ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 45/23918.10.10
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»
До: Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»
Про: стягнення 25.217,27 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Шупик О.А.
відповідача: не з'явилися
Суть спору: стягнення 25.217,27 грн., з яких 24.990,00 грн. шкоди в порядку регресу, 227,27 грн. -пені.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач за договором добровільного комплексного страхування на транспорті №011090/4002/0000005 застраховано майнові інтереси страхувальника (ОСОБА_2.), пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Мерседес», д.н. НОМЕР_1.
Позивач зазначає, що в місті Києві по вул. Зрошувальна сталася дорожньо-транспортна пригода автомобіля марки «Мерседес», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_2, під управлянням ОСОБА_4
Позивач зазначає, що він, як страховик за договором добровільного комплексного страхування на транспорті №011090/4002/0000005, укладеним між позивачем та страхувальником виплатив страхове відшкодування вигодонабувачеві у розмірі 38.436,16 грн.
Позивач вважає, що оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_2, застрахована відповідачем (поліс № ВС/1189022), то відповідач має сплатити позивачу розмір страхового відшкодування, в сумі 24.990,00 грн. (з урахуванням ліміту відповідальності та суми франшизи в сумі 510 грн.). Також позивач просить стягнути з відповідача суму пені 227,27 грн.
Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою від 21.09.2010 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.10.2010.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 18.10.2010 позивач звернувся до суду із заявою, в якій повідомив що відповідач сплатив 24.990,00 грн. шкоди в порядку регресу.
В судовому засіданні 18.10.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
25.09.20109 між позивачем та ОСОБА_2 (страхувальником) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №011090/4002/0000005 (далі -Договір), згідно якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Мерседес», д.н. НОМЕР_1.
Згідно розгорнутої довідки ДАІ, 16.03.2010 в м. Києві на вул. Зрошувальній сталося ДТП за участю названого автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Деу Ланос, д.н. НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_4.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 16.03.2010 ОСОБА_5 визнано винним у настанні вищезазначеного ДТП.
Після настання ДТП позивач звернувся до СПД ОСОБА_1 з метою з'ясування вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «Мерседес», д.н. НОМЕР_1. Відповідно до звіту №6316 від 26.03.2010 вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля склала 82.664,66 грн.
У зв'язку з тим, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, склала більше ніж 75 % дійсної вартості транспортного засобу на момент ДТП, яка мала місце 16.03.2010 (106.956,16 грн.), позивачем прийнято рішення здійснити виплату страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, фізичного зносу та вартості залишків транспортного засобу.
Згідно звіту ТОВ «Декра-експерт»від 20.04.2010, вартість пошкодженого автомобіля марки «Мерседес», д.н. НОМЕР_1 склала 66.320,00 грн.
Отже, позивачем виплачено страхувальнику суму, що дорівнює 106.956,16 грн. (дійсна вартість автомобіля) - 2.200,00 грн. (франшиза) -66.320,00 грн.(вартість залишків) = 38.436,16 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 006594 позивачем сплачено страхувальнику 31.421,16 грн. та зараховано 7.015,00 грн. в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу. Отже, позивачем загалом було сплачено страхувальнику 38.436,16 грн.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода -у зменшенні майнової сфери потерпілого, що в свою чергу тягне негативні майнові наслідки для правопорушника. Шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі, тобто відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника.
Згідно із ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач не довів відсутність своєї вини в заподіянні шкоди позивачу.
Статтею 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдання збитків.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння збитки.
Тому позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги страхового відшкодування до особи, яка винна у настанні ДТП.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, який винен у настанні ДТП, застрахована відповідачем (№ полісу ВС/1189022).
Виходячи з вищевикладеного, та ст. 9 Закону України "Про страхування", відповідач зобов'язаний сплатити позивачу розмір страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності з вирахуванням франшизи, що складає суму в 24.990,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 06.10.2010 № 5884 відповідач сплатив позивачеві 24.990,00 грн. страхового відшкодування.
Отже, спору щодо стягнення вказаної суми між сторонами немає, а тому провадження у справі в частині зазначених позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Щодо вимоги про стягнення пені, то відповідно п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Позивачем подано до відповідача регресну вимогу від 27.05.2010, яка відповідно до вхідного реєстраційного штампу прийнята відповідачем 31.05.2010.
Отже, відповідач сплатити позивачеві кошти до 30.06.2010. Натомість, відповідач в зазначений строк зазначеної суми в порядку регресу не сплатив.
Згідно п. 37.2. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 227,27 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 33, 49, ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код 16467237, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА”(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, код 20033533, на будь який його рахунок, виявлений під час виконання рішення суду) -227 (двісті двадцять сім) грн. 27 коп. - пені, 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 67 коп. -витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
3. Видати наказ.
4. Провадження у справі в задоволенні решти вимог припинити.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя: С.В. Балац
Дата підписання 01.11.2010