Справа № 526/3156/24
Провадження № 2/526/1151/2024
іменем України
30 вересня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Киричка С.А. ,
з участю секретаря Широколави О.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
20 серпня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У позовній заяві позивачка вказує, що 17 листопада 2018 року у виконкомі Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 . Від спільного шлюбу мають трьох синів. На даний час вона разом з дітьми являються внутрішньо переміщеними особами, в той час як чоловік не виявив бажання бути разом з нею та залишився на тимчасово окупованій території. Подружні відносини між ними припинилися, кожен з них має різні погляди на життя та цінності, подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам. У зв'язку із вищевикладеним позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді від 22 серпня 2024 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.
Позивач - ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримала 07.09.2024
Відповідач - ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою з додатками не отримав. З огляду на відсутність відомостей про його зареєстроване місце проживання, перебування чи місце роботи на території України, й враховуючи, що остання відома зареєстрована адреса місця проживання відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території ( АДРЕСА_1 ) повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті Судової влади України від 27.08.2024. (згідно положень ч.10 ст.187 ЦПК України, ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України), але в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав.
Неявка в судове засідання належним чином сповіщених сторін у відповідності до положень ч.1 ст.223 ЦПК України в даному випадку не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд вважає за можливе, відповідно до ст. 279 ЦПК України, розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Судом встановлено, що 17 листопада 2018 року виконкомом Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 06.
Від шлюбу подружжя має трьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З довідки №1606-7000146626 від 30.12.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що ОСОБА_1 , яка зареєстрована АДРЕСА_2 , фактично проживає по АДРЕСА_3 . Разом з матір'ю за вищевказаною адресою проживають ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За приписами ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Відповідно ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Виходячи з вищевикладеного, суд встановив, що сім'я розпалася через несумісність поглядів на сімейні відносини і відновити подружні стосунки неможливо, так як в родині позивача та відповідача втрачена основа сім'ї, почуття довіри, поваги та любові один до одного, а тому суд не може примусити сторони до збереження подружніх відносин, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки та може бути припинено внаслідок волевиявлення як одного так і обох з подружжя шляхом його розірвання. Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ч.2 ст.104, ст. 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 06 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - ОСОБА_7 .
Стягти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомо, на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211,20 грн.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду, яке набрало законної сили.
На підставі ч.2ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» про ухвалення даного судового рішення повідомити відповідача шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі Судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що відповідач отримав судове рішення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 30 вересня 2024 року.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , останнє відом місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо.
Суддя: С. А. Киричок