Спарва№ 308/13481/24
02.10.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли із Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
11.08.2024 о 16 год. 32 хв. в м. Ужгород, вул. Швабська, 51 водій ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню - за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував транспортним засобом ВАЗ 2104 д. н. з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки, а саме: в м. Ужгород, вул. Швабська, 51 о 16 год. 41 хв., із застосуванням спеціального технічного пристрою ALKOTEST 6820. Результат огляду 2,52 проміле. Тим самим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання, які були призначені на 29.08.2024, 10.09.2024, 19.09.2024 та 02.10.2024 ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, зокрема, шляхом надіслання повістки про виклик до суду засобами поштового зв'язку, надіслання sms - повідомлення на номер, зазначений ним у заяві про отримання електронних повісток, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» та шляхом публікації повістки про виклик на сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Про причини неявки не повідомив.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення. Клопотань до суду не надходило.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статей 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 3 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є : запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103.
Згідно з п. 5 Порядку, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 715282 від 11.08.2024, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 715283 від 11.08.2024, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 2809046 від 11.08.2024, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, даними чеку «Драгер», згідно з яким ступінь алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 становить 2,52 проміле, відеозаписом з місця події, який міститься на DVD-диску, що долучений до матеріалів справи.
Із наявної в матеріалах справ довідки т. в. о. старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області ДПП старшого сержанта поліції Волчкової М., ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії.
Повторність вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП підтверджується довідкою т. в. о. старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області ДПП старшого сержанта поліції Волчкової М., про те, що відносно ОСОБА_1 було складено наступні адмінматеріали та його булр притягнуто до адміністративної відповідальності:
за ч. 1 ст. 130 КУпАП: 27.01.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 565802. Згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду № 308/2903/24 від 29.03.2024 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., позбавлено права керування строком на 1 рік;
за ч. 5 ст. 126 КУпАП: 07.04.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 564050. Згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду № 308/6556/24 від 28.05.2024 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн., позбавлено права керування строком на 5 років;
за ч. 1 ст. 130 КУпАП: 07.04.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 564049. Згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду № 308/6560/24 від 28.05.2024 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., позбавлено права керування строком на 1 рік.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, враховуючи обставини справи, особу порушника, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, та вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає конфіскацію транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. Однак, докази того, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя В. В. Чепка