30 вересня 2024 рокусправа № 380/18060/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) щодо відмови ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , Україна, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у здійсненні перерахунку та виплаті з 01.04.2019 пенсії без обмеження її максимальним розміром, десятьма прожитковими мінімумами установленого для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , Україна, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 (як передбачено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №380/6097/24) , з урахуванням розміру пенсії за вислугу 32 роки виходячи з розрахунку 86% на підставі довідки №27/С, виданій 16.12.2020 ІНФОРМАЦІЯ_1 (як передбачено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі №380/4040/22, та виплатити різницю з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років у розмірі 86% грошового забезпечення, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі №380/4040/22 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення виходячи із розрахунку 86% від відповідної суми грошового забезпечення. На підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі № 380/6097/24 позивачу була перерахована пенсія з 01.07.2021 з врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 з основним розміром пенсії 70%. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся із позовною заявою до суду.
Ухвалою від 28.08.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №380/2417/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виконано. Оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 після 1 березня 2018 року було переглянуто у зв'язку з виконанням рішення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 у справі №380/2417/21, відповідно підвищення пенсії по Постанові №713 не належить. Згідно із статтею 13 Закону-2262 (зі змінами) максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до І категорії, - 100%, до ІІ категорії - 95%. Зміни в статтю 13 Закону-2262 законодавцем не внесенні. При проведенні перерахунку пенсії позивача застосовано норми законодавства в редакції чинній на момент перерахунку пенсії.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 86 % від сум грошового забезпечення.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі №380/4040/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки від 16.12.2020 №27/С, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №380/6097/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн.
Згідно перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024 відповідач зменшив основний розмір пенсії позивача з 86 % на 70% грошового забезпечення. Розмір пенсії позивача становив 37 541,64 грн., однак фактично виплачуються з обмеженням максимальним розміром, а саме: 23 610,00 грн.
Вважаючи протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження його пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Як визначено статтею 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до п. 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. № 3668-VI викладено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VIII частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень" .
У подальшому відповідно до підп.3 п.1 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей" від 12.04.2016 р. №1080-VIII статтю 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з п.2 резолютивної частини рішення №7-рп/2016 положення ч.7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Таким чином, положення ч.7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20.12.2016.
Згідно Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017 р., у частині сьомій статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 р. №2262-XII слова і цифри "у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р." замінено словами і цифрами "по 31.12.2017 р.".
Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року, норми частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ не відновлені, хоча внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2019 року та у подальшому стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року по справі №522/16881/17, від 09 лютого 2021 року по справі №1640/2500/18 та від 17 травня 2021 року по справі № 343/870/17.
Крім цього, обмеження максимального розміру пенсії були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI.
Згідно статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08 липня 2011 року (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте застосування відповідачем положень ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи по відношенню до військовослужбовців в умовах визнання неконституційними змін, що запроваджені п. 8 розділу II Прикінцеві та перехідні положення цього ж Закону, фактично суперечить висновкам, що викладені в рішенні Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, згідно з якими обмеження пенсії максимальним розміром особам, які отримують пенсію за Законом №2262, не відповідає ст. 17 Конституції України.
Вказаним рішенням Конституційного Суду України осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виключено з категорії пенсіонерів, до яких можуть застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії, запроваджені Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 640/2500/18, від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19, від 24 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17, від 27 січня 2022 року по справі №240/7087/20 та від 18 травня 2022 року по справі №380/12337/20.
При цьому слід зазначити, що у 2019-2023 роках будь-яких змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не вносилося.
Отже, відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача її максимальним розміром при перерахунку пенсії позивача.
Для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача з 01.04.2019 р. здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 27/С від 16.12.2020 з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 86 % грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.04.2019, суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з обмеженням максимальним розміром пенсії позивача.
Спору щодо виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.04.2019 на час звернення позивача у цій справі до суду не існує.
Отже, суд зазначає, що судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судового збору.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 94, 139, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №27/С від 16.12.2020 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713, з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 86% грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна