Справа № 161/13269/24
Номер провадження: 3/161/4597/24
01 жовтня 2024 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., за участі захисника - адвоката Сидорука Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Острожець Млинівського р-ну Рівненської обл., громадянина України, із середньою освітою, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, працюючого на посаді майстра у ТзОВ «ВолБуд», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
11.07.2024 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 572036 від 07.07.2024 року з якого слідує, що 07.07.2024 року о 18:27, в м. Луцьку по пр-ту Соборності, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом VOLVO XC90, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 , всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України, відмовився.
Вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання 01.10.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, причини його неявки суду не відомі, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні заперечив, суду пояснив, щодо моменту зупинки транспортного засобу він будь-яких алкогольних напоїв не вживав. Так, 07.07.2024 року після 18:00 він приїхав із с. Острожець та припаркував свій автомобіль біля свого дому. Після цього до нього підійшла дружина - ОСОБА_2 , якій він повідомив, що має намір випити пива разом зі своїм знайомим, про що він перед цим домовився. Надалі, в магазині він придбав алкоголь, певну кількість його випив разом зі знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а в подальшому продовжив споживання у своєму автомобілі транспортному засобі. Через доволі істотний часовий проміжок, коли він перебував на задньому сидінні автомобіля, до нього підійшла власниця суміжно припаркованого транспортного засобу SUBARU - ОСОБА_5 та повідомила його, що він пошкодив дверцята її авто. У зв'язку з цим ОСОБА_5 викликала працівників поліції. По приїзду екіпажу поліції та в ході з'ясування обставин події, поліцейські почали пропонувати йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Однак, жодних правових підстав для цього не було, а тому від такого огляду він відмовився.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Сидорук Р.В. просив провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно його підзахисного закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Вказав, що ОСОБА_1 припаркував свій автомобіль о 18:26, 07.07.2024 року та після цього транспортним засобом не керував. Натомість, власниця автомобіля SUBARU зустрілася із ОСОБА_1 та почала висловлювати йому свої претензії з приводу пошкодження її транспортного засобу о 19:27, після чого викликала працівників поліції. На той момент, коли його підзахисний припинив рух за кермом свого автомобіля, останній в стані алкогольного сп'яніння не перебував. Дана обставина була зафіксована свідками, однак останні працівниками поліції допитаними не були (а.с. 22-26).
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також визначено перелік адміністративних правопорушень, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
За таких обставин та з урахуванням того, що клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходили, останній в повній мірі реалізував своє право на захист, шляхом забезпечення участі в провадженні свого захисника, а також того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення захисника, допитавши свідків, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності із ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що за дії,які мали місце 07.07.2024 року о 18:27, в м. Луцьку по пр-ту Соборності, відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення вимог п. 2.5 ПДР України.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у розглядуваній частині є ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є водії транспортних засобів, тобто особи, які безпосередньо здійснюють керування транспортним засобом.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, за яким «керування транспортним засобом» - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року Верховний Суд зазначив, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Підсумовуючи наведене у своєму системному взаємозв'язку слід дійти висновку, що до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, може бути притягнуто виключно особу, яка керувала транспортним засобом та була виявлена працівниками поліції з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
У матеріалах розглядуваної справи наявний відеозаписи із камери зовнішнього відеоспостереження, облаштованої на житловому будинку в дворі якої відбувалися події, що є предметом даного провадження. Відображення часу відеофіксації різниться (відстає) на 1 год. від реального часу, що було встановлено в ході розгляду справи (а.с. 5).
На вищевказаному відеозаписі зафіксовано, що 07.07.2024 року о 18:26:30 (реальний час), ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLVO XC90, д.н.з. НОМЕР_1 , заїхав на прибудинкову територію за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, пр-т Соборності, 8, та припаркував свій автомобіль на парко-місці поряд із транспортним засобом SUBARU, білого кольору, із д.н.з. НОМЕР_2 . Після цього, ОСОБА_1 продовжував перебувати за кермом свого авто та о 18:31:33 до останнього підійшов чоловік, з яким він привітався та спілкувався короткий проміжок часу. О 18:36:56 до ОСОБА_1 підійшла жінка в червоній футболці, з якою він також незначний час спілкувався. О 18:39:40 ОСОБА_1 , який увесь цей час перебував на сидінні водія у своєму автомобілі, вийшов з транспортного засобу, зачинив його та пішов із території прибудинкової території, яку охоплює відеофіксація.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 07.07.2024 року у вечірню пору він побачив, як його сусід ОСОБА_1 припаркував своє авто біля будинку. Після цього він до нього підійшов та домовився разом випити пива. На той момент у ОСОБА_1 жодних ознак алкогольного сп'яніння не було. Згодом вони зустрілися та пили пиво у альтанці. Через певний час у двір будинку приїхали працівники поліції, яких викликала сусідка ОСОБА_5 з приводу пошкодження її автомобіля.
Допитана в ході розгляду справи свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що 07.07.2024 року вона вийшла зі своєю дитиною до магазину та зустрілася із своїм сусідом ОСОБА_1 , який на той час не мав жодних ознак алкогольного сп'яніння. Вони домовилися згодом випити пива у дворі будинку. В подальшому вона, разом з ОСОБА_1 та що одним сусідом ОСОБА_8 вживали алкоголь після чого у двір будинку приїхали працівники поліції.
