вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3196/24
за позовом Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА", м. Дніпро
про стягнення збитків
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (повідомлення) представників сторін
Державне підприємство "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" який просить суд стягнути збитки за договором № 330222 від 31.05.2022 у розмірі 1 330 532, 88 грн.
Ухвалою суду від 24.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3196/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Через систему електронний суд 17.09.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" надійшов відзив.
Через систему електронний суд 24.09.2024 Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" надійшла відповідь на відзив.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про поставки № 330222 від 31.05.2022 щодо складення податкової накладної та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних, що спричинило збитки позивачу у вигляді неотриманного податкового кредиту в розмірі 1 330 532, 88 грн.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" зазначає, що виконало всі необхідні дії для реєстрації податкових накладних від 25.07.2022 № 11 (реєстраційний номер 9147338958), від 30.07.2022 № 12 (реєстраційний номер 9147360808),- від 23.07.2022 № 12 (реєстраційний номер 9173049076), від 17.09.2022 № 17 (реєстраційний номер 9173049076) в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому відповідач жодним чином не порушив умови п. 6.10 Договору.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
31.05.2022 між Державним підприємством "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю " ЕМ ГРУП УКРАЇНА " (далі - відповідач, постачальник) було укладено Договір поставки № 330222 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві азотні добрива: амонію нітрат (селітра аміачна) ДСТУ 7370:2013 або селітра аміачна марки Б ГОСТ 2-2013 далі Товар, а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах визначених в Договорі.
Постачальник поставляє Товар в кількості та за цінами, які будуть визначатись сторонами в Додаткових угодах, Додаткові угоди будуть невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору орієнтовна сума Договору на кожен рік становить, без ПДВ 33 617 905, 00 грн, податок на додану вартість 20% - 6 723 581, 00 грн, загальна сума з ПДВ становить 40 341 486, 00 гривень.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Покупцем поставленого Товару на умовах:
- попередня оплата у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) від вартості Товару на підставі отриманого рахунку;
- решта 50 % (п'ятдесят відсотків) вартості Товару сплачується протягом 5 робочих днів з дати поставки Товару.
Поставка Товару здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дати отримання передплата, якщо інше не узгоджено обома Сторонами у додатковій угоді.
Поставка Товару мала здійснюватись на умовах:
- СРТ - Залізничним транспортом на ст. Павлоград 1 Придніпровська з/д па адресу ДП «НВО «ПХЗ» код станції 454502 (код підприємства 3943);
- СРТ - Автомобільним транспортом м. Павлоград вул. Заводська, 44;
- FCA- Автомобільним транспортом Покупця зі складу Продавця.
Зобов'язання Постачальника щодо поставки вважається виконаним, а Товар поставленим Покупцеві з моменту передачі Товару представникові Покупця та підписання ним видаткової накладної на цей Товар. З цього моменту, Покупець несе всі ризики загибелі або пошкодження Товару. Датою відвантаження є дата, зазначена у видатковій накладній (пункти 4.1 - 4.3 договору).
Пунктом 6.10 договору в У разі не реєстрації Постачальником податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу Україні, та дотримання Замовником права на податковий кредит за податковою накладною/розрахунком коригуванням впродовж 365 днів з дати виникнення у Постачальника події - підстави для виписки видаткової накладної/розрахунку коригування в електронній формі, або не вжиття Постачальником впродовж 365 днів заходів, які повинні призвести до прийняття рішення про надання податкового шиту (у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування органами ДФС в чинному реєстрі податкових накладних»), Постачальник зобов'язується протягом 10 (десяти) тендерних днів з дати отримання від Замовника відповідної письмової вимоги сплатити на розрахунковий рахунок Замовника грошові кошти в розмірі рівному сумі недоотриманого податкового кредиту з ПДВ, які будуть компенсувати недоотримані кошти (надмірно сплачені кошти Замовником).
Даний Договір набуває чинності від дня підписання та діє до 31 грудня 2022 р. Якщо протягом останнього місяця терміну дії даного Договору жодна з Сторін не повідомила про намір зупинити його дію, Договір автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 9.1 договору).
