ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/23225.10.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»
до Суб?єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про витребування майна
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Доротюк Т.О., Пономарьов М.М.
від відповідача: не з'явився
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про витребування у відповідача майна -будівлі магазину загальною площею 156, 4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Сормовська, 15 та його передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Анна -Д». Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним утриманням відповідачем спірного майна на підставі свідоцтва про придбання вищевказаного майна на прилюдних торгах від 26.01.2006 р., які визнані недійсним у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.09.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи переносився через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 25.10.2010 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
01.02.1996 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством покупців членів трудового колективу організації орендарів «Промінь»/магазин будматеріалів № 27/ укладено договір купівлі-продажу державного майна № 000478/30, за умовами якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву зобов?язалось передати, а Товариство покупців членів трудового колективу організації орендарів «Промінь»/магазин будматеріалів № 27/ - прийняти у власність майно цілісного майнового комплексу магазину будматеріалів № 27 по АДРЕСА_1.
На підставі вищевказаного договору Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву видано свідоцтво № 521 від 16.05.1997 р. про власність Організації орендарів «Промінь»на майно цілісного майнового комплексу магазину будматеріалів № 27.
23.10.2003 р. Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна»здійснено реєстрацію права власності Товариства покупців членів трудового колективу організації орендарів «Промінь»/магазин будматеріалів № 27/ на нежилу будівлю по АДРЕСА_1 та записано в реєстрову книгу № 15п-30 за реєстровим № 2096п.
У відповідності до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Д», останнє є повним правонаступником Організації орендарів «Промінь».
Як вбачається з матеріалів справи, у процесі виконавчого провадження по виконанню наказів Господарського суду міста Києва № 42/263 від 21.05.2004 р. та № 42/205 від 13.09.2005 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарницький ринок»грошових коштів, 19.12.2005 р. Спеціалізованим державним підприємством «Укрспец?юст»проведено прилюдні торги по реалізації майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Анна-Д», зокрема, будівлі магазину (павільйон № 1) загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1.
Як вбачається з протоколу Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец?юст»№ 5280191-1 від 19.12.2005 р., переможцем прилюдних торгів з реалізації вищевказаного майна визначено ОСОБА_1.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неправомірно володіє будівлею магазину (павільйон № 1) загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 р. у справі № 40/183, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2008 р. -скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2008 р., яким відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»до Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец?юст», Державної виконавчої служби Дарницького району міста Києва, Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарницький ринок»про визнання недійсними торгів, зокрема, визнано недійсними прилюдні торги, проведені 19.12.2005 р., по реалізації майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Анна-Д», а саме: лот № 1 -будівля магазину (павільйон № 1) загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження Псвоїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»на будівлю магазину загальною площею 156, 4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Сормовська, 15 підтверджується наступним.
Київський апеляційний господарський суд, розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2008 р. у справі № 40/183 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»до Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец?юст», Державної виконавчої служби Дарницького району міста Києва, Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарницький ринок»про визнання недійсними торгів, встановив, що майно -будівля магазину загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1, яке було відчужене на прилюдних торгах, проведених Спеціалізованим державним підприємством «Укрспец?юст»19.12.2005 р., належало позивачу.
При цьому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 р. у справі № 40/183 вищевказані торги були визнані недійсними у зв?язку з порушенням порядку реалізації арештованого нерухомого майна.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Київський апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2009 р. у справі № 48/41 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»до Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец?юст», Відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, Суб?єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про визнання недійсним реєстраційних документів та витребування майна з чужого незаконного володіння, яким у позові відмовлено, відзначив, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»є власником магазину загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1, а відтак -вправі ставити питання про повернення належного йому майна, а не про визнання права власності на нього.
Крім того, у вказаній постанові зазначається, що, оскільки прилюдні торги, на яких було реалізовано майно позивача -будівлю магазину загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1, визнано недійсними, Товариство з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»має право витребувати своє майно від особи, яка без відповідної підстави заволоділа ним.
Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає встановленим той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»є власником спірного приміщення -будівлі магазину загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1.
У відповідності до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Частиною 2 статті 388 Цивільного кодексу України встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Разом з тим, як вже зазначалось раніше, прилюдні торги, на яких Спеціалізованим державним підприємством «Укрспец?юст»було реалізовано майно позивача -будівлю магазину загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1, визнано недійсними, оскільки їх було проведено з порушенням положень, що регулюють порядок виконання судових рішень щодо реалізації арештованого нерухомого майна.
У відповідності до позиції Верховного суду України, яка викладена у постанові від 03.12.2002 р. у справі № ПД19/139, продаж майна на прилюдних торгах, проведених з порушенням норм чинного законодавства щодо порядку, встановленого для виконання судових рішень, допущених іншими способами, не змінює статусу особи, що придбала майно з прилюдних торгів. Така особа не перестає бути добросовісним набувачем майна, однак, у разі визнання прилюдних торгів недійсними у такої особи придбане з прилюдних торгів майно може бути витребувано.
Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено право власника, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватись належною йому річчю у зв?язку з її перебуванням у іншої особи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з довідки Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна»№ 35672 (И-2010) від 07.09.2010 р. право власності на будівлю магазину загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності -з прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.01.2006 р. № 188 -ОСОБА_6
Тож, з наведеного вбачається, що у даному випадку позов заявлено власником будівлі магазину загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1, який фактично позбавлений можливості володіти та користуватись вищевказаним майном до особи яка фактично цим майном володіє.
Статтею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб?єкта господарювання захищаються в спосіб, зазначений у ст. 20 цього кодексу.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб?єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом, відновлення становища, яке існувало до порушення.
За таких обставин, враховуючи, що права позивача, як власника будівлі магазину загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1, було порушено у зв?язку з відчуженням вказаного майна на прилюдних торгах, які, в свою чергу, були визнані недійними в судовому порядку, суд приходить до висновку що вимоги позивача про відновлення його порушеного права, шляхом витребування зазначеного майна у Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, який є його фактичним володільцем, є обґрунтованими.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, правом надати суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не скористався.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Д» задовольнити у повному обсязі.
2. Витребувати у Суб?єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідент код. НОМЕР_1) нежитлове приміщення -будівлю магазину загальною площею 156, 4 кв.м. по АДРЕСА_1 та передати його Товариству з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»(02099, м. Київ, вул. Сормовська, 15, код ЄДРПОУ 19135458).
3. Стягнути з Суб?єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідент код. НОМЕР_1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анна-Д»(02099, м. Київ, вул. Сормовська, 15, код ЄДРПОУ 19135458) 1 737, 26 (одна тисяча сімсот тридцять сім грн. 26 коп.) грн. -державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Пригунова А.Б.
Повне рішення складено 01.11.2010 р.