Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1488/24
Провадження № 3/382/931/24
30 вересня 2024 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., при секретарі Матвієнко Ю. Л., за участю захисника Гуревича М. Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції у місті Борисполі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не відомий,
за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 109352 від 08.08.2024 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, в якому вказано, що "08.08.2024 17:57:00 траса Київ - Харків 111 км. Водій ОСОБА_1 керував т. з. "Renault Megane" д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим в праві керування, Бахмутським ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ. ПВ 54878014, чим порушив ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" - Основні положення щодо допуску до керування транспортним засобами, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП".
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином. Захисник в судовому засіданні просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , в обгрунтування зазначив, що матеріали справи не містять доказів надсилання ОСОБА_1 постанови державного виконавця про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, йому не відомо було що відносно нього встановлені такі обмеження. Крім цього зазначив, що 14.08.2024 року державним виконавцем була винесена постанова про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Крім цього, стягувачем подана заяву про відсутність майнових претензій до боржника щодо заборгованості зі сплати аліментів.
Про надходження на розгляд суду вказаної справи, з огляду на практику ЄСПЛ, було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов'язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 126 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 109352 від 08.08.2024 року вбачається, що 08.08.2024 17:57:00 траса Київ - Харків 111 км. Водій ОСОБА_1 керував т. з. "Renault Megane" д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим в праві керування, Бахмутським ВДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного МРУ. ПВ 54878014, чим порушив ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" - Основні положення щодо допуску до керування транспортним засобами, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Судом також встановлено, що постановою Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юостиції ВП № 54878014 від 29 січня 2024 року встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 219/7608/17, 2/219/3650/2017, виданого 9 жовтня 2017 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення, тобто, сукупності передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 10 та ст. 11 КУпАП адміністративні правопорушення можуть бути вчинені умисно або з необережності, проте для обох форм вини, згідно з диспозицією ч. 3 ст. 126 КУпАП, притаманна обізнаність особи у тому, що вона, будучи обмеженою у праві керування транспортним засобом, порушила вказане обмеження та керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто, склад даного адміністративного правопорушення буде повним у разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, керує транспортним засобом, отже, робить це свідомо.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП мають містити належним чином засвідчену уповноваженою на те посадовою особою відділу державної виконавчої служби копію документу, яким відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження, також мають бути долучені докази, які б підтверджували обізнаність особи, щодо якої винесено постанову про застосування відносно неї відповідного обмеження.
Однак, будь-яких доказів про наявність у діях ОСОБА_1 умислу у керуванні ним транспортним засобом при наявності тимчасового обмеження такого права, матеріали справи не містять.
Так, дійсно постановою державного виконавця встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів, однак матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність зазначеної постанови державного виконавця та що він був обізнаний про обмеження його у праві керування транспортними засобами.
Стаття 22 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною дев'ятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Крім цього, як вбачається із матеріалів справи 14.08.2024 року державним виконавцем винесена постанова про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Крім цього, матеріали справи містять заяву стягувача про відсутність майнових претензій до боржника щодо заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до статті 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь-який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у статті 129 Конституції України.
У справі "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v. Russia", рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом" (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ "розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення".
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
За встановлених під час судового розгляду обставин суд приходить до висновку, що будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 у будь-який спосіб був повідомлений про прийняте щодо нього рішення та встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом, матеріали справи не містять, тому в діях ОСОБА_1 відсутня така обов'язкова ознака складу адміністративного правопорушення, як суб'єктивна сторона (відсутній умисел ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП), а отже, у його діях відсутній склад інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
За наведених обставин, суд доходить висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 такої обов'язкової ознаки як суб'єктивна сторона для наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме вини у формі умислу, а отже, у діях останнього відсутній склад інкримінованого йому правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
З огляду на обставини, встановлені під час розгляду, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 126, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.10.2024 року.
Суддя М. М. Нарольський