.
Отже, на підставі наказу ГУ ДГК в області від 26.11.2019 № 10277/0/14-19-СГ, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 4824281200:05:000:0126 та віднесено до земель сільськогосподарського призначення, в односторонньому та позасудовому порядку, з перевищенням наданих законом повноважень, незаконно вилучено поза волею належного розпорядника - держави в особі Кабінету Міністрів України та постійного землекористувача - філії “Миколаївське лісове господарство» ДСГП “Ліси України» спірну земельну ділянку із земель лісогосподарського призначення зі зміною її цільового призначення та всупереч встановленого мораторію на вилучення земель, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства.
Незаконне вилучення ГУ ДГК в області земельної ділянки лісового фонду, розпоряджатися якою не уповноважений вказаний орган державної влади, із земель державного лісового фонду в подальшому призвело до зміни її правового статусу, а саме державна власність змінена на комунальну, а розпорядник - з держави на територіальну громаду.
Таким чином, із власності держави, в особі Кабінету Міністрів України, поза волею власника вибула земельна ділянка державного лісового фонду.
Право державної власності на спірні земельні ділянки, які частково накладаються на землі державного лісового фонду, та перебувають у постійному користуванні державного підприємства, не могло припинитися внаслідок прийняття рішення органом виконавчої влади, який відповідно до своєї компетенції не був наділений повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками лісового фонду.
Ділянка з кадастровим номером 4824281200:05:000:0126 не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об'єкт земельних відносин з іншими межами, цільовим призначенням та кадастровим номером. Отже, з метою реального поновлення прав держави, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4824281200:05:000:0126 підлягає скасуванню.
Прокуратурою зазначено, що спірна земельна ділянка будучи частково землею лісогосподарського призначення, що надана у постійне користування державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства не може належати до комунальної власності, тому порушення прав держави щодо цієї ділянки не пов'язані із позбавленням володіння та підлягають захисту шляхом заявлення вимог про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (негаторний позов).
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 13, 14, 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», ст. ст. 3, 84, 116, 117, 122, 141, 149, 152, 155 ЗК України, ст. ст. 1, 11 ЛК України, ст. ст. 15, 16, 17, 21, 317, 319, 321, 324, 328, 373, 386 ЦК України, ст. ст. 6, 7, 15, 16, 24, 25 Закону України “Про Державний земельний кадастр», ст. ст. 20, 50, 53, 162-164, 173 ГПК України та судовою практикою.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2024 (суддя - Олейняш Е.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2024 (суддя - Олейняш Е.М.) закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 02.07.2024. У подальшому, розгляд справи відкладався.
Прокурор через систему «Електронний суд» надав заяву про забезпечення позову (вх.№11543/24 від 26.09.2024) в якій просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом:
- заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 26,8317 га кадастровий номер 4824281200:05:000:0126, розташованої в межах території Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області;
- заборонити Ольшанській селищній раді (код ЄДРПОУ 04375553) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4824281200:05:000:0126 дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу, об'єднання з іншими ділянками; укладати договори; вчиняти інші правочини щодо неї.
