ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/20725.10.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрхімпроект»
до Закритого акціонерного товариства «Транспроект»
про стягнення 180 000,00 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники :
Від позивача Сукач Д.С. -представник за довіреністю № 13-1488 від 21.09.2010 р.
Від відповідача Пікуль А.Б. -представник за довіреністю № б/н від 01.09.2010 р.
Відкрите акціонерне товариство «Укрхімпроект»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Транспроект»(відповідач) про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 180 000,00 грн. відповідно до договору № 700 від 29.04.2009 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 180 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу послуги, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 р. порушено провадження у справі № 39/207 та призначено справу до розгляду на 27.09.2010 р. о 09:30 год.
27.09.2010 р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання № 13-1489 від 21.09.2010 р. про відкладення розгляду справи. Клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом задоволено.
Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 27.09.2010 р., звернувся до суду з усним клопотанням про залучення документів, на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2010 р., до матеріалів справи. Клопотання відповідача судом задоволено.
Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 27.09.2010 р., подав заяву про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 27.09.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 25.10.2010 р. о 12:50 год.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 25.10.2010 р., подав документи на виконання вимог ухвали суду, надав суду усне пояснення по суті заявлених позовних вимог та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 25.10.2010 р., заяву про зупинення провадження підтримав та просив суд зупинити провадження у справі № 39/207 до вирішення справи № 1/305.
В судовому засіданні, призначеному на 25.10.2010 р., суд розглянув заяву відповідача про зупинення провадження у справі № 39/207 до вирішення Господарським судом м. Києва пов'язаної з нею справи № 1/305 за позовом Закритого акціонерного товариства «Транспроект»до Спільного українсько-бельгійсько-ізраїльського підприємства «Агро Трейдінг, Лтд»про стягнення 360 722,86 грн. та відхилив її з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
У поданій заяві відповідач не довів суду, що розгляд справи № 39/207 неможливий до вирішення справи № 1/305 за позовом Закритого акціонерного товариства «Транспроект»до Спільного українсько-бельгійсько-ізраїльського підприємства «Агро Трейдінг, Лтд»про стягнення 360 722,86 грн. За таких обставин, заява відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.10.2010 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, в т.ч. визнання права, припинення правовідношення тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
29.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством “Укрхімпроект»(позивач) та Закритим акціонерним товариством «Транспроект»(відповідач) було укладено договір № 700, відповідно до п. 1.1. якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання робіт: «Складські та офісні приміщення по вул. Червонопрапорний (між ділянками № 109-135) Голосіївському районі, м. Києва. Стадія: проект». Результати робіт позивач зобов'язувався передати у власність відповідача в порядку та в строки, встановлені договором, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити результати робіт.
Відповідно до п. 2.1. договору, за роботу, згідно з цим договором, відповідач перераховує позивачу у відповідності до протоколу про договірну ціну 480 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 80 000,00 грн. (копія протоколу узгодження договірної ціни знаходиться в матеріалах справи).
Відповідач сплачує позивачу аванс в сумі 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%-33 333,33 грн. При укладені договору аванс перераховується на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати підписання договору (п. 2.2. договору).
Надалі розрахунок проводиться на підставі підписаного з обох сторін акту здачі-приймання за виконані роботи з урахуванням виплаченого авансу не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання робіт (п. 2.3. договору).
Пунктом 3.1. договору визначено, що після завершення робіт позивач передає відповідачу по накладній продукцію та акт здачі-приймання робіт. Замовник на протязі 10 (десяти) календарних днів з дати дня одержання акту здачі-прийому робіт повинен направити позивачу підписаний акт або мотивовану відмову від його підписання з посиланням на діючі нормативні документи і Державні стандарти. Термін «10 днів»встановлюється від дати одержання продукції у поштовому відділенні до дня відправлення відмови, вказаної на поштовому штемпелі (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 5.5. договору, договір діє з моменту його підписання до остаточного виконання взаємних обов'язків сторін по даному договору.
Зібрані у справі докази свідчать, що позивач відповідно до умов договору надав відповідачу послуги по виконанню робіт «Складські та офісні приміщення по вул. Червонопрапорний (між ділянками № 109-135) Голосіївському районі, м. Києва. Стадія: проект» на загальну суму 480 000,00 грн. Доказом належного надання позивачем спірних послуг, а рівно отримання цих послуг відповідачем, є підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін акти здачі-приймання робіт на загальну суму 480 000,00 грн. (копії актів знаходяться в матеріалах справи).
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав належним чином.
Відповідач отримані послуги оплатив лише частково у сумі 300 000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки та про, що не заперечує позивач (копія банківської виписки знаходиться в матеріалах справи). В іншій частині оплати вартості наданих послуг у сумі 180 000,00 грн. (480 000,00 грн. -300 000,00 грн. = 180 000,00 грн.) відповідач свої договірні зобов'язання не виконав.
Отже, внаслідок неналежного виконання взятих на себе договірних зобов'язань, а саме п. 2.3. договору, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 180 000,00 грн. (основний борг).
Станом на день подання позову до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 180 000,00 грн.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на наступне.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі фактично укладений договір про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 Цивільного кодексу України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням зазначеного, строк виконання зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг станом на час вирішення спору є таким, що настав.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 180 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 1800,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 78, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Транспроект» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 61; код ЄДРПОУ № 25274595; р/р № 26000026432841 в КМФ АКБ УСБ у м. Києві, МФО 322012), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрхімпроект»(30009, м. Суми, вул. Іллінська, 13; код ЄДРПОУ № 00205618; р/р № 26007041216101 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) 180 000,00 грн. (сто вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 1800,00 грн. (одна тисяча вісімсот гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Гумега О.В.
Дата підписання
повного рішення: 27.10.2010 р.