604/725/24
3/604/462/24
19 вересня 2024 року сел. Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сидорак Г.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №5 (смт Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , одруженого який не працює, -
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На адресу Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний матеріал №604/725/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №162652 від 11 травня 2024 року, 11 травня 2024 року о 16 год 25 хв в с. Жеребки по вул. Шевченка, 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою Драгер 6820, результат огляду позитивний - 0,38 %о проміле алкоголю в крові. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, про дату та час його проведення був належним чином повідомлений. Його захисник, адвокат Колцуняк Ю.В., в судовому засіданні подав клопотання, в якому просить справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обгрунтування поданого клопотання зазначає, що працівниками поліції порушено встановлену законодавством процедуру направлення водія транспортного засобу на огляд до медичного закладу. Також, захисник звертає увагу, що працівниками поліції не зафіксовано факту зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , а відтак не доведено факту керуванням ним транспортним засобом. Крім цього, працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 причин зупинки його автомобіля, а тому вважає, що зупинку було здійснено безпідставно та всі проведені в подальшому дії суперечать закону. Також, перед складанням постанови про адміністративне правопорушення працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його права обов'язки та не роз'яснили порядок проходження освідування за допомогою приладу Драгер. В подальшому, після складення протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 розписатися за отримання протоколу, однак не роз'яснили йому зміст ст. 63 Конституції України, а також не повідомили про право на захист.
Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступних висновків.
У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних за ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно з п. 6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Відповідно до п. 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року, із змінами внесеними згідно Постанови Верховного Суду №18 від 19.12.2008 року, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №162652 від 11 травня 2024 року;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2124013, згідно із якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП;
- роздруківкою з газоаналізатора Драгер, з якої вбачається, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння було встановлено позивний результат - 0,38 %о;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 11 травня 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було проведено огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер 6820, результат огляду 0,38 %о проміле;
- розпискою ОСОБА_2 від 11 травня 2024 року, в якій вона отримала від працівників поліції автомобіль ВАЗ21099, д.н.з. НОМЕР_1 та зобов'язалася не повертати його ОСОБА_1 до повного його витвереження;
- довідкою начальника СРПП ВП №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 11 травня 2024 року, згідно із якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП;
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 1130 083 23, чинного до 10 серпня 2024 року;
- компактдиском із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Так, суд вважає, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення докази, у своїй сукупності, повністю доводять наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. При цьому, суд критично оцінює доводи захисника та вважає їх такими, що повністю спростовуються наявними в адміністративних матеріалах доказими.
Так, відсутність в матеріалах справи направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння, зумовлене тим, що ОСОБА_1 від проведення огляду на місці зупинки не відмовлявся, не висловлював своєї незгоди із результатами такого огляду та від пропозиції працівників поліції проїхати для проходження огляду у медичний заклад відмовився, що підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
Також, повністю спростовується при перегляді відеозапису твердження захисника про те, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 безпідставно та не повідомили йому причини зупинки. Так, на відеозаписі зафіксовано, що поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що його зупинили у зв'язку із тим, що він не використовував під час руху ремінь пасивної безпеки, а також не увімкнув показник повороту при зміні напрямку руху. З даного приводу ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що не користувався під час руху ременем пасивної безпеки через «привичку».
Крім цього, суд звертає увагу, що твердження захисника з приводу того, що позитивний результат огляду на стан алкогольного сп'яніння міг бути спровокований тим, що ОСОБА_1 вживає ліки від гіпертонії, не знайшло свого підтвердження, оскільки на відеозаписі чітко зафіксовано як ОСОБА_1 повідомляє, що причиною позитивного результату є «вчорашнє пиво». Аналогічне пояснення міститься також у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №162652 від 11 травня 2024 року, де ОСОБА_1 у поясненнях зазначив: «вечором випив пиво». Більш того, адвокатом не наведено перелік медикаментів, які вживав ОСОБА_1 , які в своєму складі містять алкоголь.
З приводу не повідомлення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, а також не роз'яснення ст. 63 Конституції України, то суд зазначає, що ОСОБА_1 ознайомлений із змістом складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розписався за таке ознайомлення, а також за отримання його копії та щодо того, що всі внесені стосовно нього дані є правильними. Отже, ОСОБА_1 підписав протокол, тим самим погоджуючись із його змістом, та жодних зауважень з приводу його змісту до працівників поліції не мав.
Оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Обираючи вид та міру стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України, як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважає за доцільним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу, яке відповідно до вимог статті 23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання зазначеної особи.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КпАП України із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 605,60 грн згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 40-1, 124, 130 ч. 1, 283, 284 ч. 1 п. 1, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 (посвідчення водія серії НОМЕР_2 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Г.Б. Сидорак