Рішення від 24.09.2024 по справі 608/1877/24

Копія

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. Справа № 608/1877/24

Номер провадження2/608/773/2024

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О.С.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференц зв'язку в місті Чорткові цивільну справу за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Просили стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 200511225 від 21.04.2016 року у розмірі 39058,82 гривень.

На обґрунтування свого позову представник позивача вказав, що 21.04.2016 р. між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_2 було укладено угоду №200511225 щодо кредитування, за умовами якого останній отримав на умовах повернення, платності та строковості грошові кошти в розмірі 15250 грн. на період з 24.06.2021 по 24.06.2024. 20.07.2020 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» за результатами публічних торгів (аукціону) було укладено договір №7_БМ, за умовами якого останнє набуло права кредитора за кредитними договорами, укладеними позичальниками з ПАТ «Банк Михайлівський». Вказаний факт також підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський». Банк, правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, в той час як відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків в повному обсязі та в строк, визначений договором. Станом на 24.06.2024 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 39058,82 грн., з яких заборгованість за кредитом - 8605,05 грн., заборгованість за відсотками - 17 537,98 грн, сума збитків з урахуванням 3% річних - 2356,14 грн. та сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 10559,65 грн. Окрім того, позивачем заявлено вимогу про поновлення строку позовної давності. В обгрунтування вказаної вимоги позивачем зазначено, що приналежність права вимоги за кредитними договорами, які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020 укладеним між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ТОВ «Діджи Фінанс», було предметом спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва. Саме наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 головуючою суддею у справі визначено Яковець Н.В.

Ухвалою суду від 30.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.

26.08.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити позивачу у поновленні строку позовної давності та у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовувала тим, що позивачем не доведено укладення кредитного договору №200511225 від 20.04.2016 між відповідачем та ПАТ «Банк Михайлівський», перерахування банком коштів за цим договором, відступлення прав вимоги ПАТ «Банк Михайлівський» позивачу, наявність будь-якої заборгованості у відповідача перед позивачем. Слід зауважити, що 21.04.2016 р. позивач ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Банк Михайлівський» із заявою № 200511225 про укладення між ним та Банком Договору про надання та використання платіжної картки (надалі - Договір про картку), в рамках якого сторони Договору погодили відкриття на ім'я відповідача поточного рахунку, що призначений для зарахування заробітної плати та інших соціальних виплат, але не виключно та буде використовуватись в рамках Договору про Картку з дебетно-кредитним порядком обслуговування рахунку (п. 1.1. Заяви № 200511225 від 21.04.2016 р.) та випустили на ім'я відповідача платіжну картку, тип якої вказаний в ОП Заяви. Відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та надано картку «Platinum CashBakc/Зарплатна», що підтверджується розпискою про отримання платіжної картки та/або пін-коду, а також Реквізитами для зарахування заробітної плати, соціальних та інших виплат від 21.04.2024 р. Отже, відповідач звернувся до ПАТ «Банк Михайлівський» із заявою № 200511225 від 21.04.2016 р. про укладення між ним Договору про Картку, а не із заявою про видачу кредиту. Суду не надано належних доказів перерахування кредитних коштів ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок відповідача № НОМЕР_1 , відкритий за Договором про Картку 21.04.2016 р., що могло б підтвердити факт виникнення заборгованості останнього за кредитом. Згідно наданої розписки про отримання платіжної картки та/або ПІН-коду також неможливо встановити, відповідачу було надано кредит та яка сума була на наданій ОСОБА_2 картці. З виписки по рахункам, наданої позивачем, слідує, що у період з 23.05.2016 по 27.07.2020 у ній не відображено рух коштів саме по картковому рахунку № НОМЕР_1 , який був відкритий на підставі заяви (оферти), а також інших документів на ім'я відповідача про його відносини з банком « ОСОБА_3 ». Вказана виписка містить інформацію про рух коштів по іншим рахункам, номери яких не збігаються із номером рахунку відповідача, який зазначений у заяві (оферті) від 21.04.2014 № 200511225. Окрім того, згідно довідки про умови кредитування від 21.04.2016 р сума кредиту до 50 000 грн., строк кредиту - 12 місяців, тобто до 21.04.2017 р.

