26.09.2024 Справа №607/20852/24 Провадження №1-кс/607/5750/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в кримінальному провадженні №12024211040001969 від 13.08.2024 року стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Верещаки, Лановецького району Тернопільської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , пенсіонера, одруженого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, -
до слідчого судді із вказаним клопотанням звернувся старший слідчий СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 у якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 із покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: з'явитися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; повідомити слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
В обґрунтування зазначених вимог прокурор вказує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, за яке передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до двох років, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 з приводу задоволення клопотання сторони обвинувачення не заперечив.
Заслухавши пояснення сторін судового провадження, дослідивши копії матеріалів, долучених до клопотання, слідчий суддя вважає наступне.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024211040001969 від 13.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України
В рамках даного кримінального провадження, 19.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.
25 вересня 2024 року старший слідчий СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням у якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 із покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: з'явитися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду; повідомити слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Так, згідно ч.7 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вимогами ч. ч. 1, 2 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті.
Згідно п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь.
Тяжкість покарання, що загрожує особі, свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, адже загроза застосування у майбутньому суворого покарання значно підвищує ризик того, що особа може ухилитися від слідства та/або суду. Однак сам факт того, що за злочин, інкримінований особі передбачається досить суворе покарання ще не свідчить про існування ризику переховування особи від слідства та/або суду та не може бути єдиною обставиною, якою обґрунтовується необхідність застосування до особи запобіжного заходу. Позиція Європейського суду з прав людини з цього приводу є категоричною - небезпека можливості переховуватися від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку.
При оцінці ризику переховування від органів слідства або суду виключно внаслідок можливості застосування до особи суворого покарання вказаний елемент може братися до уваги виключно поряд із іншими обставинами, тобто, у контексті чинників, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною (рішення у справі «Бессієв проти Молдови»).
Суд не може обрати запобіжний захід на підставі лише самої теоретичної ймовірності, що особа буде вчиняти протиправні дії побоюючись покарання, а тому слід надавати докази процесуальної поведінки підозрюваного впродовж всього часу досудового розслідування, зокрема, слідчим суддею не встановлено, що з моменту повідомлення ОСОБА_4 про підозру останній не виконує процесуальних прав та обов'язків.
З урахуванням того що стороною обвинувачення не надано доказів наведених у клопотанні ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які б свідчили про необхідність обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 слід відмовити.
Наявність лише підозри не є достатньою підставою для обрання запобіжного заходу.
З наведених підстав, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, які необхідні для застосування запобіжного заходу до особи, а тому у відповідності до ч.2 ст.194 КПК України в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 176-178, 194, 199, 309, КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1