Справа № 159/7385/21 Провадження №11-кп/802/555/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 жовтня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021035550000541 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
Даним вироком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Ковель, Волинської області, українця, громадянина України, не працюючого, маючого середньо-технічну освіту, не судимого, одруженого, адреса проживання: АДРЕСА_1 , визнано винуватим та засуджено:
-за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 1020 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду 15000,00 гривень та судові витрати на правничу допомогу в сумі 5820,00 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вироком вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_7 , визнаний винним та засуджений за те, що він 04.07.2021 року близько 19 години 00 хвилин, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклого конфлікту, на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, умисно наніс один удар гострим кінцем штика лопати в праву ділянку грудей ОСОБА_9 , чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітки з гематомою правої бокової поверхні грудної клітки в проекції 5-6 ребер по передньо-аксілярній та середньо-аксілярній лініях з садном, гематоми внутрішньої поверхні правої верхньої кінцівки, внутрішньої поверхні правого ліктьового суглобу з садном, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Крім того, обвинуваченому інкримінується те, що він 04.07.2021 року близько 19 години 00 хвилин, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклого конфлікту, перебуваючи в стані необхідної оборони, з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів іншої особи, а саме ОСОБА_10 , для негайного відвернення посягання від ОСОБА_10 , наніс два удари боковою частиною штика лопати, яку він тримав в руках, в ділянку правого плеча ОСОБА_9 , чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді синця внутрішньої поверхні середньої третини правого плеча, лінійного садна внутрішньої поверхні у нижній та середній третинах правого передпліччя, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В поданій апеляційній скарзі сторона захисту вважає вирок незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказують, що жодного умислу на заподіяння тілесних ушкоджень будь-кому в обвинуваченого не було, оскільки він діяв виключно в межах самозахисту, так як вбачав загрозу для свого життя та здоров'я, а також для здоров'я ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .. Просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
До початку апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 подав заяву в якій просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, які вважали за необхідне звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить такого висновку.
Положеннями ч.4 ст.286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Приписами п.1 ч.2 ст.284 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. За правилами ч.8 вказаної статті, закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п.1 ч.2 цієї ж статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Правилами ч.3 ст.288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.49 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Як убачається із оскаржуваного вироку суду ОСОБА_7 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення 04.07.2021 року.
Таким чином на дату розгляду даного провадження в суді апеляційної інстанції 02.10.2024 року і з моменту вчинення ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення минуло понад три роки, перебіг строків давності не зупинявся та не переривався.
Обвинуваченому роз'яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, та з'ясовано думку останнього щодо можливості закриття кримінального провадження за цих умов.
Отже, у даному кримінальному провадженні апеляційним судом встановлені обставини, передбачені ст.284 КПК України.
Згідно з вимогами ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
У свою чергу, за положеннями ст.129 КПК України суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Тому, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені у порядку цивільного судочинства, оскільки закриття кримінального провадження на підставах, зазначених у п.1 ч.2 ст.284 КПК України, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Зважаючи на вказане вище, потерпіла сторона має право звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди у порядку цивільного судочинства.
Такий підхід до вказаного питання узгоджується із раніше висловленою правовою позицією касаційного суду, яка зазначена в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі №531/2332/14-к.
Отже, з урахуванням наведених обставин та положень кримінального процесуального законодавства, вимог ст.49 КК України, слід скасувати вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.06.2024 року, звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, та на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України закрити кримінальне провадження.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд
Заяву обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрити у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: