ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/41718.10.10
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 12327»
ДоДочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
Простягнення 900 000,00 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: Багмет С.В. -дов. № 1 від 23.09.2010 р.
Від відповідача: Собко О.В. -дов. № 2-7 від 21.12.2009 р.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 12327»до Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення 900 000,00 грн. боргу за договором поставки № УГВ 10054/22-09 від 16.02.2009 р.
Ухвалою суду від 03.09.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/417 та призначено її розгляд на 06.10.2010 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2010 р. підтримав позовні вимоги та надав документи на виконання вимог ухвали від 03.09.2010 р.
Представник відповідача у даному судовому засідання надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому пояснив, що не визнає в повному обсязі позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 12327», оскільки відповідно до акту прийому-передачі повернув позивачеві через представника Здоровецького Володимира Павловича спірний автобус ЛАЗ-А183.
У судовому засіданні 06.10.2010 р. було оголошено перерву до 18.10.2010 р. для надання сторонами доказів у підтвердження обставин, які ними наведені, відповідача зобов'язано надати суду докази отримання позивачем товару, письмові пояснення, відносно того, чи відображено у бухгалтерському обліку отримання товару та його повернення позивачу.
Представник позивача у судовому засіданні 18.10.2010 р. повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав додаткові документи у справі.
Представник відповідача у даному судовому засіданні надав додаткові пояснення у спростування позовних вимог та витребувані судом документи.
Відповідач заперечив проти позову посилаючись на те, що з акту податкової перевірки ДПІ Комунарського району м. Запоріжжя щодо господарських операцій та взаєморозрахунків між ВАТ «АТП № 12327»ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», на який посилається позивач в підтвердження факту поставки автобусу та наявності дебіторської заборгованості у відповідача у розмірі 900 000,00 грн., не вбачається, що проведена перевірка є зустрічною. Крім того, актом № 28/4120/30019775 про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України»за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р. такі обставини не встановлені. Також відповідач стверджує, що твердження позивача щодо поставки спірного автобусу у серпні 2009 р. не підтверджуються даними бухгалтерського та податкового обліку ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України». Відповідно до даних бухгалтерського обліку, податкових декларацій з податку на додану вартість та реєстрів триманих та виданих податкових накладних відповідача, факт поставки від позивача товару (автобусів) підтверджується у березні та квітні 2009 р. До переліку поставлених автобусів не входить автобус CYTI LAZ (ЛАЗ-А-183FO). Поставка даного автобусу у серпні 2009 р. не проводилась, первинні документи про таку поставку відсутні та в бухгалтерському обліку не відображені, податкова накладна на підставі такої поставки позивачем відповідачу не направлялась і в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідача за серпень 2009 р. не відображена.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Відкритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство № 12327»(продавець) та Дочірньою компанією «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(покупець) був укладений договір поставки № УГВ 10054/22-09 від 16.02.2009 р., відповідно до п. 1.1. якого продавець передає, а покупець приймає та оплачує продукцію (товар), відповідно до специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1.2. договору поставки № УГВ 10054/22-09 від 16.02.2009 р. встановлено, що номенклатура, ціна, кількість та асортимент товару повинні відповідати специфікації.
У специфікації № 1 до договору поставки № УГВ 10054/22-09 від 16.02.2009 р. сторони погодили асортимент, кількість та загальну вартість товару.
Пунктом 4 специфікації встановлено, що термін постачання товару протягом 5 днів з моменту підписання договору.
Пунктом 5 специфікації встановлено, що оплата товару здійснюється по факту поставки протягом 120 календарних днів з дати поставки.
Відповідно до 5.2. договору поставки № УГВ 10054/22-09 від 16.02.2009 р. покупець проводить оплату поставленого товару на підставі рахунку та акту прийому-передачі або накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації.