З урахуванням наданих доказів (вказаної виписки), не вбачається можливості встановити отримання відповідачем у 2014 році кредитних коштів, їх розміру (тобто розміру наданого кредиту), нарахування відсотків з 21.04.2016 по 21.04.2017 р та з 23.05.2016 (дата початку відображення руху у виписці), їх ставки, погашення заборгованості відповідачем, можливого списання банком коштів на погашення кредиту. З огляду на вищевикладене, відповідач зазначає, що позивачем не надано до суду будь-яких первинних документів, передбаченими наведеними законодавчими та нормативними актами, на підставі яких суд мав би можливість встановити факти надання позивачем та отриманню відповідачем кредитних коштів, їх розміру, а також будь-яких документів, на підставі яких суд міг би перевірити правильність розрахунку заборгованості відповідача.

Окрім того, представник зазначає, що за кредитним договором №200511225 від 21.04.2016 спливла позовна давність, оскільки строк кредиту закінчився 21.04.2017, а отже строк позовної давності сплив 21.04.2020.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подали до суду заяву, в якій просять судове засідання провести без їхньої участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сініцина О.П. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, врахувати поданні пояснення, оскільки відповідач кредитів не брав, в банку було відкрито картку для заробітної плати.

Вислухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Банк Михайлівський» 21.04.2016 із заявою №200511225 про укладення між ними Договору про надання та використання платіжної картки, в рамках якого сторони погодили відкриття на ім'я відповідача поточного рахунку, що призначений для зарахування заробітної плати та інших соціальних виплат. Зазначений висновок суду підтверджується також тим, що відповідач отримав в банку 21.04.2016 платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується копією складеної ним розписки.

Відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та надано картку «Platinum CashBakc/Зарплатна», що підтверджується розпискою про отримання платіжної картки та/або пін-коду, а також Реквізитами для зарахування заробітної плати, соціальних та інших виплат від 21.04.2024 р.

В обгрунтування розміру заборгованості позивачем надано лише Додаток № 1 (Витяг з реєстру боржників) до Договору № 7_БМ про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 20.07.2020, в якому зазначено, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №200511225 від 21.04.2016 зі строком дії до 21.04.2017.

З матеріалів позову також вбачається, що позивачем було долучено виписки по рахункам за період з 23.05.2016 по 27.07.2020. Однак, з вказаних матеріалів не відображено рух коштів саме по картковому рахунку № НОМЕР_1 , який був відкритий на підставі заяви (оферти). Вказана виписка містить інформацію про рух коштів по іншим рахункам, номери яких не збігаються із номером рахунку ОСОБА_2 , який зазначений у заяві (оферті) від 21.04.2014 №200511225.

Окрім того, згідно Довідки про умови кредитування від 21.04.2016 р, сума кредиту до 50 000 грн., строк кредиту - 12 місяців, тобто до 21.04.2017 р.

Відповідно до правого висновку, викладеного в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53,54) та від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19).

Позивачем разом із позовною заявою було заявлено вимогу про поновлення строку позовної давності. В свою чергу представником відповідача у відзиві заявлено про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 59, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500.

Дію карантину, встановленого цією постановою, було неодноразово продовжено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Оскільки з 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк на подання позову із застосуванням розділ 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України сплинув 31.06.2023 р., в свою чергу позивач звернувся до суду із позовом 26.07.2024 р. із пропущення строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, що має наслідком відмову у їх задоволенні.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В позові ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2024 року.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом

Рішення набрало законної сили "___"__________________2024 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1877/24, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець

Копію рішення видано "___"___________________2024 року.

Секретар:

Попередній документ
121998688
Наступний документ
121998690
Інформація про рішення:
№ рішення: 121998689
№ справи: 608/1877/24
Дата рішення: 24.09.2024
Дата публікації: 03.10.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чортківський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (24.09.2024)
Дата надходження: 29.07.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
26.08.2024 10:45 Чортківський районний суд Тернопільської області
11.09.2024 10:00 Чортківський районний суд Тернопільської області
24.09.2024 11:30 Чортківський районний суд Тернопільської області