ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/22321.10.10
За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового
фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
До Комунального підприємства житлового господарства Голосіївського
району м. Києва
Про стягнення 20 262,21 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Калінчук В.В. -представник за довіреністю № 044/24-47 від 12.01.10.
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»до Комунального підприємства житлового господарства Голосіївського району м. Києва про стягнення з відповідача на користь позивача 20262,21 грн. (2661,61 грн. -матеріальні збитки, 17600,60 грн. -неустойка).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору оренди житлового приміщення № 2166 від 01.01.03. своєчасно не звільнив орендоване приміщення та не передав його по акту приймання-передачі позивачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.10. порушено провадження у справі № 30/223; розгляд справи було призначено на 31.08.10. о 14-30.
Представник відповідача в судове засідання 31.08.10. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 13.08.10. про порушення провадження у справі № 30/223 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/223 відкладено на 16.09.10. о 11-40.
Представник відповідача в судове засідання 16.09.10. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.10. у справі № 30/223 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/223 відкладено на 07.10.10. о 10-15.
23.09.10. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про часткову зміну підстави позову, відповідно до якої Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду зазначає, що строк дії Договору оренди закінчився 01.07.03., але після закінчення строку дії Договору, відповідач орендоване приміщення не звільнив, безпідставно продовжував ним користуватись.
Таким чином, позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний сплачувати плату за фактичне користування житловим приміщенням поза строку дії Договору і заборгованість за період з 01.07.03. по 10.08.08. складає 2661,61 грн., та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 20262,21 грн. (2 661,61 грн. -основний борг, 17 600,60 грн. -неустойка).
В судовому засіданні 31.08.10. представником позивача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про продовження строку розгляду спору у справі № 30/223.
Представник відповідача в судове засідання 07.10.10. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.10. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.10. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/223 на п'ятнадцять днів; розгляд справи відкладено на 21.10.10. о 11-30.
В судовому засіданні 21.10.10. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 21.10.10. не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.10.10. у справі № 30/223 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/223.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Київської міської Ради від 01.03.01. № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП "Київжитлоспецексплуатація" було створено комунальне підприємство "Спецжитлофонд".
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.01. № 2419 «Про будинки Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», будинок № 48-Б по вул. Горького закріплено за Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»на праві повного господарського відання, як будинок маневреного фонду.
Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.03. між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального значення «Спецжитлофонд»(Орендодавець) та ЖЕК-101 Голосіївського району м. Києва (оскільки ЖЕК № 101 відповідно до довідки Головного управління статистики у м. Києві від 22.05.08. № 13-2957/7, створено без права юридичної особи, відповідальність по зобов'язаннях за Договором несе Комунальне підприємство житлового господарства Голосіївського району м. Києва) (Орендар) укладено Договір оренди житлового приміщення № 2166 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець надає, а Орендар, на визначений у п. 5.1 термін, приймає в орендне користування житлове приміщення з характеристикою, викладеною у п. 1.2, оплатою, визначеною у п. 1.4.
Згідно п. 1.2 Договору визначено, що предметом Договору є житлове приміщення: АДРЕСА_1, з характеристикою: житлова площа -19,9 кв. м, загальна площа 29,1 кв. м.
У відповідності до п. 1.3 Договору, сторони погодили строк дії даного Договору з 01.01.03. по 01.07.03.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що після закінчення строку дії Договору відповідач орендоване приміщення не звільнив та продовжував ним безпідставно користуватись з 01.07.03. по 10.08.08., в зв'язку з чим позивач на підставі норм ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 17 600,60 грн.
Крім того, позивач посилаючись на п. 5.3.2 Договору, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 661,61 грн. - плату за фактичне користування житловим приміщенням.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, строк дії Договору закінчився 01.07.03., що також встановлено заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08.11.07. по справі № 2-2312/07 за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»до ОСОБА_1 (заселеного на підставі Договору) про виселення з кімнати АДРЕСА_1
Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач після закінчення строку дії Договору, житлове приміщення не звільнив та не передав його по акту приймання-передачі позивачу, а звільнив спірне приміщення лише 10.08.08., в зв'язку чим порушив умови Договору оренди житлового приміщення № 2166 від 01.01.03.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до п. 5.3.2. Договору, сторони визначили, що Орендар не звільняється від внесення орендної плати до передачі квартири (кімнат) Орендодавцю за актом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за фактичне користування спірним приміщенням за період з 01.07.03. по 10.08.08. становить 2 661,61 грн., в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 661,61 грн. -плати за фактичне користування спірним житловим приміщенням, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Розмір такої неустойки встановлюється у сумі подвійної плати за користування річчю за період прострочення. Тобто при розрахунку неустойки наймодавцеві необхідно підрахувати вартість одного дня користування річчю, помножити цю суму на два та на кількість днів прострочення повернення речі.
Таким чином, за умовою вказаної вище правової норми позивач має право стягнути з відповідача неустойку за весь час безпідставного користування приміщенням без обмеження будь - якими строками, оскільки нормами ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума неустойки в розмірі 17 600,60 грн. за користування спірним житловим приміщенням за весь час прострочення, тобто з 01.07.03. по 10.08.08.
За таких обставин, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку, своє зобов'язання щодо своєчасного повернення орендованого приміщення не виконав, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства житлового господарства Голосіївського району м. Києва (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 17-Б, код ЄДРПОУ 03366575) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734) 2 661 (дві тисячі шістсот шістдесят одна) грн. 61 коп. -плати за фактичне користування житловим приміщенням; 17 600 (сімнадцять тисяч шістсот) грн. 60 коп. - неустойки, 202 (двісті дві) грн. 62 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
Повне рішення
складено 29.10.10.