ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44 тел. 284-18-98
Справа № 35/233-46/1425.10.2010
За заявоюФонду державного майна України
проперегляд рішення за нововиявленими обставинами
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Вест Транспорт Груп»
до Фонду державного майна України
проспонукання до укладення договору оренди
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
від позивачаТимошенко В.М.- представник за довіреністю від 22.10.2010 р.
від відповідачаТетенко В.В. -представник за довіреністю від 11.01.2010 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст-Вест Транспорт Груп»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Фонду державного майна України про спонукання до укладення договору оренди.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15 лютого 2010 року по справі № 35/233-46/14 задоволено позовну заяву ТОВ «Іст-Вест Транспорт Груп»до Фонду державного майна України про спонукання до укладення договору оренди.
Постановою від 27.07.2010 № 35/233-46/14 Вищий господарський суд України залишив рішення суду першої інстанції без змін.
15.09.2010 року до Господарського суду міста Києва звернувся Фонд державного майна із заявою № 10-25-12344 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2010 року по справі № 35/233-46/14 за нововиявленими обставинами.
Фонд державного майна України у своїй заяві про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2010 року по справі № 35/233-46/14 за нововиявленими обставинами посилається на наступні обставини:
16.08.2010 Фонд державного майна України отримав лист Генеральної прокуратури України, до якого додавалося звернення Управління державної охорони України від 05.08.2010 № 1/26-1194. З цього звернення Фонд дізнався про відповідні обставини, які, на його погляд, є ново виявленими, а саме:
1) Ініціатором щодо оренди відповідного державного майна було державне підприємство "Український центр підготовки охоронців", а оскільки воно не є і не могло бути орендарем в розумінні Закону України "Про оренду державного та комунального майна", то, відповідно, не могло бути ініціатором щодо оренди державного майна в розрізі вимог статті 7 вказаного Закону.
2) Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»Управління державної охорони України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президентові України та підконтрольним Верховній Раді України. Згідно з ч. 2 статті 4 Закону України «Про оренду державного майна», не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна». Отже, майно аеродромно-технічного комплексу «Авіаційна база Узин», яке є об'єктом спірного договору оренди, є майном правоохоронних органів і не може бути об'єктом оренди.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.09.2010 року розгляд заяви Фонду державного майна України про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 15 лютого 2010 року по справі № 35/233-46/14 за нововиявленими обставинами призначено на 08.10.2010 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.10.2010 року розгляд заяви перенесено на 22.10.2010 року.
Під час розгляду заяви судом 22.10.2010 р. було розглянуто відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Вест Транспорт Груп»та заслухано пояснення сторін. Після чого суд оголосив перерву у засіданні, яке було продовжено 25.10. 2010 р.
Розглянувши заяву Фонду державного майна України про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 15 лютого 2010 року по справі № 35/233-46/14 за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Тобто, господарський суд може переглянути справу за нововиявленими обставинами при наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору. За своєю природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення. До нововиявлених обставин відносять матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Обставини, які відповідач вважає нововиявленими у даній справі, не можуть бути нововиявленими, оскільки:
нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі;
нововиявлена обставина - це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Даний висновок підтверджується також роз'ясненням Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21.05.2002 р.
Як встановлено судом, в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на лист Генеральної прокуратури України, до якого додавалося звернення Управління державної охорони України від 05.08.2010 № 1/26-1194. Але по суті обставини, на які вказує заявник стосуються не предмету спору, яким було спонукання до укладання договору оренди, а законності проведення конкурсу та режиму господарського відання державного майна.
Засідання конкурсної комісії по визначенню переможця конкурсу на право оренди майна відбулося 15.01.2009 р. Відповідно до вимог чинного законодавства України результати проведеного конкурсу були опубліковані в газеті “Відомості приватизації” № 3 (545) від 28.01.2009 р. За результатами проведеного конкурсу та опублікованою інформацією, а також відповідно до наказу Фонду державного майна України № 60 від 20.01.2009 р., переможцем конкурсу було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Іст-Вест Транспорт Груп”
На момент розгляду заяви законність проведення конкурсу та наказ не були ніким опротестовані, а отже вони є чинними. Саме на заявника, як на спеціальний орган державної влади, покладено завдання контролю за законністю оголошення, проведення конкурсу та визначення його результатів. Спір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Іст-Вест Транспорт Груп” стосувався вже наслідків відмови (ухиляння) Фонду державного майна від укладання договору оренди в результаті проведення ним же зазначеного конкурсу.
Крім того, не може визнаватися нововиявленою обставиною той факт, що інформація про те, що Управління державної охорони України діє на підставі Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб". Ця інформація витікає з Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», оприлюдненою належним чином та була відома суду та сторонам на момент винесення рішення, що переглядається.
Суд також приходить до висновку, що державне майно, яке є предметом договору оренди, знаходиться у господарському віданні не Управління державної охорони України, а державного підприємства "Український центр підготовки охоронців", який і є у даному випадку балансоутримувачем, законність створення якого і передача на баланс якому державного майна також ніким не оспорено.
Як вбачається з матеріалів справи, докази, на яких ґрунтувались позовні вимоги по даній справі, були предметом дослідження у судах першої та касаційної інстанцій.
Таким чином, подані заявником письмові документи не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 112 ГПК України, а отже заяву Фонду державного майна України за № 10-25-12344 від 15.09.2010 року до Господарського суду міста Києва про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2010 року по справі № 35/233-46/14 за нововиявленими обставинами суд залишає без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2010 року по справі № 35/233-46/14 року без змін.
Керуючись ст.ст. 86, 112, 113, 114 ГПК України, суд
1. Заяву Фонду державного майна України № 10-25-12344 від 15.09.2010 року до Господарського суду міста Києва про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2010 року по справі № 35/233-46/14 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 35/233-46/14 від 15.02.2010 року залишити без змін.
Дану ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Суддя Л.В. Омельченко