Рішення від 27.09.2024 по справі 914/1846/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2024 Справа № 914/1846/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №914/1846/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача: Івано-Франківської селищної ради, смт Івано-Франкове Яворівського району Львівської області,

про: стягнення заборгованості у розмірі 31 502,07 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Івано-Франківської селищної ради про стягнення заборгованості у розмірі 31 502,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р «Про визначення ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» постачальником «останньої надії» останнього визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу. У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газотранспортних систем об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.04.2023 по 12.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 21.06.2023 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» ТзОВ «ГК «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий відповідачем природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.

Позивач на виконання умов типового договору протягом квітня - червня 2023 року поставив відповідачу природний газ, який останнім не оплачено.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Копія ухвали суду від 24.07.2024 надіслана відповідачу в його електронний кабінет 24.07.2024 згідно довідки про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами - справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на поштову та електронну адреси відповідача копії ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917- Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» було визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про ринок природного газу»).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. №1236» визначено зобов'язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю Операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Івано-Франківська селищна рада є бюджетною установою в значенні Бюджетного кодексу України.

У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.04.2023 по 12.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 21.06.2023 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.

На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених підстав, позивач надав:

- лист оператора ГТС № ТОВВИХ-24-5613 від 15.04.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000Y2YR9008;

- інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма № 10);

- відомості інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000Y2YR9008.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відтак, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (Постачальник) та Івано-Франківською селищною радою (Споживач) було укладено Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Згідно з п. 2.1 Договору постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 договору).

За приписами п. 4.4 Договору споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.5 договору).

За умовами пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Як зазначає позивач, він належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та поставив відповідачу з 01.04.2023 по 12.04.2023 природний газ на загальну суму 24 181,26 грн, з 01.05.2023 по 31.05.2023 природний газ на загальну суму 4,33 грн та з 01.06.2023 по 21.06.2023 року природний газ на загальну суму 2,88 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача рахунки на оплату № 15100, №18964 та №22451.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, оплату за спожитий природний газ не здійснив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 24 188,47 грн.

Відтак позивач завернувся з позовом з матеріально - правовою вимогою про стягнення з Івано-Франківської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість в розмірі у в розмірі 31 502,07 грн, яка складається з: 24 188,47 грн основної заборгованості; 5172,87 грн пені; 786,28 грн 3% річних та 1354,45 грн інфляційних нарахувань.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Судом встановлено, що між сторонами укладено типовий договір постачання природнього газу постачальником «останньої надії».

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 ГК України унормовано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем природного газу відповідачу на виконання умов Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», а саме:

- з 01.04.2023 по 12.04.2023 в об'ємі 0,76965 тис. м куб. на суму 24 181,26 грн згідно Акту приймання передачі №7230 за квітень 2023 року та рахунку на оплату №15100;

- в період з 01.05.2023 по 31.05.2023 в об'ємі 0,00019 тис. м куб. на суму 4,33 грн згідно Акту приймання передачі №9950 за травень 2023 року та рахунку на оплату №18964;

- в період з 01.06.2023 по 21.06.2023 в об'ємі 0,00013 тис. м куб. на суму 2,88 грн згідно рахунку на оплату № 35574 за листопад 2021 року та за період з 03.04.2023 16.04.2023 в об'ємі 0,00003 тис. м куб. на суму 0,91 грн згідно Акту приймання передачі №12125 за червень 2023 року та рахунку на оплату №22451.

У відповідності до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС), у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Івано-Франківської селищної ради, зазначено ЕІС-код споживача природного газу 56XS0000Y2YR9008.

Згідно з листом ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України» щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000Y2YR9008 підтверджено, що у зазначений період відповідач був закріплений за постачальником «останньої надії» ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Також в даному листі вказано, що обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000Y2YR9008, внесені в алокацію вказаного постачальника «останньої надії» та становлять за квітень 2023 року769,65 куб. м, за травень 2023 року 0,19 куб. м та за червень 2023 року 0,13 куб. м.

При цьому, вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Порядком проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого Постановою КМ України від 30.09.2015 №809 в редакції Постанови КМ України №1102, визначено, що з 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в п.24 Порядку.

Із 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача, на підтвердження чого останнім надано роздруківку з сайту та довідку.

Таким чином, загалом позивач поставив відповідачу в період з 01.04.2023 по 12.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 21.06.2023 природний газ в об'ємі 769,97 куб. м на загальну суму 24 188,47 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно п. 4.3 Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту позивачем направлявся відповідачу відповідний рахунок на оплату поставленого природного газу.

При цьому, Договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» встановлені такі строки виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений природний газ споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. Договору).

Відтак, відповідач мав оплатити вартість поставленого позивачем у квітні 2023 року до 31.05.2023, у травні 2023 року до 30.06.2023 та у червні 2023 року до 31.07.2023.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що у встановлений Договором строк, відповідач за поставлений природний газ не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 24 188,47 грн.

Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі, та не оплатив вартість поставленого позивачем природного газу у строк, визначений Договором, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором постачання природного газу постачальником «останньої надії».

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24 188,47 грн є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Щодо вимоги в частині про стягнення 5172,87 грн пені, 786,28 грн 3% річних та 1354,45 грн інфляційних нарахувань суд встановив наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.5 типового договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, нарахована позивачем до стягнення пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідає умовам типового договору, вимогам чинного законодавства та заявлена правомірно.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за договором, в межах визначеного позивачем періоду, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично вірним, відтак вимоги про стягнення 5172,87 грн пені, 786,28 грн 3% річних та 1354,45 грн інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2422,40 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Івано-Франківської селищної ради (81070, Яворівський район, Львівська область, смт Івано-Франкове, площа Ринок, 1; код ЄДРПОУ: 34106981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ: 40121452) 24 188,47 грн основної заборгованості; 5172,87 грн пені, 786,28 грн 3% річних, 1354,45 грн інфляційних нарахувань та 2422,40 грн відшкодування витрат судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Березяк Н.Є.

Попередній документ
122020335
Наступний документ
122020337
Інформація про рішення:
№ рішення: 122020336
№ справи: 914/1846/24
Дата рішення: 27.09.2024
Дата публікації: 03.10.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.09.2024)
Дата надходження: 23.07.2024
Предмет позову: про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних