ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.09.2024Справа № 910/4606/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка О.Д., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"
до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО""
про стягнення 99 739 671,29 грн
представники сторін:
від позивача: Акуленко А.В.
від відповідача: Остапенко С.Л.
Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"" про стягнення 2 831 299 073,76 грн, з яких 2 731 55940, 47 грн пені, 63703247,96 грн 3% річних та 36036423,33 грн інфляційних втрат .
В редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем заявлені вимоги про стягнення 99 739 671,29 грн, з яких 63703247,96 грн 3% річних та 36036423,33 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0414-09051/52/01 від 26.06.2019 щодо своєчасної оплати послуги за травень, липень, жовтень 2021 року, в зв'язку з чим позивач нарахував та просить суд стягнути інфляційні втрати та 3% річних.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.04.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/4606/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 16.05.2024.
14.05.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.05.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 16.05.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.06.2024.
22.05 2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
28.05.2024 від позивача надійшли письмові пояснення з додатками.
12.06.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/6632/23.
13.06.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 13.06.2024 суд постановив протокольну про відмову у задоволенні клопотання відповідача про долучення доказів, оскільки докази, які просить долучити відповідач не стосуються предмета доказування у цій справі.
У підготовчому засіданні 13.06.2024 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, відкладення розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відкладення підготовчого засідання на 04.07.2024.
27.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
04.07.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення на 1 рік з дня його прийняття.
У підготовчому засіданні 04.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, з огляду на таке.
В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/6632/23 відповідач зазначає, що у провадженні Господарського суду міст Києва перебуває справа №910/6632/23 за позовом ДП "Гарантований покупець" до НЕК "Укренерго" про стягнення боргу, пені, штрафу, 3-х відсотків річних та інфляційних втрат за цим же самим договором. Як підставу для стягнення коштів позивач зазначає несвоєчасну оплату коштів за надану послугу за травень, липень та жовтень 2021 року. Нарахування пені, 3-х відсотків річних та інфляційних втрат у справі №910/4606/24 також здійснено позивачем за цими періодами прострочення.
Відповідач зазначає, прийняття рішення у цій справі про стягнення пені, 3-х відсотків річних та інфляційних втрат до набрання чинності рішенням про стягнення основного боргу (предмет позовних вимог у справі №910/6632/23) не відповідає чинній практиці застосування норм права.
З урахуванням викладеного, на думку відповідача, існує об'єктивна необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/6632/23.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
При цьому, наведена процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/6674/19.
Суд зазначає, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.
Об'єктивної неможливості розгляду справи №910/4606/24 до вирішення спору у справі №910/6632/23 судом не встановлено.
З урахуванням вище наведеного, у даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, про що постановлено протокольну ухвалу.
Також у підготовчому засіданні 04.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення та відкладення підготовчого засідання на 01.08.2024.
26.07.2024 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 99 739 671,29 грн, з яких 63703247,96 грн 3% річних та 36036423,33 грн інфляційних втрат.
У підготовчому засіданні 01.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог. Крім того, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення та повідомив, щ вказане клопотання буде розглянуто на стадії розгляду справи по суті.
01.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.09.2024.
18.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов контррозрахунок.
У судовому засіданні 19.09.2024 відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ще не прийнято рішення у справі №910/6632/23 про стягнення основного боргу.
Суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки наведені заявником обставини не перешкоджають розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.09.2024.
У судовому засіданні 19.09.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.
Представник відповідача заперечив проти позову, однак підтримав клопотання про відстрочення виконання рішення.
У судовому засіданні 19.09.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Позиція позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0414-09051/52/01 від 26.06.2019 в частині остаточного розрахунку за послугу, надану в лютому-серпні, жовтні 2021, що стало підставою для звернення з позовом до суду та відкриття провадження у справі №910/6632/23 про стягнення з відповідача основного боргу, а також пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат, розрахунок яких здійснено станом на 20.06.2023.
У зв'язку із закриттям підготовчого засідання у справі 910/6632/23 позивач позбавлений був подати заяву про збільшення розміру позовних вимог, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.
Позивач зазначає, що 26.02.2024 було погашено заборгованість за травень 2021, за липень та жовтень 2021 погашення заборгованості станом на 26.02.2024 не здійснювалось.
З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання з оплати послуги, наданої в травні, липні, жовтні 2021 за період з 21.06.2023 (день, наступний за днем по який заявлено вимоги у справі № 910/6632/23) по 29.02.2024.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що здійснює нарахування 3% річних та інфляційних втрат за порушення остаточного розрахунку за послугу лише після фактичного підписання актів, затримка підписання актів жодним чином не впливає на розрахунок позовних вимог у цій справі.
Посилання відповідача на відсутність коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошових зобов'язань.
Оскільки відповідач не надає власний контр розрахунок, то це свідчить про те, що він усунувся від доведення обставин, на які посилається (щодо необґрунтованості розрахунків).