Допитана свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_1 є її співмешканцем. 07.07.2024 року останній повернувся із села та припаркував свій автомобіль у дворі їх будинку. Коли вона підійшла до транспортного засобу, співмешканець був цілком тверезим, жодних ознак сп'яніння не мав. Останній також повідомив, що домовився із сусідами випити пива. Після цього кожен з них пішов у своїх справах. Коли вона повернулася в двір будинку, ОСОБА_1 сидів на задньому сидінні свого автомобіля а поруч була сусідка « ОСОБА_9 ». Між ними відбувався конфлікт з приводу пошкодження транспортного засобу. Через певний час на місце події приїхали працівники поліції.
Допитана в ході розгляду справи свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 07.07.2024 року у вечірню пору, вона вийшла до свого автомобіля SUBARU, д.н.з. НОМЕР_2 , та виявила на його дверцятах пошкодження. В цей час ОСОБА_1 знаходився на задньому сидінні свого автомобіля, який був припаркованим суміжно із її транспортним засобом. З приводу пошкоджень вона намагалася поспілкуватися із ОСОБА_1 , однак останній розмови уникав, у зв'язку з чим вона викликала працівників поліції. Також зазначила, що момент, коли ОСОБА_1 припаркував своє авто вона не бачила.
Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 попереджені судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від дачі показань за ст.ст. 384, 385 КК України, що підтверджується їх підписом, а тому у суду відсутні об'єктивні підстави ставити під сумнів дані покази (а.с. 30-33).
Як вбачається із відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, останні за викликом ОСОБА_5 прибули на місце події 07.07.2024 року о 19:40. У цей час ОСОБА_1 у присутності сусідів відкрито вживав пиво, що власне й не приховував від працівників поліції. В ході опрацювання виклику працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, однак від проходження такого він відмовився (а.с. 6).
Допитаний в ході розгляду справи поліцейський СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській обл. ст. сержант поліції ОСОБА_10 суду пояснив, що 07.07.2024 року під час здійснення патрулювання його екіпажем було отримано виклик про пошкодження автомобіля. Прибувши на місце події було виявлено заявницю, яка повідомила, що ОСОБА_1 , який припаркував свій транспортний засіб поряд з її автомобілем, пошкодив його. В цей час ОСОБА_1 йшов із магазину, мав ознаки алкогольного сп'яніння та вживав пиво. Встановлені обставини стали підставою для проведення щодо останнього огляду з метою визначення стану сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився як на місці події, так і в закладі охорони здоров'я. Та обставина, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ним була встановлена зі слів свідка ОСОБА_5 , а також інших осіб, які були присутні на місці події, проте від надання пояснень відмовилися.
Так, порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначається відповідною Інструкцією, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, - огляд на стан сп'яніння також проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наведене дає підстави для висновку, що нормами чинного законодавства України визначено чіткий, послідовний та узгоджений між собою порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, фактичне встановлення такого стану або ж фіксації відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан вказаного виду сп'яніння.
Відтак, матеріали про адміністративне правопорушення за невиконання вимог, зокрема п. 2.5 ПДР України, оформлені з порушенням Інструкції, не можуть бути взятими до уваги при доведеності вини особи за диспозицією ст. 130 КУпАП.
Положення норм чинного законодавства у своєму системному взаємозв'язку встановлюють, що підставою для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння є наявність у них ознак алкогольного сп'яніння саме на момент керування транспортними засобами, тобто умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця.
Однак, у розглядуваному випадку наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння було встановлено близько через годину, після припинення ним керування автомобілем.
Зокрема, як пояснила свідок ОСОБА_5 , після спілкування з ОСОБА_1 та виявленням у нього ознак алкогольного сп'яніння, вона викликала працівників поліції, які прибули на місце події 07.07.2024 року о 19:40, близько через 10 хв. після здійсненого дзвінка.
Натомість, ОСОБА_1 після 18:30, 07.07.2024 року взагалі не здійснював жодного руху автомобілем VOLVO XC90, д.н.з. НОМЕР_1 .
Судом в ході розгляду справи не встановлені обставини, які б давали підстави працівникам поліції для проведення щодо ОСОБА_1 процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки, суду не надані докази того, що на момент припинення руху транспортного засобу ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння.
З огляду на наведене, дії ОСОБА_1 , які мали місце 07.07.2024 року о 18:27, в м. Луцьку по пр-ту Соборності, не можуть бути кваліфікованими як порушення вимог п. 2.5 ПДР України, а відтак стати підставою для складення щодо нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
В основу постанови суд покладає показання свідків, відеозаписи з камери відео спостереження, які об'єктивно узгоджуються між собою та іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки органом, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів того, що у ОСОБА_1 , під час керування 07.07.2024 року о 18:27, в м. Луцьку по пр-ту Соборності, транспортним засобом VOLVO XC90, д.н.з. НОМЕР_1 , були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а тому в працівників поліції виникли підстави для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська