Справа № 951/684/24
Провадження №3/951/412/2024
01 жовтня 2024 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , розлучений, пенсіонер,
за чстиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №311429 від 11.09.2024, 11.09.2024 близько 10:00 год. ОСОБА_1 за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , що полягало у висловлюванні нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, проте до реальних дій не дійшло, чим спричинив психологічне насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_2 ..
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за частиною першою статті 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Вказав, що домашнього насильства психологічного характеру стосовно колишньої дружини ОСОБА_2 не вчиняв. Повідомив, що 11.09.2024 між ним та його колишньою дружиною виник побутовий конфлікт, внаслідок якого жодної шкоди ані фізичному, ані психічному здоров'ю ОСОБА_2 завдано не було.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомила, що 11.09.2024 між нею та ОСОБА_1 виник побутовий конфлікт, в результаті якого ОСОБА_1 шкоди її здоров'ю завдано не було.
Суд, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої, дослідивши наявні в матеріалах справи докази дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, під час розгляду справи, законодавець покладає на суд обов'язок, обумовлений з'ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винною у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.
При цьому законодавець у положеннях статті 7 КУпАП констатує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу.
Диспозицією частиною другою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, домашнє насильство має місце тоді, коли діяння психологічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання психологічної шкоди.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №311429 від 11.09.2024 додано:
електронний рапорт від 11.09.2024, відповідно до якого 11.09.2024 о 10:48 год. зі служби 102 надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_2 , 1962 року народження, про те, що чоловік вчиняє домашнє насильство відносно неї,
письмові пояснення ОСОБА_2 від 11.09.2024,
письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.09.2024.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Жодних інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відтак тягар доказування на предмет доведеності винуватості ОСОБА_2 у скоєні інкримінованого адміністративного правопорушення покладено на особу, що складала протокол про адміністративне правопорушення.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в розумінні статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення свідчать про наявність побутового конфлікту між ОСОБА_1 та його колишньою дружиною ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин між ними.
Як встановлено в судовому засіданні з пояснень потерпілої ОСОБА_2 , жодної шкоди її фізичному чи психічному здоров'ю внаслідок конфлікту, який виник між нею та ОСОБА_1 11.09.2024, завдано не було.
З врахуванням наведеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що матеріалами справи поза розумним сумнівом не доводиться наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав, виходячи з принципу зазначеного у статті 62 Конституції України про те, що будь-яке обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиного першою статті 173-2 КУпАП.
При цьому суд враховує, що статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
Керуючись статтями 7, 9, 173-2, 245, 247, 251-252, 254, 268, 277, 283-284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.
Суддя О.М. Лавренюк