Справа № 593/815/24
Провадження №1-кп/951/51/2024
01 жовтня 2024 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Козова Тернопільського району у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024211050000026 від 19.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Купчинці Козівського району Тернопільської області, громадянина України, українця, із базовою середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, не депутата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,-
В провадженні Козівського районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження № 12024211050000026 від 19.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, термін дії якого спливає 04.10.2024, оскільки розгляд справи у вказаному провадженні ще не проведено, а змінювати обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою вважає недоцільним, тому що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть усунути ризики, які були підставою для його застосування. Просить залишити без змін також раніше визначений ухвалою слідчого судді від 18.04.2024 розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Просили змінити запобіжний захід на домашній арешт або зменшити розмір застави до мінімального, визначеного для такої категорії злочинів за їхньою тяжкістю, тобто до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Пунктами 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув?язнення.
ЄСПЛ у своєму рішенні від 26.07.2001 у справі № 33977/97 «Іллійков проти Болгарії» у п. 81 зазначив, що серйозність пред'явленого обвинувачення є тим фактором, який надає можливість продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки це є одним із аспектів при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження зайняття злочинною діяльністю.
Суд при вирішенні клопотання погоджується з прокурором, що ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу, є дійсними та триваючими, вони не зменшилися, і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу, обраного обвинуваченому, на більш м'який, оскільки саме обраний запобіжний захід забезпечує його належну процесуальну поведінку.
При цьому суд враховує суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, суворість можливого призначеного покарання та реальну небезпеку можливості ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений не працевлаштований, не має законного систематичного джерела доходу, притягувався до кримінальної відповідальності, не має міцних соціальних зв'язків. Також суд враховує, що стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає утриманню під вартою.
Вказані обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що виправдовують потребу у триманні обвинуваченого під вартою та є достатніми та вагомими для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Щодо розміру застави, яку просить прокурор встановити у клопотанні про продовження строків запобіжного заходу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов?язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов?язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В цій же частині ст. 182 КПК України зазначено, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов?язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається суддею з урахуванням характеру вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, майнового становища особи, що вносить заставу.
Межі розміру застави залежать, зокрема, і від ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється.
Відповідно до ст. 12 КК України злочини, за якими обвинувачується ОСОБА_4 , відносяться до тяжких злочинів.
Пунктом 2 частини 5статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З прецедентної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що уповноважені органи влади повинні надати визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. При цьому, сторона державного обвинувачення зобов'язана належним чином виправдати суму застави і прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму (Мангурас проти Іспанії п. п. 78-80).
Суд не вправі визначити розмір застави, який завідомо не може бути сплачений підозрюваним через його майновий стан.
З огляду на вимогу КПК України щодо необхідності при визначенні розміру застави врахування майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу, суд вважає, що застава у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700 грн, буде обґрунтованою, та такий розмір є достатньою мірою для того, щоб гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Отже, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення, а тому продовжує обвинуваченому термін тримання під вартою з визначенням застави у розмірі розмірі 25 (двадцяти п'яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700 грн.
Клопотання обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджене відповідними доказами.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 194, 197, 199, 201, 331, ч.2 ст. 369, ст. 371, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовільнити частково.
Продовжити дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Купчинці Козівського району Тернопільської області, у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб - до 29 листопада 2024 року до 23 год. 59 хв.
Зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 18.04.2024.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 25 (двадцяти п'яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700 (сімдесят п'ять тисяч сімсот) грн.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати, до слідчого, прокурора та суду за їх викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти/ для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов?язків, покладених судом у разі внесення застави визначити до 29 листопада 2024 року.
Роз?яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов?язаний виконувати покладені на нього обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення та діє до 29 листопада 2024 року включно.
Клопотання обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику і направити для виконання начальнику ДУ «Чортківська установа виконання покарань» (№ 26) за місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1