Позивач зазначає, що саме Регулятор встановлює чи належним чтном розрахований розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, що й було здійснено Регулятором шляхом прийняття постанов НКРЕКП про затвердження вартості послуги.
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, посилаючись на такі обставини:
- відповідач протягом 2021 року неодноразово звертався до позивача з проханням надати інформацію, яка необхідна для виконання обов'язків, встановлених договором, однак позивач не надавав необхідної, повної та достовірної інформації щодо даних, на підставі яких він вираховував розмір авансових платежів, а також вартості наданої послуги;
- акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел підписані зі сторони відповідача лише в вересні 2022 року на виконання розпорядження НКРЕКП № 51-р від 02.09.2022;
- НКРЕКП не було передбачено достатні витрати відповідача на виконання спеціальних обов'язків у структурі тарифу на послуги з передачі електроенергії;
- в діях відповідача відсутня вина як складовий елемент господарсько-правової відповідальності;
- щодо розрахунку 3% річних, то відповідачем встановлено помилку за платежем за травень 2021 за період з 21.06.2023 по 02.10.2023 , що потягло за собою похибку в бік збільшення;
- заявлена вартість послуг, що визначена позивачем як база для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, є завищено.
Також відповідач заявив клопотання про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/4606/24 на 1 (один) рік з дня прийняття відповідного рішення.
26.06.2019 між Державним підприємством "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (постачальник послуг) і Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) укладено договір № 0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених договором.
Згідно з п.1.2 договору замовник сплачує постачальнику вартість наданих послуг відповідно до умов договору.
Вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641, у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 3.3 договору замовник зобов'язаний, зокрема, у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором.
Договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 01.01.2030 (пункт 7.1 договору).
29.08.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 1/579/01 до договору, відповідно до якої правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач у травні, липні, жовтні 2021 року передав, а відповідач прийняв послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг: № 05 від 16.06.2021 на суму 4051279411,40 грн, № 07 від 31.07.2021 на суму 4935894381,84 грн, № 10 від 16.11.2021 на суму 2735725411,25 грн.
В подальшому актами коригування внесено коригування вартості наданої послуги, що підтверджується актами коригування: акт коригування до акта № 05 від 10.04.2023 на суму 4050068741,00 грн; акт коригування до акта № 07 від 14.04.2023 на суму 493874160,53 грн; акт коригування до акта № 10 від 17.04.2023 на суму 2736331939,99 грн.
Зазначені розміри вартості послуги затверджено постановою НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117, зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 02.05.2023 № 831 та від 18.04.2023 № 703.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг, наданих у травні, липні, жовтні 2021, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва (справа № 910/6632/23) з позовом про стягнення з відповідача 3090509668,63 грн боргу (за травень 2021 - 550000000,00 грн, за липень 2021 - 1790477467,83 грн, за жовтень 2021 - 750032200,80 грн), 528307695,20 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 108956554,43 грн три проценти річних з простроченої суми, 3674496.732,84 грн пені, 1357627474,63 грн штрафу, а також понесені ним по справі судові витрати.
Нарахування 3% річних та інфляційних втрат у справі № 910/6632/23 здійснено по 20.06.2023.
26.02.2024 відповідачем було повністю погашено заборгованість за травень 2021, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями.
За період з 20.06.2023 по 29.02.2024 погашення заборгованості за липень та жовтень 2021, яка існувала станом на 20.06.2023, не здійснювалось.
З урахуванням викладеного, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати послуги травень 2021, липень та жовтень 2021 у сумі 99 739 671,29 грн, з яких 63703247,96 грн 3% річних та 36036423,33 грн інфляційних втрат. Нарахування здійснено з урахуванням сум та дат часткових оплат за період з 21.06.2023 по 29.02.2024 по кожному акту окремою.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).
Згідно ч. 7 ст. 65 Закону для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною гарантований покупець надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Така послуга надається гарантованим покупцем протягом строку дії "зеленого" тарифу та строку дії підтримки виробників, які за результатами аукціону набули право на таку підтримку, відповідно до типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, форма якого затверджується Регулятором.
Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел здійснюється гарантованим покупцем відповідно до порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Відповідно до п. 3.2 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - порядок) для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - договір про надання послуг).
Відповідно до п. 12.5 Порядку ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.
Постановою НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117, зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 02.05.2023 № 831 та від 18.04.2023 № 703 затверджено розмір вартості послуги, наданої ДП "Гарантований покупець" зокрема у травні, липні, жовтні 2021, а відтак, відповідно до п. 15.5 Порядку, у відповідача виник обов'язок зі здійснення остаточного платежу за послугу, надану у травні, липні, жовтні 2021.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й ч. 1 ст. 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання з оплати послуги за травень 2021 виконано відповідачем остаточно лише 26.02.2024, зобов'язання з оплати послуги за липень 2021 на суму 1790477467,83 грн та за жовтень 2021 на суму 750032200,80 грн в період з 21.06.2023 по 29.02.2024 виконано не було.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, судом встановлено що розмір 3% за прострочення оплати послуги, наданої у травні 2021 становить 10699989,64 грн, тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню; розмір 3% за прострочення оплати послуг у липні та жовтні 2021 є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення, а тому підлягає задоволенню в розмірі, заявленому позивачем.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 63 703 247,58 грн 3% річних (10699989,64 грн +37355157,82 грн + 15648100,12 грн).
Щодо вимоги про стягнення 6036423,33 грн інфляційних втрат, то суд зазначає таке.
Так, розрахунок інфляційних втрат за прострочення послуги у травні 2021 позивачем здійснено за загальний період з 21.06.2023 по 02.10.2023. При цьому, у місяцях, в яких мала місце дефляція, позивачем проставлено 0.
Однак, суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Якщо позивач не мав наміру враховувати місяці, в яких мала місце дефляція, то відповідно мав виключити такий період з розрахунку. Однак, позивачем чітко вказано початок та кінець періоду нарахування інфляційних втрат.
При цьому, статтею 625 ЦК передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
За перерахунком суду, розмір інфляційних втрат за прострочення розрахунку за послугу, надану у травні 2021, становить 5265401,74 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. Розрахунок інфляційних втрат, за прострочення оплати послуги, наданої у липні 2021 на суму 21233574,59 грн та у жовтні 2021 на суму 8894758,50 грн є арифметично вірним.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 35 393 734,83 грн інфляційних втрат (5265401,74 грн+21233574,59грн +8894758,7 грн).
Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, щодо дати підписання актів, щодо визначення вартості послуги, то суд зазначає, що вказаний факт не має правового значення у цій справі, у якій заявлені вимоги за прострочення виконання зобов'язання вже після підписання відповідачем актів та після остаточного затвердження Регулятором вартості послуги.
Посилання відповідача на те, що НКРЕКП не було передбачено достатні витрати відповідача на виконання спеціальних обов'язків у структурі тарифу на послуги з передачі електроенергії. На відсутність коштів для погашення заборгованості, не є у даному випадку підставами для звільнення відповідача від відповідальності за порушення договірних зобов'язань.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"", а саме в частині стягнення 63 703 247,58 грн 3% річних та 35 393 734,83 грн інфляційних втрат.
За правилами у п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
РОЗГЛЯД ЗАЯВИ ПРО РОЗСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ СУДУ.
Відповідач завив клопотання про відстрочення виконання рішення у справі №910/4606/24 на один рік з дня прийняття відповідного рішення.
Відповідач в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення посилається на те, що складовою позовних вимог є стягнення 3-х відсотків річних та інфляційних втрат за період травень, липень та жовтень 2021 року, сума яких не включена до складової тарифу на послуги з передачі електричної енергії на поточний рік. При цьому наголошуємо, що законодавством не передбачено інші джерела покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, визначеним у затвердженій НКРЕКП структурі тарифу. Відповідач законодавчо позбавлений можливості спрямовувати на розрахунки з позивачем інші кошти, крім отриманих від учасників ринку.
Відповідач стверджує, що невідкладне стягнення з НЕК "УКРЕНЕРГО" заявлених грошових коштів загрожує зупинкою належного функціонування оператора системи передачі і дестабілізує роботу всієї енергетичної інфраструктури України.
Окрім того, відповідач зазначає, що численні пошкодження об'єктів об'єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій вимагають додаткових витрат НЕК "УКРЕНЕРГО" для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим, особливо в умовах опалювального періоду, для недопущення гуманітарної катастрофи всеукраїнського масштабу.
Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про таке.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.
Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
При цьому судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно із статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Ураховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості господарської діяльності НЕК "УКРЕНЕРГО" та з огляду на те, що в цьому випадку мають місце обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають його виконання в майбутньому, суд вважає, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02).
З урахуванням майнового стану та балансу інтересів обох сторін, враховуючи специфіку діяльності підприємства боржника, а також той факт, що у разі блокування рахунків боржника, останнім не можливо буде здійснити забезпечення життєво важливих потреб держави, суд дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення надасть змогу вирішити наявні фінансові проблеми, а також сприятиме нормальному функціонуванню товариства боржника та реальній можливості виконання рішення суду.
Оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду у справі №910/4606/24 згідно статті 331 Господарського процесуального кодексу України на 3 місяці, оскільки в даному випадку відстрочення виконання рішення суду не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Відстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.
За наведених обставин, суд задовольняє частково заяву відповідача про відстрочення виконання рішення у справі №910/4606/24, а саме на 3 місяці до 19.12.2024.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) 63 703 247,58 грн 3% річних, 35 393 734,83 грн інфляційних втрат та 1 052 971,00 грн судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Клопотання Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" про відстрочення виконання рішення задовольнити частково.
Виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі №910/4606/24 відстрочити на 3 місяці до 19.12.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 02.10.2024.
Суддя С.О. Турчин