про залишення позовної заяви без руху
02.10.2024 р. Справа № 914/2384/24
Суддя Наталія Мороз,
розглянувши матеріали позовної заяви: ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача-1: ОСОБА_2 , м. Львів
до відповідача-2: ОСОБА_3 , м. Львів
до відповідача-3: Войчеховського Мечислава, м. Кутно, Республіка Польща
про переведення прав та обов'язків покупця за договорами купівлі-продажу частини частки
Встановив:
27.09.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про переведення прав та обов'язків покупця за договорами купівлі-продажу частини частки.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 документом, що підтверджує прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення є розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, а саме касовий чек, розрахункова квитанція.
У відповідності до положень ч.1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відтак, належним доказом відправлення іншій стороні копій позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладень в поштове відправлення та оригінал документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Однак, в порушення зазначених вимог позивачем не долучено до позовної заяви документів, які підтверджують відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Не надання позивачем опису вкладення, який би свідчив про надсилання на адресу відповідачів копії позовної заяви та доданих до неї документів є порушенням приписів ст. ст. 164, 172 ГПК України.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.
У поданій ОСОБА_1 позовній заяві об'єднано дві вимоги немайнового характеру - по одній вимозі немайнового характеру до відповідача-1 та до відповідача-2.
Однак, позивачем не подано суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
В даному випадку судовий збір повинен бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо у розмірі 3 028,00 грн або загальною сумою в розмірі 6 056,00 грн.
Згідно з п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу.
Однак, в позовній заяві позивачем зазначено про те, що реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача-2 - ОСОБА_3 - невідомий.
У відповідності до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.08.2023 у справі № 910/6264/23, визначення у позовній заяві ідентифікаційних ознак сторін у справі спрямоване на встановлення чіткого порядку здійснення правосуддя у конкретній справі з самого початку. Такий порядок ґрунтується на обов'язковому, точному зазначенні позивачем відповідача, допуску до справи представників сторін, чиї повноваження мають ґрунтуватися на відповідності довірителя сторонам, зазначеним у позовній заяві, чиї дані, у свою чергу, мають чітко відповідати Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відсутність подібної відповідності має тягнути залишення позовної заяви без руху.
Крім того, у відповідності до п.4 ч.5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання можливого судового рішення про задоволення позову, позивачу слід вказувати у позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача, оскільки його відсутність у майбутньому буде підставою для повернення виконавчого документу без виконання.
Суд також звертає увагу позивача на положення ч.3 ст.45 ГПК України, у відповідності до яких, відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Тобто, відповідач - це особа, яка на думку позивача порушує, не визнає чи оспорює права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Однак, як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем не заявлено жодної позовної вимоги до відповідача-3 - ОСОБА_4 .
Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідача й обґрунтування позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 174 ГПК України та надання позивачу строку для усунення вищеперелічених недоліків.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.97р. №9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 ГПК України, суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про переведення прав та обов'язків покупця за договорами купівлі-продажу частини частки - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків.
2. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.