В обґрунтування заяви зазначає, що у провадженні господарського суду Миколаївської області перебувала справа №915/202/24 за аналогічним позовом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Ольшанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державного лісового фонду шляхом визнання незаконними і скасування наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4824286000:06:000:0008. Рішенням суду від 23.07.2024 у справі №915/202/24 позовні вимоги прокурора задоволені частково та наразі, справа перебуває на розгляді Південно-західного апеляційного господарського суду. Однак, земельна ділянка з кадастровим номером 4824286000:06:000:0008 на підставі рішення Ольшанської селищної ради поділена на 2 земельні ділянки з кадастровими номерами: 4824286000:06:000:0018, 4824286000:06:000:0019. Рішенням Ольшанської селищної ради №10 від 05.07.2024 затверджено документацію із землеустрою щодо формування земельної ділянки з кадастровим номером 4824286000:06:000:0018 та передачу її у приватну власність Заболотного І.А. Ольшанська селищна рада, будучи стороною у справі №915/202/24, була обізнана про хід судового розгляду, втім розпорядилася спірною земельною ділянкою, поділивши її та надавши частину земельної ділянки у приватну власність. На підтвердження вказаних обставин прокурором надано викопіювання з Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №395382093 від 18.09.2024. Зазначає, що наявність у Ольшанської селищної ради правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб. На думку прокурора, знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення у даній справі, відповідач свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №111 від 26.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/209/24 в частині розгляду заяви поданої у порядку ст.ст.136-140 ГПК України, підставою призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №915/209/24 в частині розгляду заяви поданої у порядку ст.ст.136-140 ГПК України, є тимчасова непрацездатність головуючої судді Олейняш Е.М.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 заяву про забезпечення позову у справі №915/209/24 призначено судді Семенчук Н.О.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Враховуючи, що у даній справі прокурор звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 зі справи № 910/8225/20, від 13.01.2021 зі справи № 910/9855/20, від 07.10.2021 зі справи № 910/2287/21.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову прокурор посилається на наявність у Ольшанської селищної ради правомочностей власника майна (спірної земельної ділянки), що вказує на можливість у будь - який момент розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб. Передача земельної ділянки у приватну власність, в оренду, зміна її цільового призначення, поділ чи об'єднання з іншими ділянками ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Як вбачається з заяви та доданих до неї документів заявлені прокурором заходи забезпечення позову спрямовані на унеможливлення зміни цільового призначення, поділу, об'єднання земельної ділянки, щодо якої існує спір, пов'язаний із порушенням інтересів держави та на збереження земельної ділянки в тому стані, який дозволив би захистити відповідне право у спосіб, визначений законом.
Викладені прокурором обставини дають підстави для обґрунтованих сумнівів у тому, що у разі невжиття таких заходів виконання в майбутньому рішення у разі задоволення позову може бути ускладнено або унеможливлено.
У разі якщо, під час розгляду справи або набрання законної сили рішенням суду Ольшанська селищна рада здійснить поділ чи відчужить у будь-який спосіб спірний об'єкт на користь інших осіб, це зумовить необхідність звернення до суду з іншими позовами, що призведе до тривалого непоновлення інтересів держави.
Суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Крім того, відповідні заходи не пов'язані з правом, а стосуються убезпечення від вчинення будь-яких дій поза правовим полем до вирішення спору про право і дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору.
Заявлені прокурором заходи забезпечення жодним чином не порушують інтереси відповідача та інших осіб, в той же час дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору.
З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення заяви №б/н від 25.09.2024 (вх.№11543/24 від 26.09.2024) Миколаївської окружної прокуратури про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 138, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву №б/н від 25.09.2024 (вх.№11543/24 від 26.09.2024) Миколаївської окружної прокуратури про забезпечення позову - задовольнити.
2. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 26,8317 га кадастровий номер 4824281200:05:000:0126, розташованої в межах території Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області;
3. Заборонити Ольшанській селищній раді (код ЄДРПОУ 04375553) вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4824281200:05:000:0126 дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу, об'єднання з іншими ділянками; укладати договори; вчиняти інші правочини щодо неї.
4. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження» дана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом.
Строк пред'явлення ухвали до примусового виконання 3 (три) місяці.
Стягувач за даною ухвалою: Миколаївська обласна військова адміністрація (вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 00022579)
Боржник за даною ухвалою: Ольшанська селищна рада Миколаївського району Миколаївської області (вул.К.Ольшанського, 1-А, смт. Ольшанське, Миколаївська область, 57113, код ЄДРПОУ 04375553)
Відповідно до ч.1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили .
Ухвала може бути оскаржена у відповідності п.3 ч.1 ст.255 ГПК України.
Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.256-259 ГПК України.
Суддя Н.О. Семенчук