ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/46726.10.10
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
Про стягнення 7 722,40 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_5 -предст. (дов. у справі);
Від відповідача: Чабан К.І. - предст. (дов. у справі);
У судовому засіданні 26.10.2010 представникам сторін, у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 7 722,40 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та судових витрат.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2010 порушено провадження у справі №47/467, розгляд якої призначено на 26.10.2010.
Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2010 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем не було виплачено позивачу в порядку регресу 7 722,40 грн., при цьому, право вимоги виплати цих коштів позивач набув відповідно до умов укладеного з ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»договору № 00108 про відступлення права вимоги в порядку регресу до третіх осіб від 20.08.2009.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.10.2010 надав суду заперечення на позовну заяву позивача, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не має відповідної ліцензії на здійснення страхової діяльності, до якої, на думку відповідача, належить і право вимоги про сплату коштів в порядку регресу.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
13.03.2008 між ЗАТ «Страхова компанія «Галактика», як страховиком, та громадянкою ОСОБА_2 як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №01/90-919-001671, згідно умов якого об'єктом страхування є цивільна відповідальність власника транспортного засобу, страхування від нещасних випадків, страхування наземного транспорту марки Hyndai Tiburon, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зокрема страховим ризиком визначено і ДТП (п. п. 4.1).
Згідно довідки ВДАІ №10/34525 від 05.07.2008, 26.05.2008 по вул. Бальзака в м. Києві, сталася ДТП за участю транспортного засобу Hyndai Tiburon, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_2 під керуванням гр. ОСОБА_3 та транспортного засобу ЗАЗ-110217, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4, що йому належить.
Відповідно до Постанови Кам'янського районного суду Черкаської області від 26.06.2008 по справі № 3-1938/2008, гр. ОСОБА_4 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до Звіту №500 про оцінку автомобіля Hyndai Tiburon від 24.06.2008, складеного оцінювачем Лапко Е.М., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки Hyndai Tiburon, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 7 722,40 грн.
Відповідно до страхового акту №3184/08, затвердженого начальником відділу врегулювання збитків з автотранспорту Іваненко О.В. 08.07.2008, розрахунку розміру страхового відшкодування, пошкодження транспортного засобу Hyndai Tiburon, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_2 внаслідок ДТП, яке сталося 26.05.2008 по вул. Бальзака в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, що належить гр. ОСОБА_2 під керуванням гр. ОСОБА_3 та транспортного засобу ЗАЗ 110217, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4, що йому належить, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 7 722,40 грн., які виплачені страхувальнику гр. ОСОБА_2 згідно платіжного доручення № 5099 від 09.07.2008.
Згідно полісу загальнообов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/5822942, між відповідачем, як страховиком, та гр. ОСОБА_4, як страхувальником, було укладено договір загальнообов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 04.01.2008 по 03.01.2009, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 35 000,00 грн., забезпечений транспортний засіб -автомобіль ЗАЗ-110217, державний номерний знак НОМЕР_2.
20.08.2009 між ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»в якості довірителя та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 в якості повіреного укладено договір про відступлення права вимоги №00108, відповідно до умов якого довіритель передає повіреному, а повірений приймає право вимоги, що належить довірителю, та набуває право регресу за справами, зазначеними у Додатку №1 до договору, повірений одержує право зворотної вимоги (регресу) до осіб, винних у заподіянні збитків довірителю за справами, зазначеними у додатку №1, в розмірі виплаченого відшкодування довірителем (п.1.1,п.1.2).
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Змістом статті 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих рав.
Відповідно до вимог статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»на виконання умов договору страхування наземного транспорту №01/90-919-001671 від 13.03.2008 перерахував на рахунок страхувальника, страхове відшкодування в розмірі 7 722,40 грн, оскільки згідно довідки відділу МВС України в м. Києві, 26.05.2008 по вул. Бальзака в м. Києві, сталася ДТП за участю транспортного засобу Hyndai Tiburon, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_2 під керуванням гр. ОСОБА_3 та транспортного засобу ЗАЗ-110217, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4, що йому належить, внаслідок чого відбулося пошкодження автомобіля Hyndai Tiburon, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та відповідно до страхового акту, ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»дану подію визнано страховим випадком.
Також, враховуючи те, що відповідно до Постанови Кам'янського районного суду Черкаської області від 26.06.2008 по справі № 3-1938/2008, гр. ОСОБА_4 визнано винним у правопорушенні, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача в обсязі 35 000,00 грн., суд дійшов висновку, що ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»на підставі ст.ст. 22,1191 Цивільного кодексу України, ст.. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, що складає вартість відновлюваного ремонту автомобіля Hyndai Tiburon, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням фізичного зносу, що згідно звіту №500 складає 7 722,40 грн.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до договору про відступлення права вимоги №00108, укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»в якості довірителя та ФОП ОСОБА_1 в якості повіреного ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»передало ФОП ОСОБА_1 (позивачу) право вимоги, що належить довірителю. На підставі даного договору та ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України позивач набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, в розмірі виплаченого відшкодування в сумі 7 722,40 грн.
Доводи відповідача про те, що позивач не має відповідної ліцензії на здійснення страхової діяльності, до якої на думку відповідача належить і право вимоги в порядку регресу, не приймаються судом як належні та допустимі, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та суперечать змісту ст. ст. 1191, 512, 514 Цивільного кодексу України.
Станом на момент вирішення спору по суті, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів (в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України) звернення до відповідача з листом -вимогою про сплату коштів, у відповідності до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, (як наприклад: фіскальні чеки поштової установи з описом вкладеного у цінний лист, доказів отримання нарочно уповноваженим представником відповідача тощо), а тому, суд дійшов висновку, що на даний час, у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 7 722,40 грн., яка відшкодована ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»в якості страхового відшкодування і право вимоги якої позивач набув відповідно до умов договору №00108 від 20.08.2009, однак, строк оплати вказаної заборгованості не настав, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів пред'явлення відповідачу вимоги про відшкодування виплаченої страхової суми в розмірі 7 722,40 грн., у зв»язку з чим підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 7 722,40 грн. заборгованості відсутні.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.У позові відмовити.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р.Станік
дата складання повного тексту рішення: 29.10.2010