ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/49028.10.10
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Темп»
До Відкритого акціонерного товариства «Національна Акціонерна страхова компанія «Оранта»
Про стягнення 31121,37 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
від позивача Шинкаренко С.О. - представник за довіреністю
від відповідача Кучма О.Л. -представник за довіреністю
На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.10.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 28921,37 грн., 1200,00 грн. витрат на проведення експертизи, 2000,00 грн. суму завданих збитків, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита - 321,21 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 було порушено провадження у справі № 47/490 розгляд справи було призначено на 28.10.2010р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу внаслідок ДТП було завдано матеріальні збитки на загальну суму 32121,37 грн., особою цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, а тому позивач на підставі закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»просив стягнути з відповідача 32121,37 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні 28.10.2010р. проти заявлених вимог заперечував частково, не заперечував проти виплати страхового відшкодування в сумі 24566,48 грн. та повернення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В судовому засіданні 28.10.2010р. надав заяву про уточнення позовних вимог, яким просив стягнути з відповідача 24566,48 грн., а також покласти на відповідача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Згідно полісу загальнообов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/5793248, між відповідачем ВАТ «НАСК «Оранта», як страховиком, та ОСОБА_1, як страхувальником, було укладено договір загальнообов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 24.11.2009р. -23.11.2010р., ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 35000,00 грн., розмір франшизи -00,00 грн., забезпечений транспортний засіб -автомобіль марки CHEVROLE LACETTI, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
Згідно довідки ГУ МВС в Полтавській області, 13.05.2010р. на 194 км + 750 м автодороги Київ-Харків, сталась ДТП (зіткнення) за участю застрахованого автомобіля марки LACETTI, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля Daimler Chrysler, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок якого відбулось пошкодження автомобілів.
Відповідно до постанови Автозаводського районного суду м. Кременчук від 13 серпня 2010р., ОСОБА_2 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки його вина у здійсненні зіткнення та порушенні п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, підтверджується зібраними по справі доказами.
Згідно експертної оцінки автотранспорту 2405 пошкодженого транспортного засобу Daimler Chrysler, державний номерний знак НОМЕР_2 - №, яке сталось 13.05.2010р. за участю автомобіля Daimler Chrysler, державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля марки LACETTI, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 вартість матеріального збитку складає 28921,37 грн.
26.08.2010р. позивач направив на адресу відповідача заяву про страхове відшкодування, оскільки під час ДТП автомобілем марки LACETTI, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, керував водій ОСОБА_1 і цивільно-правова відповідальність якого застрахована в обсязі 35 000,00 грн. у відповідача згідно полісу загальнообов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Ст. 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В ст.1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із аб.18 ст.9 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначає що, франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 року, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 року страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ч. 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи те, що відповідно до Автозаводського районного суду м. Кременчук від 13 серпня 2010р., ОСОБА_2 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки його вина у здійсненні зіткнення та порушенні п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, підтверджується зібраними по справі доказами, і цивільно-правова відповідальність якого застрахована в обсязі 35000,00 грн. у відповідача, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст. ст. 33.1, 37 Закону України «про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів»має право на виплату страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності (35000 грн. згідно полісу), що складає вартість відновлювального ремонту автомобіля, а відповідач зобов'язаний здійснити виплату.
Таким чином суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми відновлювального ремонту автомобіля (збитки) є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі -24566,48 грн.
З огляду на викладене вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення в порядку регресу 24566,48 грн.
Також суд враховуючи те, що сторонами було надано заяву про розподіл державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 245,66 грн. державного мита та 183,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути в порядку регресу з Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта»(код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: 01032 м. Київ, вул. Жилянська, 75) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Темп»(код ЄДРПОУ 35417240, місцезнаходження: 04128, м. Київ, вул. Плодова, 1) 24 566 (двадцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят шість) грн. 48 коп., а також 245 (двісті сорок п'ять) грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита та 183 (сто вісімдесят три) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Станік С.Р.
Дата складання повного тексту рішення -29.10.2010