(заочне)
26 вересня 2024 рокуСправа № 495/3870/24
Номер провадження 2/495/2595/2024
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Волкової Ю.Ф.,
із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту,
встановив:
29.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту №101811712 від 16.09.2021 у розмірі 37 500 грн.
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позов обґрунтований тим, що 16.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101811712, на підставі якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000 грн у вигляді банківського переказу на рахунок за реквізитами в порядку та на умовах, встановлених договором із встановленими порядком та строками погашенням кредиту. Згідно умов договору кредит надається на 30 днів з 16.09.2021 по 16.10.2024, проценти за користування кредитом 2250 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, та комісією за ставкою 20,00% від суми кредиту одноразово. Договір кредиту укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається позичальником у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписуючи договір відповідач ОСОБА_1 приймає пропозицію кредитодавця та погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що вона ознайомлена та погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє та зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та правил надання фінансових кредитів, що розміщені на сайті кредитодавця. Строк надання грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштів не сплачує. В подальшому 29.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №29-12/2021-45, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 101811712 від 16.09.2021. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до божників ТОВ «Коллект Центр», відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за договором про споживчий кредит № 101811712 від 16.09.2021 укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свої зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим станом на 08.04.2024 утворилась заборгованість; у судовому порядку позивач просить стягнути з відповідача 37500 грн боргу, з яких: 5 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 32500. заборгованості за відсотками.
2. Рух справи у суді.
Ухвалою від 03.05.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 30.05.2024, відкладено на 18.07.2024, 21.08.2024, 26.09.2024.
3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до позову надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилась про ату, час, місце судового розгляду належно повідомлена; про поважність причин неявка, відкладення розгляду справи не заявила.
Керуючись статтею 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).
4. Фактичні обставини справи.
16.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №101811712, на підставі якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5 000 грн у вигляді банківського переказу на рахунок за реквізитами в порядку та на умовах, встановлених договором із встановленими порядком та строками погашенням кредиту.
Договір кредиту укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається позичальником у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписуючи договір відповідач ОСОБА_1 приймає пропозицію кредитодавця та погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що вона ознайомлена та погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє та зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та правил надання фінансових кредитів, що розміщені на сайті кредитодавця.
Відповідно до п. 1.2, п. 1.3, п. 1.4, п. 1.5.2., п. 1.6 договору кредит надається на 30 днів з 16.09.2021 по 16.10.2024; проценти за користування кредитом - 2250 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, та комісією за ставкою 20,00% від суми кредиту одноразово
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, проте відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштів не сплачує.
29.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №29-12/2021-45, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 101811712 від 16.09.2021. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до божників ТОВ «Коллект Центр», відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за договором про споживчий кредит № 101811712 від 16.09.2021 укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 ..
Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, зокрема ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з відповідачем.
Станом на 08.04.2024 утворилась заборгованість; у судовому порядку позивач просить стягнути з відповідача 37500 грн боргу, з яких: 5 000 грн заборгованості за тілом кредиту; 32 500 грн заборгованості за відсотками.
5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 кредитний договір № 101811712 від 16.09.2021 за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
Предметом даного позову є стягнення кредитної заборгованості новим кредитором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач, крім тіла кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов'язання і природа нарахованих процентів.
У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За змістом позовної заяви та розрахунку боргу позивач ставить вимогу про стягнення процентів за правомірне користування кредитом. Вимога про стягнення процентів на підставі ст.625 ЦК не заявлена.
Суд відповідно до вимог статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 5 000 грн, стягнення заборгованості за відсотками у сумі 2 250 грн (за період користування кредитними коштами, на який укладено договір із 16.09.2021 по 16.10.2021), стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту у сумі 1 000 грн; усього - на суму 8 250 грн.
У задоволені позову у частині стягнення заборгованості за відсотками за період після 16.10.2021 у сумі 29 250 грн необхідно відмовити.
6. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
6.1 Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з доведеності понесення стороною таких витрат і з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
На підтвердження витрат на правничу допомогу до позовної заяви представник позивача ОСОБА_2 , як доказ понесення останнім витрат на послуги адвоката подав копію договору про надання правничої допомоги від 02.01.2023 № 02-01/2023 (далі - договір), копію прас-листа, копію платіжної інструкції від 15.03.2024 № 0421270000, заявку на надання юридичної допомоги № 242 від 01.03.2024; витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 08.03.2024 (цей акт містить опис виконаної роботи адвокатом у справі про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості: усна консультація з вивченням документів - 2 год., вартістю 4 000 грн; складання позовної заяви - 3 год., вартістю 9 000 грн).
Як встановлено заявлена сума витрат на правничу допомогу становить 13 000 грн, що складає 35% від заявленої суми позовних вимог. На переконання суду така сума є непропорційною та несправедливою.
Керуючись положеннями частини третьої статті 141 ЦПК України; керуючись принципом дійсності, необхідності, розумності понесених позивачем витрат на правничу допомогу, їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи, суд знаходить необхідним зменшити суму правничої допомоги до 2 500 грн.
6.2. Судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, задоволено частково (на 22%), то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 22 % судового збору, який сплатив позивач, у сумі - 666,16 грн (3028*22/100).
Керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором споживчого кредит № 101811712 від 16.09.2021 у сумі 8 250 грн (вісім тисяч двісті п'ятдесят грн).
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору у сумі 666 грн 16 коп. (шістсот шістдесят шість грн 16 коп.); витрати на правничу допомогу у сумі 2 500 грн (дві тисячі п'ятсот грн).
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Повне найменування сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: 01133, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.Ф. Волкова