Додатковими угодами № 1 від 31.05.2022, № 2 від 05.07.2022, № 3 від 18.08.2022 сторони узгодили кількість та ціну партій амонію нітрату (селітра аміачна ДСТУ 7370:2013 або селітри аміачної марки Б (ГОСТ 2-2013).
На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 7 983 197, 28 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-099 від 25.07.2022 на суму 3 794 400 грн з ПДВ 632 400 грн, № РН-110 від 30.07.2022 на суму 3 794 400 грн з ПДВ 632 400 грн, № РН-122 від 06.09.2022 на суму 2 094 398, 64 грн з ПДВ 349 066, 44 грн, № РН-126 від 17.09.2022 на суму 2 094398, 64 грн з ПДВ 349 066, 44 грн.
Також позивач здійснив оплату за Товар в загальній сумі 7 983 197, 28 грн, в т.ч. ПДВ 1 330 532, 88 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:
- № 29106 від 25.07.2022 на суму 1 897 200 грн, в т.ч. ПДВ 6 200 грн;
- № 29304 від 01.08.2022 на суму 1 827 450 грн, в т.ч. ПДВ 304 575 грн;
- № 29473 від 04.08.2022 на суму 69 750 грн, в т.ч. ПДВ 11 625 грн;
- № 30040 від 23.08.2022 на суму 2 155 998, 60 грн, в т.ч. ПДВ 359 333, 10 грн;
- № 30969 від 01.12.2022 на суму 2 032 798, 68 грн, в т.ч. ПДВ 338 799, 78 грн.
Позивач зазначає, що відповідач не зареєстрував податкові накладні за даними операціями на загальну суму ПДВ 1 330532, 88 грн. У зв'язку з зазначеними діями постачальника, замовник втратив право на податковий кредит у сумі 1 330532, 88 грн. Як зазначає позивач, у даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку належним чином скласти та зареєструвати податкову накладну та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму (1 330 532, 88 грн), яка фактично є збитками позивача. З огляду на викладене, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 1 330 532, 88 грн.
Для досудового врегулювання спору позивач направив на адресу позивача претензію № 25/247-3 від 29.01.2024.
Вищезазначене і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Як зазначає позивач, спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит і до понесення збитків у розмірі 1 330 532, 88 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 29106 від 25.07.2022, № 29304 від 01.08.2022, № 29473 від 04.08.2022, № 30040 від 23.08.2022, № 30969 від 01.12.2022 та видатковими накладним № РН-099 від 25.07.2022 на суму 3 794 400 грн з ПДВ 632 400 грн, № РН-110 від 30.07.2022 на суму 3 794 400 грн з ПДВ 632 400 грн, № РН-122 від 06.09.2022 на суму 2 094 398, 64 грн з ПДВ 349 066, 44 грн, № РН-126 від 17.09.2022 на суму 2 094398, 64 грн з ПДВ 349 066, 44 грн, що підтверджує виконання відповідачем поставки, а позивачем прийняття і оплати товару на підставі Договору на загальну суму 7 983 197, 28 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 1 330 532, 88 грн.
За твердженням позивача, відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства щодо здійснення реєстрації податкових накладних на вказані роботи в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивача позбавлено права податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 1 330 532, 88 грн.
У відповідності до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Згідно п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, в порушення ст. 201 Податкового кодексу України, відповідач не зареєстрував належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму 1 330 532, 88 грн.
Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. (пункт 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Відсутність реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Реєстрі не дає покупцю можливості (права) включити суми податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні, що ним не заперечується, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 516 968,05 грн.
З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ у розмірі 1 330 532, 88 грн до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Касаційного господарського суду від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення збитків в розмірі 1 330 532, 88 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 19 957, 99 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" (49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4; ідентифікаційний код 39836678) на користь Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, буд. 44; ідентифікаційний код 14310112) збитки в розмірі 1 330 532, 88 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 957, 99 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко