Справа № 2а-2970/10
01 листопада 2010 року м.Донецьк
Пролетарський районний суд м.Донецька у складі:
головуючої - судді Кирилюк Н.А.
при секретарі Нехорошкіній І.М.
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської у м.Донецьку районної ради « зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому посилається на те, що є інвалідом 2 групи, знаходиться на обліку у відповідача. Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його передбачені щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, проте відповідач виплатив йому у 2008-2009 роках по 120 грн. 04.10.2010 року на його звернення біло вказано, що йому вже виплачено належна йому допомога на оздоровлення. З урахуванням уточнені позовних вимог просив зобов'язати перерахувати та виплатити йому щорічну компенсацію на оздоровлення ввиходячи з мінімальної заробітної плати, встановленою законами про державний бюджет на відповідні роки.
У судове засідання позивач з'явився, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, просив розглянути справи за відсутність її представника, надав письмові заперечення на позов, в якиих просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. У запереченнях вказав, що позивач перебуває на обліку управління як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи. Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено компенсаційні виплати для вказаної категорії громадян, однак вказав, що ст.62 вказаного Закону передбачає, що порядок застосування вказаного закону визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого для відповідача є обов'язковим. Вказав, що дія ст.48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2008-2009 була призупинена. Стаття 71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» надавала правло КМУ встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства встановлюються в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Виходячи з цього держава гарнтувала виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених Постановою КМУ від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка для відповідача встановлена у розмірі 120 грн. та була виплачена у 2008-2009 роках.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.50 Конституції України кожен громадянин має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Загальні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення п.28 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01.01.2008 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема і до статті 48, якою передбачалося, що розмір щорічна допомога на оздоровлення інвалідам I і II групи виплачується в розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частина 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що діяла в момент звернення позивача до відповідача та на момент виплати) передбачає, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам I і II групи виплачується у розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат;
Відповідно до частини 7 вищевказаної статті виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка визначена на момент виплати.
Як встановлено у судовому засідання позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Пролетарської у м.Донецьку районної ради, отримав компенсаційні виплати на оздоровлення за 2008-2009 роки у сумі 120 грн., за 2008 рік - 27.01.2009, за 2009 рік - 13.05.2010 (а.с. 3,4), що не заперечується відповідачем.
Суд не погоджується із вказаними діями відповідача, вважає їх незаконними, виходячи з наступного.
Згідно із Законами «Про Державний бюджет на 2009рік» та «Про державний бюджет на 2010 рік» установлено з 1січня по 01 квітня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень на місяць, з 01 квітня 2010 по 01 липня 2010 розмір мінімальної заробітної плати встановлено у межах 884 грн.
Відповідач обґрунтовує свою позицію щодо суми виплати грошової компенсації родині померлого з огляду на ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» та Постановою КМУ від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак с такою позицією суд не погоджується о огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Тобто, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведені вище у спірних правовідносинах застосуванню підлягають ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що діяла в момент звернення позивача до відповідача та на момент виплати компенсаційних виплат) , яка встановлює розмір щорічної допомоги на оздоровлення в залежності від розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Зазначений висновок суду ґрунтується на конституційних нормах п. 6 частини 1 ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 212-215 ЦПК України ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) , суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської у м.Донецьку районної ради « зобов'язання вчинити певні дії ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської у м.Донецьку районної ради « зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 сум щорічної допомоги на оздоровлення, яка передбачена ст.48 Закону України ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що діяла в момент звернення позивача до відповідача), виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановлених на день виплат - 27 січня 2009 року (за 2008 рік) та на 13 травня 2010 року (за 2009 рік) з урахуванням вже здійснених виплат з розрахункового рахунку 35212019001512, КПКВ- 2501250, код бюджетної програми - компенсація за шкоду, завдану здоров'ю та допомогу на оздоровлення, у випадку звільнення з роботи громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», КЕКВ - 1341.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський суд м.Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги у письмовій формі. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя (підпис) Н.А. Кирилюк
З оригіналом згідно: Суддя Н.А. Кирилюк