Справа № 766/2170/22
н/п 2-д/766/5/24
про повернення клопотання без виконання
26.09.2024р. Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Зуб І.Ю. розглянувши матеріали клопотання Інспекції Міністерства по податкам та зборам республіки білорусь про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення білоруського суду від 25.10.2021 року в частині стягнення державного мита з ОСОБА_1 ,
04.02.2022 до Херсонського міського суду Херсонської області від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло клопотання Інспекції Міністерства по податкам та зборам республіки білорусь про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення білоруського суду від 25.10.2021 року в частині стягнення державного мита з ОСОБА_1 .
07.02.2022 року згідно реєстру вхідної кореспонденції судді передано клопотання Інспекції Міністерства по податкам та зборам Республіки Білорусь про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення білоруського суду від 25.10.2021 року в частині стягнення державного мита з ОСОБА_1 .
10.02.2022 року за вих. №766/2170/22/20415/2022 Херсонським міським судом Херсонської області Чірковій Г.Г. направлено листа, в якому роз'яснено положення ч.1 ст.467 ЦПК України.
14.02.2022 року ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами справи та надала копії письмових доказів.
Після відновлення процесуальної діяльності Херсонського міського суду Херсонської області з 12.06.2023 року, наявність справи підтверджено у вересні 2024 року.
Дослідивши доручення та додані до нього матеріали, приходжу до висновку про необхідність повернення доручення разом з документами, що додані до нього, з огляду на наступне.
Доручення іноземних судів виконуються на території України з урахуванням вимог розділу ХІ ЦПК України і розділів ІІІ та VІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах, щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року №1092/5/54.
Відповідно до ч. 1 ст. 500 ЦПК України, суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 499 ЦПК України, зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
Разом з тим, відповідно до з п. 3.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації від 27.06.2008 року за №1092/5/54, Мін'юст перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України у відносинах з державою, від компетентного органу якої надійшло доручення, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України та достатність інформації, що міститься у дорученні, для його виконання згідно з міжнародним договором України. У разі відповідності отриманого іноземного доручення положенням міжнародного договору України Мін'юст надсилає таке доручення до міжрегіонального управління за місцем проживання фізичної особи, чи за місцезнаходженням юридичної особи, якої стосується доручення, чи за місцем здійснення процесуальних дій, щодо яких направлено доручення.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи, відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Питання надання правової допомоги між державами СНД врегульовані Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яку було підписано 22.01.1993 та яка набула чинності 08.08.1993, ратифікована Верховною Радою України 10.11.1994 і набула чинності 14.04.1995.
Однак, Законом України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», який набрав чинності 23.12.2022, дію вказаної Конвенції у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь зупинено.
Згідно з ч. 6 ст. 500 ЦПК України у разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про повернення клопотання Інспекції Міністерства по податкам та зборам республіки білорусь про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення білоруського суду від 25.10.2021 року в частині стягнення державного мита з ОСОБА_1 , без виконання.
Керуючись ст. 88, 260, 260, 261, 500 ЦПК України,
Повернути Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) матеріали клопотання Інспекції Міністерства по податкам та зборам республіки білорусь про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення білоруського суду від 25.10.2021 року в частині стягнення державного мита з ОСОБА_1 , без виконання.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
СуддяІ. Ю. Зуб