Строк дії договору поставки № УГВ 10054/22-09 від 16.02.2009 р. -з моменту підписання сторонами даної угоди та до 13.12.2009 р., а в частині взаєморозрахунків -до повного виконання.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що 28.08.2009 року відповідачу був поставлений товар - автобус CYTI LAZ (ЛАЗ-А-183FO) на суму 900 000,00 грн. Проте відповідач у встановлений специфікацією від 16.02.2010 р. строк не здійснив оплати поставленого товару.
Факт передачі покупцю зазначеного товару позивач підтверджує тим, що 08.12.2009 р. позивачем відповідачу була надіслана претензія про погашення суми боргу у розмірі 900 000,00 грн. до 15.10.2009. Листом № 2-011-090 від 12.01.2010 р. відповідач повідомив, що 27.10.2009 р. на адресу філії ДК «Укргазвидобування», а саме ГПУ «Щебелинкагазвидобування»надійшов лист ВАТ «АТП № 12327»№ 215 від 16.10.2009 р. про повернення автобусу ЛАЗ-А 183FO. Виконуючи вимоги даного листа, ДК «Украгазвтдобування»повернула ВАТ «АТП№ 12327»автобус ЛАЗ-А 183FO.
Проте позивачем заперечується факт повернення відповідачем зазначеного автобусу, у підтвердження у відповідача заборгованості з поставки автобусу він надав суду акт податкової зустрічної перевірки, яку у квітні 2010 р. було проведено Державною податковою інспекцією Комунарського району щодо господарських операцій та взаєморозрахунків між ВАТ «АТП № 12327» та ДК «Укргазвидобування», в якій зазначається про наявність дебіторської заборгованості у розмірі 900 000,00 грн.
За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідача 900 000,00 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого автобусу CYTI LAZ (ЛАЗ-А-183FO) за договором поставки № УГВ 10054/22-09 від 16.02.2009 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наявних матеріалів справи вбачається, що належних доказів, які б підтверджували факт передачі ТОВ «АТП № 12327»автобусу CYTI LAZ (ЛАЗ-А-183FO) на суму 900 000,00 грн. Дочірній компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за договором № УГВ 10054/22-09 від 16.02.2009 р. позивачем не надано. Посилання позивача, як на підтвердження факту поставки автобусу та наявності заборгованості у розмірі 900 000,00 грн. на довідку ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя суд не визнає підставою для задоволення позову, оскільки у даній довідці вказано, що відповідальність за повноту та достовірність наданих до перевірки документів несе ліквідатор ВАТ «АТП №12327». Більше того, зазначена довідка засвідчує результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Автотранспортне підприємство 12327»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ДК «Укргазвидобування»за період з 01.03.2009 р. по 31.03.2009 р., тоді як в позовній заяві позивачем стверджується, що поставка спірного автобусу відбулася 28.08.2009 р., тобто поза періодом, за який проводилася зазначена податкова перевірка.
Крім того, з наявної у справі копії реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень 2009 р., квітень 2009 р. та серпень 2009 р. вбачається, що факт поставки від позивача товару підтверджується у березні та квітні 2009 р., до переліку поставлених автобусів в даний період не входить автобус CYTI LAZ (ЛАЗ-А-183FO), а з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2009 р. не вбачається поставки автобусу CYTI LAZ (ЛАЗ-А-183FO) у серпні 2009 р.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, оскільки у матеріалах справи відсутні первинні документи, які б підтверджували факт поставки позивачем відповідачу автобусу CYTI LAZ (ЛАЗ-А-183FO), та даний факт не відображено в бухгалтерському обліку сторін, то суд визнає обставину щодо отримання відповідачем вказаного автобусу не доведеною.
За таких обставин у позивача ТОВ «АТП № 12327»відсутні підстави вимагати у відповідача стягнення грошових коштів за цей автобус, а отже -позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 12327»стосовно стягнення з Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»заборгованості у розмірі 900 000,00 грн. боргу за договором поставки № УГВ 10054/22-09 від 16.02.2009 р. суд визнає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У позові відмовити повністю.
2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.